Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини


НазваЛеція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини
Дата конвертації25.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою

  • Пр


Термометрія - вимірювання температури тіла людини

  • У здорової людини під пахвою температура тіла коливається в межах 36,4-36,8С.

  • Летальна максимальна температура тіла 42,5С.

  • Летальна мінімальна температура тіла коливається в межах 15-23С.

  • Температура, виміряна в прямій кишці, піхві, паховій складці, порожнині рота, на 0,2-0,4С вища, ніж під пахвою.

  • У дітей температура тіла дещо вища (у новонароджених вона досягає 37,2С під пахвою), у похилому віці навпаки - знижена.

  • У жінок температура залежить від фази менструального циклу: в період овуляції вона підвищується на 0,6-0,8С.

  • Добові коливання температури тіла 0,1-0,6С. Максимальна температура реєструється в другій половині дня, між 17-ю і 22-ю год, а мінімальна - на світанку між 3-ю і 6-ю год.



  • Вимірюють температуру тіла медичним термометром. Це скляний резервуар, куди впаяні шкала і капіляр, що має на кінці розширення, заповнене ртуттю. При нагріванні ртуть піднімається у капіляр, залишаючись на рівні максимального підйому навіть при охолодженні і опускається тільки при струшуванні. Шкала термометра проградуйована від 34С до 42С з ціною поділки 0, 1С. Зберігають медичні термометри у склянці, на дно якої кладуть шар вати і наливають дезінфікуючий розчин, наприклад, 0,5 % розчин хлораміну.



  • Після вимірювання температури у хворого термометр опускають у склянку з дезінфікуючим розчином, потім добре витирають і, струсивши ртуть нижче мітки 35С, дають іншому хворому.

  • Перед вимірюванням температури необхідно оглянути пахвову западину (для виключення місцевих запальних процесів ) і досуха витерти її.

  • Термометр кладуть таким чином, щоб ртутний резервуар з усіх боків стикався з тілом.

  • Вимірювання температури триває не менше ніж 10 хв.

  • Між термометром і тілом не повинно бути білизни.

  • Ослабленим хворим слід притримувати руку для фіксації термометра.



  • При вимірюванні температури в прямій кишці термометр змащують вазеліном або іншим жиром. Хворий лягає на бік і термометр вводять в пряму кишку на глибину 6-7 см. Після кожного вимірювання температури термометр миють теплою водою з милом і дезінфікують.

  • При вимірюванні температури в ротовій порожнині термометр розміщують під язиком.

  • Дітям частіше вимірюють температуру в паховій складці. Для цього ногу згинають у кульшовому суглобі так, щоб термометр знаходився в утвореній складці.



  • В стаціонарі температуру тіла вимірюють двічі на добу: між 6-ю і 8-ю годинами ранку та о 16-18-й годині дня.. За призначенням лікаря, щоб вловити максимальний підйом температури на протязі доби, вимірюють її кожні 2-3 год.

  • Отримані дані реєструють у температурному журналі, а потім, переносять в температурні листки, вклеєні в карту стаціонарного хворого.

  • Результати кожного вимірювання температури позначають точкою на перетині показників температури і дати та часу (ранок, вечір) вимірювання. Ламана лінія від з’єднання цих точок називається температурною кривою, яка має характерні особливості при деяких захворюваннях.



  • Для швидкого виявлення людей з підвищеною температурою тіла у великому колективі користуються полімерними пластинками, покритими емульсією з рідких кристалів “Термотест”. Пластинку прикладають до шкіри лобної ділянки. При температурі 36-37С на пластинці зеленим кольором світиться буква “N” (Norma), а при температурі вищій 37С - буква “F” (Febris). Рівень підвищення температури визначають медичним термометром.



  • За ступенем підвищення розрізняють:

  • субфебрильну (37-38),

  • помірно підвищену (38-39),

  • високу (39-41),

  • надмірно високу температуру (вище 41).

  • Ступінь підвищення температури визначає особливості догляду за хворим.

  • Важливе значення має визначення добових коливань температури або лихоманки. Розрізняють такі типи лихоманок.



  • Лихоманка постійного типу (febris continua): температура тіла встановлюється на високих цифрах, тримається довго, добові коливання її не перевищують 1С. Може бути ознакою запалення легень, черевного тифу.

  • Лихоманка ремітуюча, послаблююча (febris remittens): з різницею температури на протязі доби 1-2С без зниження її до нормального рівня. Спостерігається при туберкульозі, гнійних захворюваннях.



  • Лихоманка переміжного, інтермітуючого типу (febris intermittens). Спостерігається короткочасне раптове підвищення температури до 39-40С і швидке її зниження до нормального рівня. Підвищення температури, що повторюється через 2-3 дні, може бути ознакою малярії.

  • Гектична або виснажлива лихоманка (febris hectica) - високе підвищення температури з різким на 3-4С зниженням її до нормального рівня, а то і нижче, з виснажливим потовиділенням. Спостерігається при туберкульозі, сепсисі, лімфогранулематозі.



  • Зворотний тип лихоманки (febris inversus), коли вранішня температура вища і знижується до вечора. Може бути ознакою сепсису, туберкульозу, бруцельозу.

  • Хвилеподібна лихоманка (febris undulans): спостерігається періодичне наростання температури з наступним її зниженням до норми і періодом нормальної температури тіла. Може бути ознакою лімфогранулематозу, бруцельозу.

  • Гарячка поворотного типу (febris recurrens): раптове підвищення температури до 39-40˚С і вище, яке утримується декілька днів а потім раптово знижується до норми. Через декілька днів температурна крива знову показує новий період підйому температури. Характерна для поворотного тифу.



Лихоманка неправильного типу



Догляд за хворими з гарячкою

  • Розрізняють три стадії гарячки:

  • І - наростання температури тіла (цій стадії властиве переважання теплопродукції над тепловіддачею);

  • ІІ - постійно підвищеної температури (характеризується певним балансом між теплопродукцією і тепловіддачею);

  • ІІІ - зниження температури тіла (зменшується продукція тепла і зростає його віддача).



І стадія гарячки

  • Клінічними проявами першої стадії є м’язове тремтіння, мерзлякуватість, болі у м’язах, головні болі, загальне нездужання, іноді блідість чи ціаноз кінцівок. Шкіра холодна на дотик, набуває вигляду гусячої.

  • Догляд: хворого необхідно вкласти в ліжко, зігріти (обкласти грілками, напоїти гарячим чаєм, вкрити додатковою ковдрою).



ІІ стадія гарячки

  • У другій стадії з припиненням підвищення температури м’язове тремтіння значно зменшується, блідість шкіри змінюється почервонінням.

  • Хворий може скаржитися на біль голови, відчуття жару, сухість у роті.

  • Шкіра гаряча, червона.

  • При високій температурі тіла можливе марення. Ознаками інтоксикаційного делірію є поява особливостей в поведінці хворого: неспокій, плач, стогін, повторення тих самих запитань до персоналу, відмова від їжі, підвищена чутливість до шуму і світла. Потім хворий починає дрімати, мовчки лежить з широко відкритими очима пильно розглядаючи картини, які ввижаються йому. Може виникнути збудження: хворий зривається з ліжка, може зробити спробу вибігти на вулицю чи вискочити з вікна. На обличчі вираз страху і тривоги. Йому уявляються примарні картини, звірі, які вчиняють напад на нього.



Догляд у ІІ стадії

  • Делірій небезпечний навантаженням на серцево-судинну систему і можливими небезпечними для життя хворого і оточуючих людей діями. У таких випадках установлюють індивідуальний пост.

  • Ліжко розміщують далі від вікна і так, щоб до нього був доступ з усіх боків.

  • З палати забирають всі зайві предмети, особливо гострі і ріжучі.

  • Медична сестра контролює пульс, артеріальний тиск, дихання, колір шкіри і виконує лікарські призначення.

  • При болю голови на лоб хворого можна покласти холодний компрес із змоченої в розчині оцту (2 столових ложки на 0,5 л води) лляної серветки, рушника або зробити холодне обгортання. На лоб хворого кладуть обгорнутий серветкою чи рушником міхур з льодом.

  • Замість міхура з холодною водою чи льодом у разі необхідності використовують мішочки з сухим льодом “Пінгвін”, які попередньо охолоджують у морозильній камері. Дія цих мішочків зберігається 2-3 год, їх можна накладати на ділянку великих судин шиї, ліктьових згинів.

  • Контролюють частоту пульсу і величину артеріального тиску. Часто стан серцево-судинної системи (особливо у хворих похилого віку) має вирішальне значення в прогнозі захворювання, тому необхідно вчасно призначати серцеві чи судинні засоби.



Застосування міхура з льодом при гарячці



  • Висока температура і її значні коливання спричиняють виснаження хворого. Щоб підвищити опірність організму, необхідно давати хворому легкозасвоювані харчові продукти високої енергетичної цінності у рідкому чи напіврідкому вигляді (дієта №13).

  • У зв’язку із значним зниженням апетиту, харчування повинно бути частим (5-6 разів), при цьому їжу слід давати невеликими порціями, краще у години зниженої температури.

  • Для дезінтоксикації організму хворий потребує великої кількості рідини у вигляді фруктових і ягідних соків, дегазованої мінеральної води.



  • Часто при високій температурі тіла виникають тріщини губ і кутків рота, які слід змащувати вазеліновою олією або гліцерином.

  • Простерилізовані шпатель і пінцет з достатньою кількістю стерильних марлевих серветок вкладають на стерильний лоток. Ліки наливають у чашку Петрі.

  • Затиснуту пінцетом серветку змочують ліками.

  • Хворого просять відкрити рот і користуючись шпателем виявляють вражене місце слизової оболонки.

  • До нього прикладають змочену ліками серветку.

  • Для кожного місця ураження використовують свіжу стерильну серветку.

  • Ротову порожнину споліскують або протирають слабким розчином натрію гідрокарбонату.



  • Необхідно стежити за тим, щоб хворий не скидав ковдру, а у палаті не було протягів.

  • Лежачим хворим потрібен ретельний догляд за шкірою, який дасть змогу запобігти виникненню пролежнів. У разі виникнення закрепу ставлять очисну клізму. Хворому в ліжко подають судно і сечоприймач. При провітрюванні палати остерігаються протягів, хворого треба вкрити ковдрою, а голову прикрити рушником. Протягом періоду лихоманки хворому призначають ліжковий режим.



ІІІ стадія гарячки

  • Перебіг періоду зниження температури тіла буває різний.

  • Повільне зниження температури впродовж декількох днів називається лізисом.

  • Швидке, на протязі однієї доби (часто за 5-8 год), зниження температури з високих величин до нормальних і навіть субнормальних називається кризою.



  • Критичне зниження температури може супроводжуватися гострою судинною недостатністю, що проявляється:

  • надмірним потовиділенням, блідістю шкіри іноді з ціанозом,

  • зниженням артеріального тиску, почастішанням пульсу і зменшенням його наповнення, аж до появи ниткоподібного.

  • Кінцівки стають холодними на дотик, шкіра покривається липким, холодним потом.

  • При літичному зниженні температури тіла хворий відчуває загальну слабкість. Після того як температура знизилась він звичайно засинає



  • Догляд: при критичному зниженні температури тіла хворого медична сестра контролює властивості пульсу і величину артеріального тиску.

  • За необхідності слід застосовувати засоби інтенсивної терапії, зокрема невідкладне введення судинних засобів (мезатон, кофеїн, адреналіну гідрохлорид).

  • Пацієнтові кладуть грілки до ніг, з-під голови забирають подушку або піднімають нижній кінець ліжка, дають пити гарячий чай чи каву.

  • При надмірному потовиділенні хворого витирають, змінюють натільну і постільну білизну. На ніч залишають декілька запасних пар білизни для заміни мокрої.





Схожі:

Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини iconЛеція №9 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням кровообігу, тяжкохворими й агонуючими

Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини iconРозглянути послідовність чисел Фібоначчі як джерело багатьох
Дослідницька робота з вимірювання різних частин тіла людини та обробка одержаних даних
Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини iconДогляд за хворими у передопераційний період
Це час з моменту госпіталізації хворого в хірургічне відділення до виконання операції
Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини iconЗавдання уроку Ознайомитись з приладом для вимірювання температури

Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини iconДогляд за хворими з захворюваннями та пошкодженнями органів живота
Хворі потребують негайної госпіталізації в спеціалізований відділ для отримання хірургічної допомоги
Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини iconЗа характером дії на організм виділяють
Враховуючи багатофункціональну залежність опору тіла людини від великої кількості чинників, при оцінці у мов небезпеки ураження людини...
Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини iconДивовижна будова людського тіла
Анатомія людини вивчає зовнішні форми і тіла людини і його частин, окремі органи, їхню мікроскопічну та макроскопічну будову
Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини iconОсобливості інфекційних хвороб специфічність збудника
Основи діагностики інфекційних хвороб. Принципи І методи лікування. Догляд за інфекційними хворими
Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини iconВплив перегрівання чи переохолодження на організм зменшує захисні сили
Тепловий баланс дитячого організму. Особливості термогенезу і терморегуляції у дитячому віці. Семіотика гіпо- та гіпертермій у дітей...
Леція №6 Термометрія. Догляд за хворими з лихоманкою Пр Термометрія вимірювання температури тіла людини iconДоц. Мартинюк Л. П. кафедра невідкладних станів у внутрішній медицині
Догляд за хворими і невідкладна допомога при цукровому діабеті та тиреотоксикозі (в практиці лікаря і медсестри швидкої допомоги...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка