В україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги


НазваВ україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги
Дата конвертації21.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



В Україні щороку понад 15 млн. осіб потребують екстреної медичної допомоги.

  • В Україні щороку понад 15 млн. осіб потребують екстреної медичної допомоги.

  • Понад 2 млн. осіб отримують екстрену медичну допомогу в лікувально-профілактичних закладах.

  • Понад 1 млн. осіб щороку потребують стаціонарної екстреної медичної допомоги.





Для надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) населенню, постраждалому внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру мирного часу, створена Державна служба медицини катастроф України.

  • Для надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) населенню, постраждалому внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру мирного часу, створена Державна служба медицини катастроф України.



ДЕРЖАВНА СЛУЖБА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ (ДСМК)

  • Особливий вид державної аварійно - рятувальної служби, основним завданням якої є надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.



ДСМК - КЕРІВНІ ДОКУМЕНТИ

  • 1. Конституція України.

  • 2. Закони України.

  • 3. Укази Президента України.

  • 4. Постанови КМ України.

  • 5. Накази МОЗ України.



ДСМК УТВОРЮЄТЬСЯ

  • 1. На центральному рівні - МОЗ України.

  • 2. На територіальному рівні - Радою Міністрів АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями.



ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДСМК

  • 1. Надання безоплатної медичної допомоги на догоспітальному і госпітальному етапах постраждалим від надзвичайних ситуацій, рятувальникам та особам, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

  • 2. Ліквідація медико - санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.

  • 3. Участь в організації комплексу санітарно - гігієнічних та протиепідемічних заходів у районах надзвичайних ситуацій.



ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДСМК

  • 4. Організація взаємодії медичних сил, засобів та лікувальних закладів, відповідно на центральному і територіальному рівні у сфері медичного захисту населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

  • 5. Координація роботи із забезпечення готовності органів охорони здоров’я, систем зв’язку та оповіщення до дій у надзвичайних ситуаціях.



ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДСМК

  • 6. Прогнозування медико - санітарних наслідків надзвичайних ситуацій та розроблення рекомендацій щодо здійснення заходів з метою зниження негативного впливу таких ситуацій.

  • 7. Проведення збору та аналізу інформації про медико - соціальні наслідки надзвичайних ситуацій в межах Урядової інформаційно - аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій.



ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДСМК

  • 8. Створення і раціональне використання резерву матеріально - технічних ресурсів для здійснення заходів Служби на центральному і територіальному рівні.

  • 9. Участь у підготовці та атестації медичних формувань та їх особового складу.

  • 10. Проведення науково - дослідних робіт, пов’язаних з удосконаленням форм і методів організації надання екстреної медичної допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій.



МЕДИЧНІ СИЛИ , ЗАСОБИ ТА ЛІКУВАЛЬНО- ПРОФІЛАКТИЧНІ ЗАКЛАДИ ДСМК

  • 1. Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (УНПЦ ЕМД та МК) - головний заклад ДСМК.

  • 2. Територіальні центри екстреної медичної допомоги (ТЦ ЕМД).

  • 3. Науково- дослідні медичні установи, лікувально - профілактичні заклади, які утворюють і утримують медичні формування та розгортають додатковий ліжковий фонд.



УНПЦ ЕМД та МК





СКЛАД МЕДИЧНИХ СИЛ, ЗАСОБІВ ТА ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО РІВНЯ

  • 1. УНПЦ ЕМД та МК.

  • 2. Медичні формування, лікувальні заклади, визначені МОЗ України за погодженням з МНС, МО, МВС, Мінінфраструктури, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, а також створені на базі цих закладів охорони здоров’я, спеціалізовані бригади постійної готовності.



СКЛАД МЕДИЧНИХ СИЛ, ЗАСОБІВ ТА ЛІКУВАЛЬНО- ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАКЛАДІВ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РІВНЯ

  • 1. ТЦ ЕМД.

  • 2. Спеціалізовані бригади постійної готовності.

  • 3. Медичні формування, лікувальні заклади віднесені МОЗ України до цього рівня.



ТЦ ЕМД



МЕДИЧНІ ФОРМУВАННЯ ДСМК

  • 1. Мобільні госпіталі.

  • 2. Мобільні загони.

  • 3. Спеціалізовані медичні бригади постійної готовності першої черги (бригади ШМД).

  • 4. Спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги.



МЕДИЧНІ ФОРМУВАННЯ ДСМК

  • Мобільні госпіталі ( багатопрофільні, чи однопрофільні) та мобільні загони швидкого реагування створюються на базі лікувальних закладів ДСМК чи медичних підрозділів відомчого підпорядкування і призначаються для надання першої лікарської та кваліфікованої медичної допомоги постраждалим за умов НС.



МЕДИЧНІ ФОРМУВАННЯ ДСМК

  • Мобільні загони формуються з

  • лікарсько - сестринських бригад із складу медичних працівників лікувальних закладів одного міста для надання невідкладної першої лікарської допомоги постраждалим на догоспітальному етапі.



МЕДИЧНІ ФОРМУВАННЯ ДСМК

  • Санітарно - епідеміологічні загони формуються на базі санітарно- епідеміологічних закладів і складаються з спеціалізованих бригад екстреної санітарно- профілактичної допомоги (епідеміологічних , гігієнічних та радіологічних ) та виконують функції пересувних частин санітарно- епідеміологічних станцій в районі НС для проведення санітарно- гігієнічних та протиепідемічних заходів.



МЕДИЧНІ ФОРМУВАННЯ ДСМК

  • Бригади швидкої медичної допомоги

  • (загальнопрофільні та спеціалізовані), що в повсякденних умовах функціонують в складі служби швидкої медичної допомоги системи охорони здоров’я, при надзвичайних ситуаціях виконують функції медичних бригад постійної готовності першої черги.



МЕДИЧНІ ФОРМУВАННЯ ДСМК

  • Медичні бригади постійної готовності першої черги - це формування ДСМК, що призначені для надання екстреної медичної допомоги постраждалим на догоспітальному етапі при станах, які загрожують їх життю чи здоров’ю, та екстреної їх госпіталізації в лікувальні заклади другого етапу медичної евакуації.



МЕДИЧНІ ФОРМУВАННЯ ДСМК

  • Спеціалізовані бригади постійної готовності ДСМК другої черги формуються на базі центрів та закладів ДСМК (територіального та державного рівня) для посилення стаціонарних та мобільних лікувальних закладів другого етапу медичної евакуації, що забезпечують надання постраждалим кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги.



МЕДИЧНІ ФОРМУВАННЯ ДСМК

  • Спеціалізовані медичні бригади постійної готовності першої черги – 571.

  • Спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги – 190.

  • Спеціалізований ліжкофонд на базі медичних закладів міністерств, відомств та органів управління адміністративних територі – 77 ЛПЗ (14 659 ліжок).



МЕДИЧНІ ФОРМУВАННЯ ДСМК

  • Спеціалізовані протиепідемічні бригади створюються на базі науково - дослідних установ санітарно - епідеміологічного профілю, використовуються для проведення протиепідемічних заходів в районах НС, в першу чергу при виникненні осередків особливо небезпечних інфекцій.



ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА СТВОРЕННЯ ЄДИНОЇ СИСТЕМИ НАДАННЯ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ



Екстрена медична допомога – це вид медичної допомоги, що надається хворим та постраждалим з невідкладними станами.

  • Екстрена медична допомога – це вид медичної допомоги, що надається хворим та постраждалим з невідкладними станами.

  • Невідкладний стан хворого або постраждалого – раптове виникнення стану організму людини, при якому ненадання екстреної медичної допомоги загрожує життю або призводить до значного погіршення стану здоров’я людини у подальшому.



КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ стаття 49

  • Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.

  • Держава створює умови для ефективного доступного для всіх громодян медичного обслуговування.





Аналіз причин погіршення стану здоров’я населення та обґрунтування необхідності розв’язання проблеми

  • Аналіз причин погіршення стану здоров’я населення та обґрунтування необхідності розв’язання проблеми

  • До основних факторів, що впливають на погіршення стану здоров’я населення, належать:

  • - недосконалість нормативно-правової бази з питань функціонування єдиної системи надання екстреної медичної допомоги;

  • - нерівність умов щодо отримання фізичними особами екстреної медичної допомоги поза межами закладів охорони здоров’я;

  • - недостатність бюджетного фінансування швидкої медичної допомоги;

  • - низький рівень підготовки медичних працівників.

  • Актуальність розроблення Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 року зумовлена необхідністю кардинального поліпшення стану здоров’я населення.



Метою Програми є створення умов для розширення доступності та підвищення якості екстреної медичної допомоги в повсякденних умовах та за умов надзвичайних ситуацій мирного часу внаслідок нещасних випадків, травм та отруєнь.

  • Метою Програми є створення умов для розширення доступності та підвищення якості екстреної медичної допомоги в повсякденних умовах та за умов надзвичайних ситуацій мирного часу внаслідок нещасних випадків, травм та отруєнь.



Екстрену медичну допомогу відповідно до затверджених стандартів (протоколів) на місці пригоди зобов’язані надавати всі медичні працівники і заклади охорони здоров’я, що обслуговують район пригоди, незалежно від відомчої підпорядкованості та форми власності.

  • Екстрену медичну допомогу відповідно до затверджених стандартів (протоколів) на місці пригоди зобов’язані надавати всі медичні працівники і заклади охорони здоров’я, що обслуговують район пригоди, незалежно від відомчої підпорядкованості та форми власності.



Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі, у разі відсутності медичних працівників на місці пригоди, надається працівниками аварійно-рятувальних служб, міліції, пожежної охорони, водіями транспортних засобів, бортпровідниками залізничного, водного та авіаційного пасажирського транспорту та іншими.

  • Екстрена медична допомога на догоспітальному етапі, у разі відсутності медичних працівників на місці пригоди, надається працівниками аварійно-рятувальних служб, міліції, пожежної охорони, водіями транспортних засобів, бортпровідниками залізничного, водного та авіаційного пасажирського транспорту та іншими.



КОМПОНЕНТИ ПРОГРАМИ

  • 1. Догоспітальний етап (фельдшерсько-акушерські пункти, поліклінічні заклади, станції та відділення швидкої медичної допомоги).

  • 2. Початковий госпітальний етап (відділення невідкладної допомоги).

  • 3. Підсистема надання медичної допомоги постраждалим з травмами (центри травми).

  • 4. Підсистема надання медичної допомоги постраждалим з отруєннями (центри токсикології).

  • 5. Підсистема надання екстреної медичної допомоги постраждалим за умов надзвичайних ситуацій (в тому числі при можливих терористичних актах) та в особливий період (ДСМК).



КОМПОНЕНТИ ПРОГРАМИ

  • 6. Навчання та перепідготовка відповідних медичних та немедичних фахівців які надають невідкладну медичну допомогу хворим та постраждалим, з подальшою сертифікацією (учбово-тренувальні центри ).

  • 7. Проведення наукових досліджень та видання підручників з питань екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

  • 8. Сучасний телефоний зв’язок з усіма населенними пунктами України.

  • 9. Сучасне матеріально-технічне оснащення усіх компонентів системи екстреної медичної допомоги.



  • Наказ Міністерства охорони здоров’я України

  • від 1 червня 2009 року №370

  • Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги

  • 1. Затвердити:

  • 1.1. Положення про єдину систему надання екстреної (невідкладної) медичної допомоги (додається).

  • 1.2. Положення про відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги лікарні (додається).

  • 1.3. Правила виклику бригад швидкої медичної допомоги (додаються).

  • 1.4. Порядок госпіталізації пацієнтів бригадами швидкої медичної допомоги у лікувально-профілактичні установи (додається).

  • 1.5. Порядок дій медичного персоналу швидкої медичної допомоги при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (масового ураження людей) (додається).

  • 2. Встановити з 01.01.2010 норматив надання екстреної медичної допомоги в межах 10-хвилинної транспортної доступності в містах та 20-хвилинної транспортної доступності у сільській місцевості з урахуванням чисельності та густоти проживання населення, стану транспортних магістралей, інтенсивності руху транспорту.

  • 3. Визначити Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Міністерства охорони здоров'я України головною установою, що надає організаційно-методичну допомогу та здійснює науковий супровід заходів щодо створення та функціонування єдиної системи екстреної медичної допомоги.

  • 4. Покласти на територіальні центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повноваження щодо розбудови, функціонування та управління елементами єдиної системи екстреної медичної допомоги на регіональному рівні.

  • 5. Департаменту розвитку медичної допомоги подати в установленому порядку цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

  • 6. Наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

  • 7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Юрченка В. Д.

  • Міністр В. М. Князевич



Медичне сортування засновано на необхідності надання екстреної медичної допомоги у максимально короткий термін, як можна більшої кількості постраждалих, що мають шанс на виживання.

  • Медичне сортування засновано на необхідності надання екстреної медичної допомоги у максимально короткий термін, як можна більшої кількості постраждалих, що мають шанс на виживання.



Сутність медичного сортування – це розподіл постраждалих на певні групи за принципом потреби в однотипних лікувально-профілактичних та евакуаційних заходах, в залежності від медичних показів та конкретних обставин, що склалися в зоні надзвичайної ситуації.

  • Сутність медичного сортування – це розподіл постраждалих на певні групи за принципом потреби в однотипних лікувально-профілактичних та евакуаційних заходах, в залежності від медичних показів та конкретних обставин, що склалися в зоні надзвичайної ситуації.



Мета медичного сортування – прискорення та своєчасне надання всім постраждалим екстреної медичної допомоги та забезпечення їх подальшої евакуації.

  • Мета медичного сортування – прискорення та своєчасне надання всім постраждалим екстреної медичної допомоги та забезпечення їх подальшої евакуації.

  • Мета медичного сортування – це спрямування всіх сил та всіх наявних ресурсів на забезпечення того, щоб “постраждалий, який цього потребує, опинився в потрібному місці в потрібний час”.



Медичне сортування проводиться на підставі встановлення прогнозу для життя постраждалого на кожному (конкретному) етапі медичної евакуації.

  • Медичне сортування проводиться на підставі встановлення прогнозу для життя постраждалого на кожному (конкретному) етапі медичної евакуації.

  • Медичне сортування є конкретним, безперервним, повторюваним й спадкоємним процесом при наданні постраждалим екстреної медичної допомоги.



Конкретність медичного сортування полягає в тому, що воно проводиться для кожного конкретного постраждалого індивідуально з обов’язковим урахуванням наявної у нього патології (медичне сортування також визначає обсяг та вид медичної допомоги).

  • Конкретність медичного сортування полягає в тому, що воно проводиться для кожного конкретного постраждалого індивідуально з обов’язковим урахуванням наявної у нього патології (медичне сортування також визначає обсяг та вид медичної допомоги).



Безперервність медичного сортування полягає в тому, що воно проводиться на всіх етапах медичної евакуації, починаючи з зони надзвичайної ситуації та закінчуючи спеціалізованими стаціонарами.

  • Безперервність медичного сортування полягає в тому, що воно проводиться на всіх етапах медичної евакуації, починаючи з зони надзвичайної ситуації та закінчуючи спеціалізованими стаціонарами.



Повторюваність медичного сортування полягає в постійної переоцінці тяжкості отриманих постраждалим пошкоджень та тяжкості стану постраждалого на кожному наступному етапі медичної евакуації.

  • Повторюваність медичного сортування полягає в постійної переоцінці тяжкості отриманих постраждалим пошкоджень та тяжкості стану постраждалого на кожному наступному етапі медичної евакуації.



Спадкоємність медичного сортування полягає в тому, що воно проводиться з огляду на обсяг та призначення наступного етапу надання медичної допомоги, будь те відділення в ЛПЗ або спеціалізований стаціонар.

  • Спадкоємність медичного сортування полягає в тому, що воно проводиться з огляду на обсяг та призначення наступного етапу надання медичної допомоги, будь те відділення в ЛПЗ або спеціалізований стаціонар.



Великий російський хірург М.І. Пирогов вперше впровадив у воєнно-польову хірургію та обґрунтував принцип сортування поранених, визначив роботу, так званого, «складового місця» – прототипу сортувальної площадки. При цьому, він указав на одну важливу обставину: «Без распорядительности и правильной администрации, нет пользы от большого числа лекарей, а если их к тому же мало, то большая часть раненых останется вовсе без помощи».

  • Великий російський хірург М.І. Пирогов вперше впровадив у воєнно-польову хірургію та обґрунтував принцип сортування поранених, визначив роботу, так званого, «складового місця» – прототипу сортувальної площадки. При цьому, він указав на одну важливу обставину: «Без распорядительности и правильной администрации, нет пользы от большого числа лекарей, а если их к тому же мало, то большая часть раненых останется вовсе без помощи».



Медичне сортування повинно бути тим знаряддям, за допомогою якого ситуація, що спочатку здається некерованою та непереборною, - зможе адекватно контролюватися.

  • Медичне сортування повинно бути тим знаряддям, за допомогою якого ситуація, що спочатку здається некерованою та непереборною, - зможе адекватно контролюватися.



Місце події

  • Місце події



0 група – «Постраждалі, що агонують» (мертві або що вмирають).

  • 0 група – «Постраждалі, що агонують» (мертві або що вмирають).

  • Ця категорія постраждалих маркірується «чорним» кольором (постраждалі, що агонують підлягають евакуації тільки після евакуації «критичних» постраждалих, якщо на цей час вони ще мають ознаки життя).

  • Кількість постраждалих, залежно від вогнища поразки, може сягати 20,0%.



І група – «Постраждалі, життя котрих знаходиться в небезпеці, однак яких можна врятувати, якщо надати їм необхідну екстрену медичну допомогу» («критичні»).

  • І група – «Постраждалі, життя котрих знаходиться в небезпеці, однак яких можна врятувати, якщо надати їм необхідну екстрену медичну допомогу» («критичні»).

  • Ця категорія постраждалих маркірується «червоним» кольором та підлягає евакуації в першу чергу.

  • Кількість постраждалих, залежно від вогнища поразки, може сягати 20,0%.



ІІ група – «Постраждалі, яким допомога може бути відстрочена протягом обмеженого періоду часу та не приведе до летального результату» («термінові»).

  • ІІ група – «Постраждалі, яким допомога може бути відстрочена протягом обмеженого періоду часу та не приведе до летального результату» («термінові»).

  • Ця категорія постраждалих маркірується «жовтим» кольором та підлягає евакуації в другу чергу.

  • Кількість постраждалих, залежно від вогнища поразки, може сягати 20,0%.



ІII група – «Постраждалі, які потребують відстроченої медичної допомоги» («ходячі постраждалі»).

  • ІII група – «Постраждалі, які потребують відстроченої медичної допомоги» («ходячі постраждалі»).

  • Ця категорія постраждалих маркірується «зеленим» кольором та підлягає евакуації в останню чергу.

  • Кількість постраждалих, залежно від вогнища поразки, може сягати 40,0%.



У 1994р. Всесвітня Медична Асоціація запропонувала ще одну категорію постраждалих – категорію постраждалих з психологічними розладами.

  • У 1994р. Всесвітня Медична Асоціація запропонувала ще одну категорію постраждалих – категорію постраждалих з психологічними розладами.

  • Постраждалі з психологічними розладами – це постраждалі, які отримали психоемоційну травму, про котрих неможливо потурбуватись індивідуально, однак котрим можливо буде потрібна підтримка або седація внаслідок значної психологічної травми.



Сортувальна площадка – це місце, куди доставляються постраждалі після їх «категоризації» сортувальною бригадою та де надається необхідний вид й обсяг медичної допомоги та проводиться підготовка постраждалих до евакуації (згідно обраній черги).

  • Сортувальна площадка – це місце, куди доставляються постраждалі після їх «категоризації» сортувальною бригадою та де надається необхідний вид й обсяг медичної допомоги та проводиться підготовка постраждалих до евакуації (згідно обраній черги).













Всі медичні установи, відповідальні за медичне забезпечення при ліквідації наслідків катастроф, повинні проводити відповідну підготовку персоналу, навчання в плановому порядку й постійно вдосконалюватися в даному плані, щоб весь персонал знав обов’язки лікаря по сортуванню, її концепцію, а також був інформований про наявне майно й ресурси. Для боротьби з катастрофами й надання медичної допомоги ураженим, ідеально було б використовувати стандартизований міжнародний підхід, відомий всім організаціям і фахівцям служби медицини катастроф.

  • Всі медичні установи, відповідальні за медичне забезпечення при ліквідації наслідків катастроф, повинні проводити відповідну підготовку персоналу, навчання в плановому порядку й постійно вдосконалюватися в даному плані, щоб весь персонал знав обов’язки лікаря по сортуванню, її концепцію, а також був інформований про наявне майно й ресурси. Для боротьби з катастрофами й надання медичної допомоги ураженим, ідеально було б використовувати стандартизований міжнародний підхід, відомий всім організаціям і фахівцям служби медицини катастроф.







Уніфікована програма медичної підготовки рятувальників та інших фахівців, які беруть участь у ліквідації наслідків НС і не мають медичної освіти

  • 1 рівень – тривалість навчання 12 годин

  • 2 рівень – тривалість навчання 48 годин

  • 3 рівень – тривалість навчання 120 годин



Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Екстрена медична допомога. Європейські стандарти – 2010» м. Київ 31 березня – 1 квітня 2011р.

  • Програмні питання конференції:

  • 1. Формування сучасних стандартів реанімації з точки зору доказової медицини. Проблеми і перспективи.

  • 2. Стандарти Європейської Ради Реанімації 2010 року. Зміни у порівнянні з 2005 роком.

  • 3. Організація медико-санітарної допомоги при масових ураженнях.

  • 4. Актуальні питання надання екстреної медичної допомоги на догоспітальному етапі.

  • 5. Сучасні можливості забезпечення прохідності дихальних шляхів.

  • 6. Токсичні ефекти місцевих анестетиків.

  • 7. Організація та методика підготовки фахівців з медичною та немедичною освітою з питань екстреної медичної допомоги.

  • Під час конференції буде проведений:

  • Майстер-клас (лекції і тренінг) «Організація медико-санітарної допомоги при масових ураженнях» (А. Tszos, Г.Г. Рощин, А.А. Гудима).



800–830 Реєстрація учасників.

  • 800–830 Реєстрація учасників.

  • 830-845 Відкриття конференції та привітання учасників (проф. Рощін Г.Г.).

  • 845-915 Організація рятувальних заходів в масових випадках (Arkadiusz Tszos).

  • 915-945 Проблемні питання надання медичної допомоги потерпілим при масових враженнях в Україні (проф. Гудима А.А.).

  • 945-1015 Безпека масових заходів з великою кількістю учасників (Arkadiusz Tszos).

  • 1015-1045 Використання талонів медичного сортування при масових випадках (Крилюк В.О.).

  • 1045-1100 Спонсорована доповідь.

  • 1100-1130 Перерва на каву.

  • 1130-1330 Показ проведення медичного сортування та елементів проведення деконтамінації – догоспітальний та ранній госпітальний етапи – територія КМКЛ ШМД.(масовий випадок - вибух «брудної» бомби на стадіоні, проведення сортування, деконтамінації потерпілих).

  • 1330-1430 Перерва на обід.

  • 1430-1500 Дискусія за результатами проведеного показу.

  • 1500-1530 Медична сегрегація потерпілих в щоденній практиці та масових випадках (Arkadiusz Tszos).

  • 1530-1600 Рятувальні дії в особливих ситуаціях (Arkadiusz Tszos).

  • 1600-1615 Закриття конференції (проф. Рощін Г.Г.).



Схожі:

В україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги iconПроблемні питання системи надання екстреної медичної допомоги
Структура обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (центр емд та мк)
В україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги iconОцінка загальної потреби в безоплатній правовій допомозі Протягом 2011 року тільки адміністративні суди розглянули близько 3,7 млн справ
Соціологічні дослідження Спілки адвокатів визначають кілкість осіб, які потребують правової допомоги в Україні, близько 11 млн
В україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги iconЛекція 1 Нормативно-правові засади цивільного захисту в Україні
Кафедра екстреної медичної допомоги і медицини катастроф з курсом військової підготовки
В україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги iconЦентр пмсд центр пмсд
Первинна медична допомога включає також направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної...
В україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги iconПоложення про класифікацію надзвичайних ситуацій в Україні, в якому визначені основні поняття і класи-фікація надзвичайних ситуа-цій
Кафедра екстреної медичної допомоги і медицини катастроф з курсом військової підготовки
В україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги iconКафедра екстреної медичної допомоги і медицини катастроф з курсом військової підготовки

В україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги iconКафедра екстреної медичної допомоги і медицини катастроф з курсом військової підготовки

В україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги iconВеликі втрати. Щороку Україна втрачає близько 5 млн тон зібраного врожаю картоплі, овочів І фруктів, внаслідок чого виробники І торгівці недораховуються понад мільярда доларів США. Великі втрати
Щороку Україна втрачає близько 5 млн тон зібраного врожаю картоплі, овочів І фруктів, внаслідок чого виробники І торгівці недораховуються...
В україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги iconДіабет у хірургії
За оцінками спеціалістів вооз, на даний час на Земній кулі нараховують більше 100 млн хворих на цукровий діабет, а в Україні понад...
В україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги в україні щороку понад 15 млн осіб потребують екстреної медичної допомоги iconДіабет у хірургії ас. Луговий О. Б
За оцінками спеціалістів вооз, на даний час на Земній кулі нараховують більше 100 млн хворих на цукровий діабет, а в Україні понад...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка