Байло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми


НазваБайло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми
Дата конвертації23.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


РЕАЛІЗАЦІЯ ДИДАКТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ ПРИ СТВОРЕННІ ЕЛЕКТРОННИХ ПІДРУЧНИКІВ З КУРСУ “МАТЕРІАЛОЗНАВСТВО”

  • Байло М.Ю.


План

  • Вступ.

  • Постановка проблеми.

  • Педагогічні задачі, які вирішують ЕП.

  • Дидактичні принципи, які реалізують вирішення педагогічних задач ЕП.

  • Принцип науковості навчання.

  • Визначення змісту ЕП.

  • Принципи систематичності і послідовності навчання.

  • Принцип системності навчання.

  • Принцип міжпредметних зв”язків.

  • Принцип професійної спрямованості навчання.

  • Принцип доступності навчання.

  • Принцип наочності навчання.

  • Принцип міцності засвоєння.

  • Висновок.

  • Використані джерела.



Вступ

  • Скорочення обсягу навчальних занять з курсу «Матеріалознавство» у зв'язку з переходом на навчання по нових навчальних планах передбачає й зміну підходів до методики викладання цієї дисципліни.



Постановка проблеми

  • Проблема змісту навчального матеріалу дисципліни — найважливіша дидактична проблема, можливі рішення якої залежать від дотримання дидактичних принципів, обов'язкових для досягнення високої ефективності навчального процесу.

  • До таких відносяться: цілеспрямованість навчання; науковість; систематичність і послідовність; системність; міжпредметні зв'язки; політехнізм і професійна спрямованість; наочність; доступність; міцність засвоєння; свідомість, активність і самостійність студентів (диференціація й індивідуалізація підходів); зв'язок теорії й практики навчання з життям; створення позитивного відношення до навчання й мотивація [1].



Педагогічні задачі, які вирішують ЕП

  • Електронні підручники дозволяють вирішувати такі основні педагогічні задачі:

  • початкове ознайомлення з предметом, освоєння його базових понять;

  •  базова підготовка на різних рівнях глибини і детальності;

  •  контроль і оцінювання знань і умінь;

  •  розвиток здібностей до певних видів діяльності;

  •  відновлення знань і умінь.



Дидактичні принципи, які реалізують вирішення педагогічних задач ЕП

  • На наш погляд, ці дидактичні принципи можна поділити на два блоки, пов'язані, відповідно, з мотивацією студентів

    • (цілеспрямованість; свідомість, активність і самостійність; зв'язок теорії й практики; створення позитивного відношення до навчання)
  • і принципами викладання

  • матеріалу дисципліни

    • (науковість; систематичність і послідовність; системність; міжпредметні зв'язки; політехнізм і професійна спрямованість; наочність; доступність; міцність засвоєння навчального матеріалу).
  • Наразі ми розглянемо специфіку прояву в ЕП з матеріалознавства принципів, що формують другий блок.



Принцип науковості навчання

  • передбачає відповідність навчальних знань науковим і ознайомлення студентів із методами наукового пізнання, причому зазвичай переважає перший компонент, що є одним з істотних недоліків, які обмежують фундаменталізацію вищої освіти. При цьому під фундаментальними варто розуміти інваріантні структурні одиниці наукового знання, що включають всі інші варіанти цих одиниць знання як спеціальні випадки за певних обмежень параметрів вихідних структурних одиниць, що пояснюють сутність спостережуваних у даній дисципліні фактів і явищ. Засвоївши такі знання, студенти надалі можуть трактувати нові подібні факти і явища за аналогією, без спеціального навчання.



Визначення змісту ЕП

  • При визначенні змісту ЕП з навчального предмета й методів його вивчення необхідно формувати знання про загальнонаукові методи пізнання в конкретному прояві й про методи, специфічні для того або іншого етапу розвитку обговорюваної науки, із зазначенням, наскільки ними продовжує користуватися наукове співтовариство.



Принципи систематичності й послідовності

  • передбачають послідовність викладання навчального матеріалу ЕП, обґрунтовану логічними зв'язками й здатну забезпечити системне й свідоме його засвоєння.



Курс «Матеріалознавство» читається, коли студенти вже мають певне уявлення про матеріали, що склалося при вивченні курсів фізики, хімії, креслення, технології конструкційних матеріалів, опору матеріалів. Приведені в систему, ці знання дозволяють перейти до другого етапу – вивченню абстрактно-теоретичної частини дисципліни, присвяченої всебічному вивченню природи механічних властивостей матеріалів і шляхів керування цими властивостями. Далі вміст ЕП логічно переходить до заключного етапу – вивчення конкретних сплавів і практики їх використання. При цьому в ЕП постійно дотримується найважливіше положення: від простого до складного й від загального до часткового, тобто від схематичного викладу суті курсу до конкретного матеріала у всьому різноманітті його властивостей.

  • Курс «Матеріалознавство» читається, коли студенти вже мають певне уявлення про матеріали, що склалося при вивченні курсів фізики, хімії, креслення, технології конструкційних матеріалів, опору матеріалів. Приведені в систему, ці знання дозволяють перейти до другого етапу – вивченню абстрактно-теоретичної частини дисципліни, присвяченої всебічному вивченню природи механічних властивостей матеріалів і шляхів керування цими властивостями. Далі вміст ЕП логічно переходить до заключного етапу – вивчення конкретних сплавів і практики їх використання. При цьому в ЕП постійно дотримується найважливіше положення: від простого до складного й від загального до часткового, тобто від схематичного викладу суті курсу до конкретного матеріала у всьому різноманітті його властивостей.



Принцип системності

  • засвоєння матеріалу — найважливіший з дидактичних принципів. Він забезпечує якість знань, що характеризуються появою у свідомості структурних зв'язків, адекватних зв'язкам між знаннями усередині наукової теорії. Принцип передбачає встановлення різноманітних логічних зв'язків між даною темою й іншими темами ЕП, розгляд предмета в розвитку, у протиріччях, у встановленні кількісно-якісних переходів. Краще запам'ятовування матеріалу досягається при такій побудові ЕП, коли на підставі відомих фактів дається принципова абстрактна схема, потім вона насичується конкретним змістом, доведеним до практичного відпрацьовування й застосування. Можна навести наступний приклад: у теоретичній частині ЕП розглядаються діаграми стану з поліморфними й евтектоїдними перетвореннями, потім — теоретичні питання термічної обробки, що базуються на розглянутих діаграмах й додатково інформують студентів про роль конкуренції між кінетичними факторами (дифузія) і термодинамічними (різниця вільних енергій фаз). Використання цієї конкуренції дозволяє свідомо змінювати дисперсність і тип структури й зрештою керувати властивостями. При вивченні розділу ЕП про конкретні сплави (сталі, титанові сплаві) ці основні схеми ілюструються конкретними діаграмами й реальними сплавами.



Принцип міжпредметних зв'язків

  • передбачає, що в змісті ЕП з навчальних дисциплін повинні знайти відображення ті діалектичні взаємозв'язки, які діють у природі й пізнаються сучасними науками.

  • Міжпредметні зв'язки є еквівалентом міжнаукових, і їхньою методологічною основою є процес інтеграції й диференціації наукового знання.

  • Психологічною основою міжпредметных зв'язків є утворення міжсистемних асоціацій, які дозволяють відбити різноманітні предмети і явища реального миру в їхній єдності й протилежності, у їхній багатосторонності й протиріччях.

  • Реалізація міжпредметних зв'язків припускає погоджене вивчення теорій, законів, понять, загальних для споріднених дисциплін, загальнонаукових методологічних принципів і методів наукового пізнання, формування загальнавчальних прийомів мислення.



Принцип професійної спрямованості

  • навчання, розроблений у профтехпедагогіці, має для вищої школи особливе значення. Існує ряд трактувань цього принципу, що різняться між собою. Більше широким є підхід, який включає в поняття професійної спрямованості: спрямованість особистості на трудову діяльність і на конкретну професію, профспрямованість загальної освіти й профспрямованість професійного навчання.

  • Стосовно до матеріалознавства мова повинна йти про два аспекти, тісно пов'язані з першим («мотиваційним») блоком дидактичних принципів:

  • впровадження в зміст ЕП професійно значимого матеріалу на основі аналізу змісту дисципліни за умови збереження логічної цілісності навчального предмета;

  • впровадженні в зміст ЕП професійно значимих умінь або видів діяльності.



Принцип доступності навчання

  • передбачає можливість засвоєння тільки того матеріалу, що забезпечений знанням необхідних фундаментальних відомостей з попередніх курсів. Для курсу «Матеріалознавство» роль такого фундаменту виконують: технічне креслення (види деталей машин, їхнє призначення, початкові дані про машинобудівні матеріали); хімія (атомно-кристалічна будова, види міжатомних зв'язків, поняття про діаграми стану, корозія металів і захист від неї, будова й властивості полімерних матеріалів); фізика (кристалічна будова речовини, дефекти кристалічних решіток, основи термодинаміки, дифузія, оптика, рентгеноструктурний аналіз); технологія металів (металургія, лиття, обробка металів тиском і різанням, зварювання, поняття про технологічність виробів і економічно доцільні методи одержання заготовок); опір матеріалів (поняття про характеристики пружності, міцності, пластичності матеріалів і методи їх визначення, уявлення про втому й повзучість конструкційних матеріалів); деталі машин (основні типи деталей машин і їхня робота, рекомендовані матеріали й попередні відомості про їхню термічну обробку).



Принцип наочності

  • Специфіка курсу «Матеріалознавство» передбачає використання в ЕП презентацій і засобів мультимедіа, наприклад, при вивченні мікроструктур сплавів, кристалічної будови і її дефектів, складних діаграм реальних сплавів і т.п. Особливо наочними є мультиплікаційні демонстрації руху дислокацій, роботи джерел Франка-Ріда, процесів кристалізації, рекристалізації, розпаду перенасиченого твердого розчину й т.д.

  • У лабораторному практикумі принцип наочності реалізується використанням приладів і устаткування в поєднанні з комп'ютеризованими схемами, що пояснюють їхню роботу. Дуже корисні презентації мікроструктур на моніторах з можливістю їх співставлення із зображеннями, спостережуваними під мікроскопом тощо.



Принцип міцності засвоєння

  • пропонує заходи щодо забезпечення дійсно міцних знань як необхідного результату навчання. Для вирішення цієї задачі необхідно провести аналіз наростання інформації й класифікацію її на матеріал I (знати на все життя), II (мати уявлення, а детально пам'ятати лише до іспиту) і III (знати про існування цього матеріалу, його зв'язки з іншим і знати, де його знайти) рангів.

  • Наприклад, зміцнювальну термічну обробку машинобудівних сплавів, можна поділити на три ранги важливості в такий спосіб. Матеріал I рангу: зміцнювальна термічна обробка базується на фазових перетвореннях сплавів; у випадку змінної розчинності компонентів — можливе зміцнення старінням з попереднім загартуванням; у випадку наявності поліморфного перетворення — зміцнення загартуванням з наступним відпуском. Матеріал II рангу: прикладами сплавів, що задовольняють першому випадку, є дюралюміни й багато інших алюмінієвих сплавів, берилієві бронзи й т.д. Для другого випадку придатні вуглецеві й багато легованих сталей, деякі титанові сплави. Матеріал III рангу: конкретний приблизний склад дюралюмінів, титанових сплавів; режими їхньої термічної обробки, чисельні значення режимів зміцнювальної термічної обробки для вуглецевих сталей, інші дані, які можна знайти в будь-якому довіднику.



Висновок

  • Послідовна реалізація всіх дидактичних принципів дозволяє побудувати ефективну систему навчання за допомогою ЕП з курсу матеріалознавства.



Використані джерела

  • 1. Попков В. А., Коржуев А. В. Дидактика высшей школы. — М.: «Академия», 2001.-136 с.

  • 2. Зверев И.Д., Максимова В.Н. Межпредметные связи в современной школе. – М.: Просвещение, 1986. – 167 с.



Схожі:

Байло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми iconПлан вступ. Вступ
Комп’ютерна техніка стала невід’ємною частиною бізнесу, а бази даних та Інтернет невичерпним джерелом інформації. Головні проблеми...
Байло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми iconВступ вступ
Формулювання цього розділу має відображати тему та предмет дослідження, методи вирішення поставленої проблеми
Байло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми iconГлобальні проблеми сучасності Вступ Вступ
Процес взаємодії суспільства і природи дійшов такої кількісної і якісної межі, коли виник
Байло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми iconВступ Вступ Найголовніші проблеми п'єси Дикий Ангел”
Талант Олексiя Коломiйця найповнiше виявився у його п'єсах, у яких вiн порушував
Байло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми iconПлан План Вступ
Вступ Про наркоманію нині говорять у всьому світі. З нею пов’язують падіння звичаїв, зростання злочинності, збільшення транспортних...
Байло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми iconВід викладання дисциплін до освоєння наук в інформаційний економіці
Постановка проблеми та її зв’язок із важливими науковими та практичними завданнями
Байло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми iconПостановка проблеми Необхідність синхронізації інформації довідників з різних іс
Перехід на обмін електронними варіантами документів та зміною технологічних процесів
Байло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми iconПостановка задачі Постановка задачі
Модель об’єкт або явище, що повторює деякі властивості реального об’єкта чи процесу (оригінала), суттєві для поставленої задачі
Байло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми iconРозробка контролюючих програм засобами середовища borland c++builder: Постановка проблеми
Вона складається з підсистем формування питань, підготовки тестових завдань, контролю знань, перегляду, статистичної та швидкої обробки...
Байло М. Ю. План Вступ. Постановка проблеми iconРозвиток пізнавальної активності студентів засобами веб-квестів Шевченко Л. С. Постановка проблеми
Професійна освіта особливо потребує нових методик розвитку діяльності студентів, що забезпечують ефективну підготовку спеціалістів...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка