Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі


НазваУкраїнська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі
Дата конвертації10.08.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі. Досить важливим чинником у цьому процесі було, звичайно, прийняття християнства. Разом з ним приходить і мистецтво красномовства, збагачене потужною античною та візантійською традицією.

  • Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі. Досить важливим чинником у цьому процесі було, звичайно, прийняття християнства. Разом з ним приходить і мистецтво красномовства, збагачене потужною античною та візантійською традицією.



Ораторська література включала в себе проповіді і послання. Проповіді призначалися для про-голошення їх широкому колу людей, послання ж були зверненнями до конкретної людини чи певної групи людей і призначалися для читання. Однак на практиці часто траплялося так, що послання використовувалися повністю чи в уривках для проголошування їх на широку публіку.Таким чином, чіткої межі між проповідями й посланнями не було. Яскравим прикладом такого явища може бути творчість Івана Вишенського. Його твори являють собою послання. Однак письменник розраховував і на те, що вони можуть проголошуватися. Переправивши з Афона на  батьківщину свою «Книжку», він у передмові до неї радив, щоб при індивідуальному читанні «не минати скоро-гонцем, як пусте вітряне коло, очима пробігаючи наперед написаного з місця на місце, але зупинятися... де мовиться про неправду і істину»

  • Ораторська література включала в себе проповіді і послання. Проповіді призначалися для про-голошення їх широкому колу людей, послання ж були зверненнями до конкретної людини чи певної групи людей і призначалися для читання. Однак на практиці часто траплялося так, що послання використовувалися повністю чи в уривках для проголошування їх на широку публіку.Таким чином, чіткої межі між проповідями й посланнями не було. Яскравим прикладом такого явища може бути творчість Івана Вишенського. Його твори являють собою послання. Однак письменник розраховував і на те, що вони можуть проголошуватися. Переправивши з Афона на  батьківщину свою «Книжку», він у передмові до неї радив, щоб при індивідуальному читанні «не минати скоро-гонцем, як пусте вітряне коло, очима пробігаючи наперед написаного з місця на місце, але зупинятися... де мовиться про неправду і істину»



До проповідників та письменників давньоукраїнської доби належав і сам князь Володимир Мономах(1053−1125 рр.) Його „Повчання”, звернені до власних дітей і молоді, а також молитви та лист до князя Олега Святославича не втратили актуальності й нині, тому що в них сформульовані основні засади не стільки княжої, скільки народної моралі.

  • До проповідників та письменників давньоукраїнської доби належав і сам князь Володимир Мономах(1053−1125 рр.) Його „Повчання”, звернені до власних дітей і молоді, а також молитви та лист до князя Олега Святославича не втратили актуальності й нині, тому що в них сформульовані основні засади не стільки княжої, скільки народної моралі.



Іларіон (XI ст.) — перший Київський митрополит, давньоруський письменник, талановитий оратор. Найвідомішою його проповіддю є «Слово про закон і благодать», де з патріотичних позицій оцінено діяльність давньоруських князів і визначну роль Київської Русі. Дослідники риторичної спадщини Іларіона відзначали такі особливості «Слова», як яскрава образність, емоційність, надзвичайна мелодійність. Постать митрополита Іларіона, його риторична спадщина надихали нащадків на опанування риторичних й морально-етичних секретів цієї видатної фігури слов'янської культури.

  • Іларіон (XI ст.) — перший Київський митрополит, давньоруський письменник, талановитий оратор. Найвідомішою його проповіддю є «Слово про закон і благодать», де з патріотичних позицій оцінено діяльність давньоруських князів і визначну роль Київської Русі. Дослідники риторичної спадщини Іларіона відзначали такі особливості «Слова», як яскрава образність, емоційність, надзвичайна мелодійність. Постать митрополита Іларіона, його риторична спадщина надихали нащадків на опанування риторичних й морально-етичних секретів цієї видатної фігури слов'янської культури.



К.Туровський – талановитий оратор Київської Русі Кирило Туровський (XI ст.) — блискучий оратор і представник урочистого красномовства Київської Русі. Він закликав уважно вивчати минуле, прикрашати діяння героїв відповідними словами: «Прикрасять словами й звеличать царів... і, славлячи їх, похвалами кінчають».

  • К.Туровський – талановитий оратор Київської Русі Кирило Туровський (XI ст.) — блискучий оратор і представник урочистого красномовства Київської Русі. Він закликав уважно вивчати минуле, прикрашати діяння героїв відповідними словами: «Прикрасять словами й звеличать царів... і, славлячи їх, похвалами кінчають».

  • К. Туровський — яскравий приклад творця величально-похвальних, піднесених промов, якого сповна можемо назвати великим «піснетворцем» Київської Русі. Неабияку риторичну цінність становить «Слово в новий тиждень після Пасхи», яке він побудував на порівнянні «церкви Христової» з навколишньою природою.



Інший відомий проповідник ректор Києво-Могилянської колегії Лазар Баранович написав книгу „Меч духовний є глагол Божий” (1666 р.) , у якій 55 слів-проповідей, написаних за правилами шкільної гомілетики, і „Труби словес проповідних”, що містять 80 проповідей на різні свята. Самі назви книжок уже свідчать, що написані вони образно, високим стилем церковної риторики.

  • Інший відомий проповідник ректор Києво-Могилянської колегії Лазар Баранович написав книгу „Меч духовний є глагол Божий” (1666 р.) , у якій 55 слів-проповідей, написаних за правилами шкільної гомілетики, і „Труби словес проповідних”, що містять 80 проповідей на різні свята. Самі назви книжок уже свідчать, що написані вони образно, високим стилем церковної риторики.



Учень Лазаря Барановича і також ректор Києво-Могилянської колегії, відомий український культурний діяч і письменник  Іоаникій Галятовський , сам викладач риторики, розробив теорію красномовства. У 1659 р. він видав книгу проповідей „Ключ розуміння” з теоретичною частиною „Наука, албо Способ зложення казання”, яка стала відомою науковою працею далеко за межами України. І. Галятовський пропонує кожному, хто хоче „казання учинити”, обрати тему, за якою має повідати все казання, що має складатися з трьох частин: перша − ексордіум (початок); друга − нарація (оповідь); третя − конклюзія (кінець).

  • Учень Лазаря Барановича і також ректор Києво-Могилянської колегії, відомий український культурний діяч і письменник  Іоаникій Галятовський , сам викладач риторики, розробив теорію красномовства. У 1659 р. він видав книгу проповідей „Ключ розуміння” з теоретичною частиною „Наука, албо Способ зложення казання”, яка стала відомою науковою працею далеко за межами України. І. Галятовський пропонує кожному, хто хоче „казання учинити”, обрати тему, за якою має повідати все казання, що має складатися з трьох частин: перша − ексордіум (початок); друга − нарація (оповідь); третя − конклюзія (кінець).



Інокентій Гізель − архімандрит Києво-Печерської лаври, історик, ректор колегії, автор оригінального публіцистично-проповідницького підручника для духовенства „Мир з Богом чоловіку” (1669 р.). Праця сповнена алегоріями, які, розкриваючи церковну мораль, виражали ідеї гуманізму. Соціальне зло (несправедливий суд, знущання над беззахисними) − це гріх.

  • Інокентій Гізель − архімандрит Києво-Печерської лаври, історик, ректор колегії, автор оригінального публіцистично-проповідницького підручника для духовенства „Мир з Богом чоловіку” (1669 р.). Праця сповнена алегоріями, які, розкриваючи церковну мораль, виражали ідеї гуманізму. Соціальне зло (несправедливий суд, знущання над беззахисними) − це гріх.

  • Інокентія Гізеля називають українським Арістотелем, він відзначився у багатьох галузях знань.



Письменник, видатний ритор, оратор, педагог, церковний дiяч. Залишив велику  наукову та публiцистичну спадщину, у якiй значну частину складає  риторика. Автор лiричних поезiй, фiлософських i полiтичних трактатiв.

  • Письменник, видатний ритор, оратор, педагог, церковний дiяч. Залишив велику  наукову та публiцистичну спадщину, у якiй значну частину складає  риторика. Автор лiричних поезiй, фiлософських i полiтичних трактатiв.

  • Одне з досягнень Прокоповича - створення першоï в украïнськiй лiтературi драми з вiтчизняним  iсторичним героєм "Володимир". Драма була присвячена гетьмановi Мазепi, ставилася  для простих киян, у нiй уперше грали не ляльки, а справжнi актори.





У Західній Європі його величали «рутенським (українським) Демосфеном», порівнювали з Ціцероном.

  • У Західній Європі його величали «рутенським (українським) Демосфеном», порівнювали з Ціцероном.

  • «Не думай, мій Оріховський, що твоє ім'я не відоме за кордоном. В Італії, Іспанії, Франції й Німеччині мені доводилося чувати схвальні відгуки про твої твори, які становлять гордість і захист Вітчизни. Я не зустрічав там вченого, який би не читав їх і не підносив би до небес твоєї дотепності, красномовства та вченості...». Так писав про Оріховського відомий польський історик Мартин Кромер.



Схожі:

Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі iconКультура Київської Русі План Історичні обставини розвитку руської культури

Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі iconКняжа Русь Україна Розквіт Київської Русі Ярослав Мудрий. Розквіт Київської Русі
У період правління Ярослава Мудрого розширюються кордони Київської Русі: від Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж до Фінської...
Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі iconМузичне мистецтво Київської Русі Підготувала Учениця 10 класу Іванченко Наталія Музика Київської Русі
Музика складала невід'ємну частину культури Київської Русі. Умовно можна виділити три основні напрями тогочасного музичного життя...
Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі iconАрхітектура Київської Русі наприкінці 10 ст
Будівельники Київської Русі створювали чудові споруди з дерева, каменю й цегли. Основним будівельним матеріалом служило дерево
Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі iconВиникнення та розвиток київської русі роботу виконав
Печеніги, що з’явились поблизу кордонів Київської Русі, уклали з Києвом мир у 915р. Але угоду було порушено у 920р
Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі iconУкраїнська культура
Хотинська фортеця, початок 1400 рр., збудована на місці поселення Київської Русі
Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі iconУроку: культура Київської Русі у X-XI ст. Із курсу історії України у 7-му класі
Мета уроку: познайомитися із культурою Київської Русі у X-XI століттях, дослідити процес зародження давньої української мови, розвиток...
Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі iconІкони були першими творами станкового живопису в Україні. Ікони були першими творами станкового живопису в Україні
Визначним здобутком мистецтва Київської Русі є іконопис, що живе і розвивається вже понад тисячу років. Без нього неможливо уявити...
Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі iconВ епоху еллінізму музи перетворилися на символи мистецтва І науки. В епоху еллінізму музи перетворилися на символи мистецтва І науки
Полігімнії вказує на те, що поети своїми гімнами здобули безсмертну славу. Зображалася у вигляді загорнутої у покривало дівчини в...
Українська риторика має досить глибокі історичні корені. Остаточне формування ораторського мистецтва відбувається вже в епоху Київської Русі iconЛекція Розвиток та занепад Київської Русі. Галицько-Волинське князівство у XIII xiv ст. Розквіт Київської Русі за часів в XI xii ст
Лекція Розвиток та занепад Київської Русі. Галицько-Волинське князівство у XIII xiv ст

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка