Поль верлен


НазваПоль верлен
Дата конвертації20.02.2013
Розмір460 b.
ТипПрезентации


Поль верлен


Поль верлен – найпопулярніший і найвідоміший поет – символіст, який поєднував в собі безмежну обдарованість і слабкість вдачі, один з “найчистіших, найпіднесеніших, найніжніших поетів, який прожив життя найогидніше, найбрудніше, найбурхливіше”



“Сатурнічні поезії”

У 1866 році Верлен публікує свої вірші в журналі «Сучасний Парнас» і видає власним коштом збірку «Сатурнічні поезії». У першій збірці поета ще відчутний вплив естетики поетів «парнасців». Основним критерієм прекрасного, на їх думку, мала бути досконалість форми, «рівновага між об'єктивним і суб'єктивним», і цей принцип почасти зберігається в поетичних образах молодого Верлена.

Збірка присвячена тим хто, народився «під знаком Сатурна», усім, «хто нещасливий на землі, кого тривожить бентежна уява, хто приречений на земні, а можливо, і на віковічні страждання».

Майстер символістської лірики

Поет захоплено говорить про твори та предмети мистецтва, часто вживає слова прекрасне, ідеал, безпристрасний, байдужий. Але в його сприйнятті світ не є холодно-гармонійним і прекрасно-байдужим, яким він постав у «парнасців».

“Я все фіксував, ніщо не проходило повз мене”

Поета захоплюють картини Ватто, Фрагонара, Греза, проте, замальовки природи набувають суто верленівського характеру «пейзажу душі», вони підпорядковані тут основному художньому завданню — виявити відтоки стану душі ліричного героя.

Поет - імпресіоніст

У Верлена воєдино зливаються пейзаж і пейзаж душі. Завдання творця – створити враження, настрій, передати хвилювання ліричного героя.

Його улюбленими пейзажами є місячна ніч, осінній дощ, пожовкле листя.

Любовна пристрасть до Матильди Мете, чарівної шістнадцятилітньої дівчини навіяла Верлену вірші, зібрані в третій книзі «Добра пісня» (1870). Проникливе засвоєння подробиць буття, звичайних, щоденних речей, які Верлен перетворює на деталі істинного поетичного світу, на «пейзаж душі»,— все це, як і характерна природність вірша, стає ознакою «імпресіоністичної поезії.”

Любовна пристрасть до Матильди Мете, чарівної шістнадцятилітньої дівчини навіяла Верлену вірші, зібрані в третій книзі «Добра пісня» (1870). Проникливе засвоєння подробиць буття, звичайних, щоденних речей, які Верлен перетворює на деталі істинного поетичного світу, на «пейзаж душі»,— все це, як і характерна природність вірша, стає ознакою «імпресіоністичної поезії.”

“Романси без слів”

«Романси без слів» — найвище поетичне досягнення. Верлена. Знову, як і в перших збірках, звучать ноти суму й меланхолії, нетривалого забуття і печалі. Окремі вірші збірки нагадують пейзажі художників-імпресіоністів, часом у них усе ніби вкрите сірою імлою або розчинене в тумані. При цьому чітко виявляються притаманні поезії межі століть тенденція до синтезу словесних і живописних образів використання образотворчих художніх можливостей мови.

“Найперше – музика у слові !”

У « Поетичному мистецтві Верлен протиставляє музичність вірша визначеності його смислу, закликає до максимального нюансування зображення і демонстрації відтінків. Замість барв певних тонів суттєвими виявляються переходи, напівтони.

У циклі «Прокляті поети» (1882) Верлен дав вичерпну характеристику найновішої школи поетів-символістів і визнав геніями зовсім невідомих у той час С. Малларме, А. Рембо, Т. Корб'єра та ін. Успіх «Проклятих поетів» викликав цікавість публіки і до самого Верлена — поет отримав змогу видавати свої твори та одержувати за них гроші. А доти він вів злиденне існування, хворий та переслідуваний постійними невдачами

У циклі «Прокляті поети» (1882) Верлен дав вичерпну характеристику найновішої школи поетів-символістів і визнав геніями зовсім невідомих у той час С. Малларме, А. Рембо, Т. Корб'єра та ін. Успіх «Проклятих поетів» викликав цікавість публіки і до самого Верлена — поет отримав змогу видавати свої твори та одержувати за них гроші. А доти він вів злиденне існування, хворий та переслідуваний постійними невдачами

Особливості творчої манери

Повтори, внутрішні рими, системи співзвучних голосних (асонанси) і приголосних (алітерації) — все це створює ефект справжньої музики слова. Мова тут покликана навіювати, а не описувати чи доводити. Поет вплітає у вірші просторіччя, провінціалізми, архаїчне мовлення й мовні «неправильності». Це створює ілюзію абсолютної спонтанності й мовної інтимності. Верлен розчленовує олександрійський вірш за допомогою незвичних цензур і неочікуваних переносів таким чином, що часом здається, ніби вірші переходять у прозу. Саме Верлен проклав шлях верлібру поетів-символістів.


Схожі:

Поль верлен iconФранцузькі символісти Поль Верлен (1844-1896)

Поль верлен iconФевраль. Достать чернил и плакать!
Охоронна грамота 1931 Кавказ, Грузія 30-роки переклади (Шекспір, Гете, Шиллер, Рільке, Верлен, грузинські поети)

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка