Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині


НазваВасиль Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині
Дата конвертації21.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині.



У 1880 році Семен Стефаник віддав свого сина Василя до другого класу початкової школи в Снятині.

  • У 1880 році Семен Стефаник віддав свого сина Василя до другого класу початкової школи в Снятині.



1883р. В.Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів В.Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. У співавторстві з Лесем Мартовичем написав два оповідання: “Нечитальник” (1888) та “Лумера” (1889).

  • 1883р. В.Стефаник вступає до польської гімназії в Коломиї, де з четвертого класу бере участь у роботі гуртка гімназичної молоді. Учасники гуртка вели громадсько-культурну роботу серед селян (зокрема, організовували читальні). Стефаник-гімназист починає пробувати сили в літературі. Зі своїх перших творів В.Стефаник опублікував без підпису лише один вірш. У співавторстві з Лесем Мартовичем написав два оповідання: “Нечитальник” (1888) та “Лумера” (1889).





Після закінчення гімназії (1892) Василь Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною “вийшло діло без пуття”. Замістьстудіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова. Тут існувало товариство студентів-українців “Академічна громада”. Більшість студентів,які належали до нього, тягнулися до радикальної партії. До них приєднався і В.Стефаник. У студентські роки він особливо багато читає, пильно стежить за сучасною літературою, зближується з польськими письменниками.

  • Після закінчення гімназії (1892) Василь Стефаник вступає на медичний факультет Краківського університету. Однак, за визнанням письменника, з тією медициною “вийшло діло без пуття”. Замістьстудіювання медицини він поринає у літературне і громадське життя Кракова. Тут існувало товариство студентів-українців “Академічна громада”. Більшість студентів,які належали до нього, тягнулися до радикальної партії. До них приєднався і В.Стефаник. У студентські роки він особливо багато читає, пильно стежить за сучасною літературою, зближується з польськими письменниками.

  • Стефаник-студент бере активну участь у громадському житті рідного Покуття, розширює творчі контакти з українськими періодичними виданнями, активізує свою діяльність як публіцист.



Літературна діяльність В.Стефаника

  • Перші літературні спроби В.Стефаника припадають на роки навчання в гімназії; 1897р. в чернівецькій газеті «Праця» надруковано кілька його новел з життя покутського села («Виводили з села», «Лист», «Побожна», «У корчмі», «Стратився», «Синя книжечка», «Сама-саміська»), у 1899р., теж у Чернівцях, з'явилася перша збірка прози Стефаника «Синя книжечка». Літературна критика сприйняла ці перші публікації з великим захопленням як твори цілком зрілого і надзвичайно талановитого автора.





  • У 1900р. вийшла друга збірка В.Стефаника — “Камінний хрест”, яку також було сприйнято як визначну літературну подію. Тема матері і дитини, жертовності материнської, батьківської любові з'являється у творах письменника у життєвому переплетінні з іншими темами ще в збірці “Синя книжечка” (“Мамин синок”, “Катруся”, “Новина”). Наявна вона й у збірці “Камінний хрест”.



У творчому пошуку

  • Третя збірка новел Стефаника — “Дорога”(1901р.), яка становила новий крок у розвитку його провідних ідейно-художніх принципів. У збірці переважають новели безсюжетні, лірично-емоційного плану (“Давнина”, “Вістуни”, “Май”, “Сон”, “Озимина”, “Злодій”, “Палій”, “Кленові листки”, “Похорон”).



У першіих роках ХХ століття твори В.Стефаника були вже відомі в перекладах польською, німецькою, російською, італійською (перекладач Луїджі Сальвіні) та іншими мовами. Коли ж 1903 року В.Стефаник поїхав у Полтаву на відкриття пам'ятника Івану Котляревському і зустрівся там з Лесею Українкою, Оленою Пчілкою, Михайлом Коцюбинським, Михайлом Старицьким, Гнатом Хоткевичем та іншими, то вони привітали його як одного з видатних діячів української літератури.

  • У першіих роках ХХ століття твори В.Стефаника були вже відомі в перекладах польською, німецькою, російською, італійською (перекладач Луїджі Сальвіні) та іншими мовами. Коли ж 1903 року В.Стефаник поїхав у Полтаву на відкриття пам'ятника Івану Котляревському і зустрівся там з Лесею Українкою, Оленою Пчілкою, Михайлом Коцюбинським, Михайлом Старицьким, Гнатом Хоткевичем та іншими, то вони привітали його як одного з видатних діячів української літератури.



У 1903 році разом з іншими відомими письменниками Василь Стефаник відвідав могилу Т.Шевченка в Каневі. З Канева написав Ользі Гаморак: “Осе ж і місце, звідки я поклонився всій Україні ”.

  • У 1903 році разом з іншими відомими письменниками Василь Стефаник відвідав могилу Т.Шевченка в Каневі. З Канева написав Ользі Гаморак: “Осе ж і місце, звідки я поклонився всій Україні ”.



« Моя жінка Ольга - найбільший мій приятель і мати моїх трьох синів »

  • Євгенія Калитовська — велике кохання письменника. Вона була заміжня, мала двох дітей, та їм не судилося бути разом. Одружився В.Стефаник з рідною сестрою Євгенії — Ольгою.

  • 26 січня 1904 року у Львові пошлюбились Василь Стефаник з Ольгою Гаморак. Шлюбними батьками на їхньому весіллі були Іван Франко і Северин Данилович. Весільний бенкет відбувся в готелі «Ванда». Відтак подружжя поселилось у Стецеві, де було велике господарство Кирила Гаморака, від якогось часу запущене, бо Стефаників тесть через утрату дружини, а згодом і трьох синів та зятя Івана Плешкана, які повмирали замолоду, не мав ні охоти, ні сил тим ґаздівством опікуватися.

  • Молодий ґазда В.Стефаник ревно взявся до справи й невдовзі поставив господарство на ноги.



Невтомний трудівник

  • 1905 року виходить збірка новел В.Стефаника “Моє слово”.

  • 1907 року виходить окреме видання новел В.Стефаника в російських перекладах у Петербурзі.

  • У 1908 році Василя Стефаника обирають депутатом до австрійського парламенту.



Важка розлука

  • У лютому 1914 року відійшла у вічність дружина, вірна подруга й супутниця життя Василя Стефаника – Ольга Гаморак, залишивши чоловікові трьох неповнолітніх дітей.



Доля була немилосердною до письменника. В.Стефаник тяжко хворів, прибутків від продажу творів не було, дуже бідував. У скрутні для себе часи письменник звертається по допомогу до митрополита Андрея Шептицького. Ці листи справляють болісне враження і не можуть залишити байдужим.

  • Доля була немилосердною до письменника. В.Стефаник тяжко хворів, прибутків від продажу творів не було, дуже бідував. У скрутні для себе часи письменник звертається по допомогу до митрополита Андрея Шептицького. Ці листи справляють болісне враження і не можуть залишити байдужим.



…найбільший артист, який появився у нас від часу Шевченка І.Я.Франко

  • У пору імперіалістичної війни і великих соціальних потрясінь, розпаду Австро-Угорської імперії В.Стефаник знову береться за перо новеліста. Почався другий період його творчості, не такий інтенсивний, як перший, але з чималими здобутками. Хронологічним початком цього періоду можна вважати новелу “Діточа пригода” (написана восени 1916р., а опублікована на початку 1917р.).



Стефаник є поетом мужицької розпуки Марко Черемшина

  • У 1927 — 1933 рр. В.Стефаник опублікував ще більше десяти новел.

  • В останні роки життя В.Стефаник пише також автобіографічні новели, белетризовані спогади. До них належать такі твори, як “Нитка”, “Браття”, “Серце”, “Вовчиця”, “Слава йсу”, “Людмила”, “Каменярі”.

  • 1916р. В.Стефаник пише новелу “Марія”, яку присвячує пам'яті І.Франка. За “Марією” письменник публікує шість новел, які разом із двома названими творами другого періоду (“Діточа пригода” і “Марія”) склали п'яту збірку — “Вона — земля”, видану 1926р.

  • У роки перебування Західної України під владою Польщі Василь Стефаник жив майже безвиїзно в с. Русів, де й писав останні твори у вільні від хліборобської праці хвилини.



…Тебе терло життя і наші дороги не сходилися… О.Ю.Кобилянська



…як коротко, сильно і страшно пише ця людина Максим Горький

  • До самої смерті не полишало Василя Стефаника бажання “сказати людям щось таке сильне і гарне, що такого їм ніхто не сказав ще”. І на його долю випало найбільше для художника щастя — він сказав те, що хотів, і сказав так, як хотів.

  • Палке серце Василя Стефаника перестало битися 7 грудня 1936 року. Похований письменник у рідному селі Русові.



Батьківщина Василя Стефаника



У Русові В.Стефаник прожив 26 років. Тут минуло дитинство трьох його синів — Семена, Кирила і Юрія. Все життя прожив у селі його син Кирило, який скінчив Торговельну школу у Львові. Він допомагав по господарству батькові, який останніми роками тяжко хворів. А згодом, коли 1941 року в батьківській садибі було створено Літературно-меморіальний музей Василя Стефаника, безкоштовно віддав половину хати під експозицію, був директором музею впродовж 46 років.



  • 2011року виповнюється 60 років відтоді, як у Русові діє Літературно-меморіальний музей Василя Стефаника. Експозиція музею розгорнута у двох приміщеннях: у трьох меморіальних кімнатах будинку письменника зберігаються його меблі, побутові речі, одяг. Директором музею є Марія Косменко. Їй близький стефаниківський світ. Вона пропагує творчість письменника, виступає з доповідями, проводить екскурсії.



Увічнення пам'яті В.С.Стефаника

  • Ім'я Василя Стефаника носять:

  • Премія в галузі літератури, мистецтва, архітектури та журналістики — найвища в Івано-Франківській області відзнака, яку присуджує Івано-Франківська обласна державна адміністрація місцевим авторам.

  • Прикарпатський національний університет в Івано-Франківську

  • Національна бібліотека у Львові

  • Публічна бібліотека у Києві

  • Вулиця у Львові

  • Вулиця у Стрию

  • Василеві Стефанику споруджено:

  • пам'ятник у Львові на вулиці В.Стефаника перед входом у Національну бібліотеку імені В.Стефаника

  • пам'ятник в Івано-Франківську у подвір'ї Прикарпатського університету на вулиці Т.Шевченка



Пам'ятник Василеві Стефанику у Львові на вулиці В.Стефаника перед входом у Національну бібліотеку імені В.С.Стефаника



Пам' ятник Василю Стефанику в місті Івано-Франківську перед входом у Прикарпатський університет імені В.С.Стефаника



Презентацію підготувала вчитель української мови та літератури

  • Презентацію підготувала вчитель української мови та літератури

  • Івано-Франківської ЗШ І-ІІІ ступенів №18

  • Павлюк Марія Петрівна



Схожі:

Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині iconНародився 14 травня 1871 року Народився 14 травня 1871 року
Народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного селянина
Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині iconДата народження: 14 травня 1871 Місце народження: Русів
Народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) в сім'ї заможного селянина. У 1880...
Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині iconНародився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області в селянській родині
Народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району Вінницької області в селянській родині. 1939 року батьки Семен Дем'янович...
Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині iconІван Антонович Малкович
Народився 10 травня 1961 року в Нижньому Березові Косівського району Івано-Франківської області
Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині iconБіографія Юрія Яновського План Дитинство
Народився 27 серпня 1902 року в селі Майєрове (тепер село Нечаївка Компаніївського району Кіровоградської області) в селянській родині....
Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині iconНародився Василь Симоненко у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині

Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині iconНародився Василь Симоненко у селі Біївці Лубенського району на Полтавщині в селянській родині

Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині iconРід діяльності: Рід діяльності
Юрій Іванович Яновський народився 27 серпня 1902 р в селі Майєрове тепер Компаніївського району Кіровоградської області в селянській...
Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині iconІван Андрусяк
Народився 28 грудня 1968 року в с. Вербовець Косівського району Івано-Франківської області
Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів (тепер Снятинського району Івано-Франківської області) у заможній селянській родині iconЄсенін Сергій Олександрович
Сергій Олександрович Єсенін народився 3 жовтня (21 вересня) 1895 р в селі Константіново Рязанської губернії в заможній селянській...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка