Конкурс "Сучасний урок в презентаціях"


НазваКонкурс "Сучасний урок в презентаціях"
Дата конвертації20.02.2013
Розмір445 b.
ТипКонкурс


Миколаївська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів № 36

  • Міський конкурс “Сучасний урок в презентаціях”

  • Розробка уроку з історії України (10 клас)

  • Перехід до суцільної колективізації


Тема уроку: Перехід до суцільної колективізації

  • Мета уроку:

  • Навчальна: визначити сутність політики колективізації; з’ясувати причини, принципи її здійснення, ознайомити із заходами і визначити наслідки колективізації; пояснити історичні терміни.

  • Розвивальна: розвивати вміння встановлювати причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати різні історичні джерела, аргументовано висловлювати власну позицію.

  • Виховна: виховувати інтерес до історії, гуманізм, повагу до історичної спадщини.

  • Тип уроку: вивчення нового навчального матеріалу.





Хід уроку: І. Актуалізація опорних знань учнів. ◊(Фронтальна робота) Оголошення теми, мети уроку. Визначення учнями очікуваних результатів

  • 1928 – 1939 рр. – період, який в історії України отримав назву “радянська модернізація”

  • ● Поясніть, що означає термін “модернізація”.

  • ● Визначте основні напрямки радянської модернізації.



◊ Робота з візуальними джерелами.

  • ◊ Робота з візуальними джерелами.

  • Плакат – вид історичного джерела. Існує декілька видів плакатів: рекламні, агітаційні, політичні. Головна особливість плакату як жанру є його спрямованість не тільки на те, щоб передати якусь інформацію, а й спонукати до певної дії.

  • Як працювати з плакатом.

  • Працюючи з плакатом, необхідно:

  • □ назвати і датувати подію, якій присвячений плакат;

  • □ визначити, на чиє політичне замовлення та для якої аудиторії він створений;

  • □ проаналізувати зображені персонажі, символіку плакату, використані кольори;

  • □ сформулювати послання, яке несе плакат.





У 1927 – 1929 рр. селяни відмовлялися добровільно продавати хліб державі через надто низькі заготівельні ціни. Ціни на промислові товари були надто високими, тому утворилися так звані «ножиці цін».

  • У 1927 – 1929 рр. селяни відмовлялися добровільно продавати хліб державі через надто низькі заготівельні ціни. Ціни на промислові товари були надто високими, тому утворилися так звані «ножиці цін».



◊ Як аналізувати історичний документ?

  • ◊ Як аналізувати історичний документ?

  • Хто автор документа? Що вам відомо про автора?

  • Що являє собою документ за змістом і формою (опис історичної події сучасником, оцінка події істориком, законодавчий акт тощо).

  • Коли було створено документ? Яке значення має час створення?

  • Чому створено документ? Які причини подій, вказаних у ньому?

  • Які факти наведені в документі? Які висновки з них можна зробити?

  • Як цей документ допомагає дізнатися більше про події, які відбувалися?





◊ Робота з історичним терміном

  • ◊ Робота з історичним терміном

  • Колективізація - перебудова сільського господарства в СРСР внаслідок повсюдного створення колективних господарств (колгоспів) наприкінці 20-х – на початку 30-х – років, яка супроводжувалася ліквідацією одноосібних господарств.



Підготовка до колективізаці тривала у 1928-1929 рр. й передбачала: □ згортання НЕПу; □ введення надзвичайних заходів: обшуків, величезних штрафів; □ розпродаж майна неплатників податків і боржників, які не здавали встановленої їм норми зерна; □ депортації найнепокірніших селян у віддалені регіони країни; □ заборону приватної торгівлі; □ відмову від принципів кооперації.

  • • Як визначають причини, завдання колективізації сучасні дослідники?

  • • Чому сталінське керівництво надавало перевагу саме колективізації?

  • ● Якими методами вона здійснювалась?



2. Думка дослідника

  • 2. Думка дослідника

  • Існує думка, що такі надзвичайні заходи були зумовлені безвихідною ситуацією із забезпеченістю країни збіжжям, необхідністю прогодувати місто, робочий клас. Але це не так.

  • Для внутрішнього ринку в ті часи хліба не вистачало. Йшлося про демпінговий експорт з метою здобути валюту на прискорену індустріалізацію.

  • Дзюба І. Пастка…- С. 51





Причини колективізації

  • Причини колективізації

  • Економічні:

  • □ нестача зерна у державі в умовах форсованих темпів індустріалізації

  • Політичні:

  • □ в умовах утвердження тоталітарного режиму колгоспами було легше управляти, ніж мільйонами розрізнених селянських господарств;

  • □ необхідність ліквідації дрібнотоварного господарства на селі, яке породжувало капіталістичні відносини.





Висновки:

  • Курс на суцільну колективізацію проголосив листопадовий (1929 р.) пленум ЦК ВКП(б).

  • 1929 рік Й. Сталін назвав «роком великого перелому» — «рішучого наступу соціалізму на капіталістичні елементи міста й села».

  • ● (Пригадайте, які події в світі відбулися в цей час.)

  • Україна колективізацію повинна була закінчити восени 1931р. – весною 1932 р. Але йшла з прискоренням темпів колективізації (до середини 1931 р. в Україні було колективізовано 38% селянських господарств, а до кінця 1932 р. – 70%).

  • Партійне керівництво республіки стверджувало, що Україна має все необхідне, щоб іти прискореними темпами попереду інших союзних республік у справі колективізації сільського господарства.



◊ Робота з візуальними джерелами.

  • ◊ Робота з візуальними джерелами.

  • • Порівняйте джерела за якомога більшою кількістю ознак.

  • • На кого вони були розраховані?

  • • Які враження викликають вони у вас?

  • • Чим викликана, на вашу думку, поява карикатури? Наскільки об`єктивну інформацію вона надає читачам журналу “Комар”?, що видавався в Західній Україні.







8. Офіційний документ

  • 8. Офіційний документ

  • Гасла до XIV річниці Жовтня:

  • Боротьба за хліб - боротьба за соціалізм! Міцніше вдар по куркулю, по рвачах, по дезорганізаторах хлібозаготівлі! Ні одного центнера приватнику! За виконання плану хлібозагтівлі!

  • Правда. - 24 отктября 1931г.



Куркулі - заможні селян, основою добробуту яких була праця всіх членів родини, ощадливість, хазяйновитість.

  • Куркулі - заможні селян, основою добробуту яких була праця всіх членів родини, ощадливість, хазяйновитість.

  • Підкуркульники – незаможні селяни, які не хотіли вступати в колгоспи.

  • Розкуркулення – політика знищення селян - власників адміністративним примусом для вступу до колгоспів або засобами оподаткування, а також депортацією репресованих селян на відбудови.







У січні – березні 1930 р. в Україні пройшла перша хвиля розкуркулення, яка зачепила 517 (2,5%) селянських господарств й охопила 76% районів України.

  • У січні – березні 1930 р. в Україні пройшла перша хвиля розкуркулення, яка зачепила 517 (2,5%) селянських господарств й охопила 76% районів України.

  • Розправа з куркульством відбувалася "згідно закону", долю куркулів визначали батрацько-бідняцькі збори.

  • До березня 1930 р. близко 3,2 млн. селянських господарств України вступили до колгоспів.



2 березня 1930 р. газета «Правда» надрукувала статтю Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів», в якій він, переклавши всю вину на місцевих керівників, засудив «перегини» у колгоспному будівництві.

  • 2 березня 1930 р. газета «Правда» надрукувала статтю Й. Сталіна «Запаморочення від успіхів», в якій він, переклавши всю вину на місцевих керівників, засудив «перегини» у колгоспному будівництві.

  • 14 березня ЦК ВКП(б) прийняв постанову “Про боротьбу з виправленнями партлінії в колгоспному русі”, яке вимагало від місцевих парторганізацій усунути допущені помилки. Було наголошено на обов'язковості принципу добровільності при утворенні колгоспів.

  • Згідно з новою редакцією Примірного Статуту сільгоспартілей, надрукованою в березні у газеті "Правда", колгоспникам надавали право мати корову, дрібну продуктивну худобу і присадибну ділянку.

  • Березневі директивні документи внесли заспокоєння в селянські маси. Почався істотний відплив з колгоспів. З 10 березня по 20 червня 1930 р., тобто протягом 100 днів, із колгоспів вийшло 1593,8 тис. сільських господарств. Дозволом на вихід скористалася майже половина колгоспників. Восени 1930 р. в колгоспах залишилося майже 1/3 селян України.



  • 11. Погляд політика

  • Неможна насаджувати колгоспи силою, це було б безглуздо і реакційно.

  • Сталін Й.

  • Запаморочення від успіху.

  • Березень, 1930 р.



Восени 1930 р. розпочався новий етап колективізації та друга хвиля розкуркулення. Тих, кого розкуркулювали, висилали за межі республіки. В Україні було розкуркулено понад один мільйон селян. Політика розкуркулення стала засобом політичного тиску на селянство.

  • Восени 1930 р. розпочався новий етап колективізації та друга хвиля розкуркулення. Тих, кого розкуркулювали, висилали за межі республіки. В Україні було розкуркулено понад один мільйон селян. Політика розкуркулення стала засобом політичного тиску на селянство.

  • Усього за роки суцільної колективізації розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом із членами сімей це становило приблизно 1,2 – 1,4 млн. душ. Понад половину з них – близько 800 тис. осіб – виселили на північ і до Сибіру.

  • В 1933 р. при МТС створювалися політвідділи, наділені надзвичайними повноваженнями на селі. Політвідділи використовували для репресій проти селян.



Карикатура – візуальне джерело. За допомогою гумору та іронії вона дозволяє автору висловлювати свої ідеї, поширювати які нерозумно чи небезпечно з політичної точки зору. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої населення у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Карикатурист передбачає повну поінформованість про події, яких стосується карикатура, він є необ`єктивним і не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд.

  • Карикатура – візуальне джерело. За допомогою гумору та іронії вона дозволяє автору висловлювати свої ідеї, поширювати які нерозумно чи небезпечно з політичної точки зору. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої населення у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Карикатурист передбачає повну поінформованість про події, яких стосується карикатура, він є необ`єктивним і не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд.



3. Доля приватних сільських господарів та їх господарств. Зрушення у житті і побуті селян. ● Яку відповідь на запитання “Хто кого” дає джерело 14? ● Як вона співввідноситься з матеріалом ”Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств”?

  • 14. Газетне повідомлення

  • Колективізація перемагає

  • У 1931 році Радянський Союз утричі перевищив намічений п’ятирічним планом на останній рік відсоток колективізації. Ще два роки тому в 1929 році ми мали всього тільки 7,5 відсотка господарств, які вступили до колгоспів; через рік їх було вже 21,7 %, а тепер 62%.

  • Питання «хто кого» в сільському господарстві вирішилось на користь соціалізму. 1932 рік, останній рік п’ятирічки, буде роком завершення в основному колективізації в СРСР.

  • Комсомольская правда. - 1 января 1932г.



Робота з відеоматеріалами. Робота в малих групах. ● Переглянувши відеоматеріали ( додаток 1) та проаналізувавши документи 15, 16, визначте підсумки та наслідки примусової колективізації.

  • 15. Мовою цифр

  • Щоб трохи поліпшити становище, у 1933р. селянам було дозволено мати невеликі ділянки (не більше півгектара).

  • У 1938 рю на присадибних ділянках, котрі займали тільки 3,9% усіх посівних площ, вироблялося 45% усієї с/г продукції... вони покривали селянським господарствам більше половини із зернових потреб, майже цілком забезпечували їх продуктами тваринництва й овочами, давали від 70 до 85% грошового доходу за рахунок продажу деяких "надлишків" на колгоспному ринку. Ці невеликі присадибні господарства давали понад 70% м'яса і близько 45% вовни, виробленої в країні.

  • Верт Н. История Советского государства.

  • 1900 - 1991. - М.: Весь мир, 2001. -

  • С. 256 - 257.



Висновки: Головні завдання колективізації були досягнуті: □ Отримані необхідні для індустріалізації кошти, ринок збуту та дешевої робочої сили. □ Відбулася соціальна революція на селі: «розселянювання» та створення колгоспного селянства ( на початок 1937 р. колгоспи в Україні об’єднали 96,1% селянських господарств та 99,7% посівних площ).



Наслідки колективізації сільського господарства

  • Колективізація фактично повернула село до воєнно-комуністичних методів організації виробництва та суспільного життя.

  • На селі утвердилася командна економіка за повного підпорядкування колгоспів державній владі.

  • Порушено баланс у розвитку промисловості й сільського господарства.

  • Між містом і селом знову склався нееквівалентний обмін.

  • Наростання кризових явищ у сільському господарстві: зниження продуктивності праці, падіння валових зборів зерна ( у 1931 р. валові збори зерна становили 98% від рівня 1929 р., у 1932 – відповідно лише 78,6% ).

  • Знищено товарність сільського господарства.

  • Відбувалося постійне відставання сільськогосподарського виробництва, фактично повна руйнація сільського господарства України.

  • Гроші вратили купівельну спроможність, ринок перестав існувати.

  • Селянина позбавили можливості розпоряджатися результатами своєї праці.

  • Знищено господаря на селі.

  • Голод 1932-1933 рр. та багатомільйонні втрати населення.



Зміни у житті, побуті й психології селян

  • Розкуркулення підірвало економічну базу селян, знищило рентабельні господарства.

  • Зникла зацікавленість селян у результатах своєї праці, аджде весь урожай вилучали на користь держави, що призвело до низького рівня продуктивності праці.

  • Селянство втрачало вироблені століттями риси: хазяйновитість, ініціативність, працелюбність.

  • У життя увійшли зрівнялівка, безгосподарність, відсутність економічних стимулів розвитку, повна незацікавленість селян в ефективній, продуктивній роботі.

  • Українські хлібороби фактично були розселянені: частина із них, насамперед молодь, йшла до міст, у промисловість. Чимало вихідців із села, котрі ставали студентами або призивалися до Червоної армії, не поверталися додому.

  • Відбувалося зубожіння селянства. Недопустимо обмежувлося споживання на селі: за 1936-1939 рр. до торговельної мережі села надходило товарів в 4,5 разу менше, ніж у міста (з розрахунку на душу населення).

  • Колгоспникам з 31 грудня 1932 р. не видавали паспортів.



ІІІ. Рефлексія. Підведення підсумків уроку.

  • Колгоспи стали новою формою «закріпачення селян», бо встановили:

  • економічну залежність селян від держави — обов’язкові поставки продовольства державі позбавляли селян засобів до самостійного існування (трудодень — «палка»; колгоспи — «колонія пролетарської індустрії»);

  • політичну залежність — відсутність (з 31 грудня 1932 р.) паспортів у селян.



Використані матеріали при підготовці до уроку:

  • 1.Ю. Комаров, В.Мисан, А. Осмоловський, С. Білоножко, О.Зайцев

  • “Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900 – 1939 роках.”

  • Навчальний посібник з історії України та всесвітньої історії. – Київ. “Генеза”. 2004

  • 2. Відеоматеріали. Науково – пізнавальна програма “Невідома Україна. Нариси нашої історії”. Фільм 98 “Великий злам”. – Національна кінематика України. Студія Київнаукфільм. 1993



Схожі:

Конкурс \"Сучасний урок в презентаціях\" iconУрок на міський конкурс "Сучасний урок в презентаціях" в номінації Всесвітня історія Тема. Греко-перські війни Вчитель: Л. Г. Кошарич Миколаїв 2012
Урок на міський конкурс "Сучасний урок в презентаціях" в номінації Всесвітня історія
Конкурс \"Сучасний урок в презентаціях\" iconУрок в презентаціях з теми «Віруси» Автор: Кондрашова С. О., вчитель хімії та біології зош №17 м. Миколаєва
Сучасний урок в презентаціях з теми «Віруси» Автор: Кондрашова С. О., вчитель хімії та біології зош №17 м. Миколаєва
Конкурс \"Сучасний урок в презентаціях\" iconУрок дзеркало технології Обравши технологію, ми фактично задали основні параметри уроку І. П. Підласий, міжнародний експерт з питань освіти
Сучасний якісний урок це урок добре підготовлений, ретельно розрахований відповідно до поставленої мети й наявних можливостей
Конкурс \"Сучасний урок в презентаціях\" iconСучасний урок
Це урок, коли інформаційне навчання перетворюється на мотиваційне. Це урок, коли на першому місці свідома самостійна діяльність учнів,...
Конкурс \"Сучасний урок в презентаціях\" iconКонкурс 2 Прилаштуй хвіст "Нечиста сила у казках" "Перегони зі свічкою" Конкурс 5 "Жахлива історія" Конкурс 6

Конкурс \"Сучасний урок в презентаціях\" iconНестандартні уроки у початковій школі кар,єрнівська загальньоосвітня школа
Уроки-діскусії ( урок-діалог, урок-диспут, урок запитань І відповідей, урок-засідання, урок-круглий стіл, урок-конгрес, урок-конференція,...
Конкурс \"Сучасний урок в презентаціях\" icon10263 конкурс кращий урок місяця

Конкурс \"Сучасний урок в презентаціях\" iconКонкурс газет. Відкритий урок з української літератури Міщанство й

Конкурс \"Сучасний урок в презентаціях\" iconУрок Сучасний якісний урок
Урочна система дозволяє правильно нормувати працю й відпочинок учнів, забезпечувати керівну роль педагога в навчальному процесі і...
Конкурс \"Сучасний урок в презентаціях\" iconУрок Сучасний якісний урок
Урочна система дозволяє правильно нормувати працю й відпочинок учнів, забезпечувати керівну роль педагога в навчальному процесі і...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка