Лекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни


НазваЛекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни
Дата конвертації26.02.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


Лекція 6. Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст.

  • Руїна.

  • Правління І.Мазепи та Полтавська битва.


Початок руїни

  • По смерті Б. Хмельницького його син Юрій Хмельницький, обраний гетьманом, за рішенням старшинської ради був замінений І. Виговським і посланий у Київ завершувати навчання. Тим самим династію Хмельницьких було відсторонено від влади. Порушення принципу спадкового гетьманства породило серед старшини спокусу боротьби за владу.





Іван Виговський

  • спочатку виступив за пріоритетну роль шляхти, ігноруючи давні принципи соціальної організації України, засновані на традиціях козацтва. Серйозні зміни вніс він і у зовнішню політику. Невдоволений втручанням російських чиновників у справи України, він починає мирні переговори з Польщею.



На початку 1658 р. Виговський дає польському королеві Яну Казимирові згоду на визнання сюзеренітету.

  • На початку 1658 р. Виговський дає польському королеві Яну Казимирові згоду на визнання сюзеренітету.









Гадяцький трактат

  • У вересні 1658 р. переговори з Польщею були продовжені, і 16 вересня підписується Гадяцький трактат, згідно з яким Україна як «Руське князівство» входила до Речі Посполитої на правах формально рівного суб'єкта федерації.



Результати Гадяцького договору

  • Українська держава визнавалась в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. Органи влади формувалися за польським зразком. На чолі держави стояв виборний гетьман. Україна могла мати власний суд, військо, скарбницю, але при цьому позбавлялася можливості міжнародних стосунків. Урівнювалися права католицької та православної церков, а в одному з варіантів угоди мова навіть йшла про ліквідацію унії.



Битва під Конотопом

  • війну проти гетьмана починає Росія. За допомогою кримських татар Виговський у липні 1659 р. розгромив російські війська під Конотопом. Але скористатися перемогою гетьман не зміг, оскільки проти нього піднімається ще одне повстання — під проводом І. Богуна та І. Сірка. Підтримані російськими військами, повсталі завдають поразки Виговському, і той змушений тікати до Польщі.



У вересні 1659 р. на Білоцерківській раді гетьманом знову проголошується Ю. Хмельницький. Він підписує з царським урядом нові Переяславські статті 1659 р., які, на відміну від Березневих статей 1654 р., фактично визнавали статус украй обмеженої автономії України у складі Росії. Заборонялись обрання гетьмана без дозволу царя, зовнішні стосунки. Московські воєводи сіли в Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані. Київська православна митрополія підпорядковувалася Московському патріархатові.

  • У вересні 1659 р. на Білоцерківській раді гетьманом знову проголошується Ю. Хмельницький. Він підписує з царським урядом нові Переяславські статті 1659 р., які, на відміну від Березневих статей 1654 р., фактично визнавали статус украй обмеженої автономії України у складі Росії. Заборонялись обрання гетьмана без дозволу царя, зовнішні стосунки. Московські воєводи сіли в Києві, Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані. Київська православна митрополія підпорядковувалася Московському патріархатові.





У 1663 р. Ю. Хмельницький зрікається гетьманства, його місце посідає переяславський полковник П. Тетеря. Того ж року на «Чорній раді» у Ніжині лівобережним гетьманом обирають кошового Запорізької Січі І. Брюховецького. У 1665 р. він підписує з Росією Московські статті, котрі ще більше обмежували права українського народу. Це призвело до повстання, під час якого І. Брюховецького було вбито (1668 р.).

  • У 1663 р. Ю. Хмельницький зрікається гетьманства, його місце посідає переяславський полковник П. Тетеря. Того ж року на «Чорній раді» у Ніжині лівобережним гетьманом обирають кошового Запорізької Січі І. Брюховецького. У 1665 р. він підписує з Росією Московські статті, котрі ще більше обмежували права українського народу. Це призвело до повстання, під час якого І. Брюховецького було вбито (1668 р.).





на Правобережній Україні вибухає антифеодальне повстання, яке зумовило крах гетьманства П. Тетері, який провадив пропольську політику. На гетьмана обирають черкаського полковника П. Дорошенка (1665— 1676 рр.). Головною його метою було звільнення та об'єднання України. Для цього він проголошує спілку з Кримом і Туреччиною.

  • на Правобережній Україні вибухає антифеодальне повстання, яке зумовило крах гетьманства П. Тетері, який провадив пропольську політику. На гетьмана обирають черкаського полковника П. Дорошенка (1665— 1676 рр.). Головною його метою було звільнення та об'єднання України. Для цього він проголошує спілку з Кримом і Туреччиною.





У 1667 р. Росія і Польща укладають за спиною України Андрусівське перемир'я, яке, порушуючи Березневі статті 1654 р., поділило Україну. У складі Росії залишилася Лівобережна Україна з Києвом, їй поверталися Смоленськ і Сіверська земля. Правобережна Україна переходила до Польщі. Запоріжжя перебувало під владою обох держав.

  • У 1667 р. Росія і Польща укладають за спиною України Андрусівське перемир'я, яке, порушуючи Березневі статті 1654 р., поділило Україну. У складі Росії залишилася Лівобережна Україна з Києвом, їй поверталися Смоленськ і Сіверська земля. Правобережна Україна переходила до Польщі. Запоріжжя перебувало під владою обох держав.



Восени 1667 р. перед лицем об'єднаних козацько-турецьких військ польський король визнає суверенітет гетьманату на Правобережній Україні.

  • Восени 1667 р. перед лицем об'єднаних козацько-турецьких військ польський король визнає суверенітет гетьманату на Правобережній Україні.



у 1668 р. проголошує себе гетьманом всієї України. Але в цей час поновлюється військова активність Польщі. Відтак, залишивши на Лівобережжі наказним гетьманом чернігівського полковника Д. Многогрішного, Дорошенко повертається на Правобережжя.

  • у 1668 р. проголошує себе гетьманом всієї України. Але в цей час поновлюється військова активність Польщі. Відтак, залишивши на Лівобережжі наказним гетьманом чернігівського полковника Д. Многогрішного, Дорошенко повертається на Правобережжя.

  • У березні 1669 р. на Глухівській раді Многогрішний обирається гетьманом і водночас затверджуються Глухівські статті, згідно з якими в Україні зменшувалася чисельність російських воєвод, а українські делегати могли брати участь у дипломатичних справах Москви. Многогрішний і частина козацької старшини переходять на бік Росії.



Іван Самойлович

  • 1672 року Туреччина починає війну проти Польщі й за допомогою козаків здобуває перемогу. Підписана того ж року Бучацька мирна угода означала входження Правобережної України до складу Туреччини. П. Дорошенко проголошувався правителем України в межах Брацлавщини та Київщини. В цей час міняється влада на Лівобережній Україні. Замість засланого до Сибіру Д. Многогрішного у 1672 р. гетьманом обраний І. Самойлович.





Поява турків в Україні позбавила П. Дорошенка народної підтримки. В 1674 р. до І. Самойловича перейшло 10 правобережних полків.

  • Поява турків в Україні позбавила П. Дорошенка народної підтримки. В 1674 р. до І. Самойловича перейшло 10 правобережних полків.

  • За таких обставин у вересні 1676 р. П. Дорошенко скидає гетьманські повноваження і піддається Росії. На раді у Переяславі І. Самойлович проголошується гетьманом обох боків Дніпра.



Туреччина, намагаючись зберегти свій контроль над Україною, знову обирає на гетьмана Ю. Хмельницького (1677— 1681 рр.). Але його гетьманство закінчилось трагічно: він був скараний на смерть самими ж турками.

  • Туреччина, намагаючись зберегти свій контроль над Україною, знову обирає на гетьмана Ю. Хмельницького (1677— 1681 рр.). Але його гетьманство закінчилось трагічно: він був скараний на смерть самими ж турками.

  • У січні 1681 р. Росія, Туреччина і Крим підписують Бахчисарайську мирну угоду, за якою Лівобережна Україна з Києвом входила до складу Росії, Поділля і частина Київщини залишалися за Туреччиною, а територія між Дніпром і Південним Бугом мала бути нейтральною.





«Вічний мир»

  • у 1686 р. Польща і Росія підписують так званий «Вічний мир», згідно з яким до складу Московської держави входили Лівобережжя, Київ і Запоріжжя, а до Речі Посполитої — Правобережжя, Галичина, Північна Київщина і Волинь. Туреччина отримувала Поділля, а Південна Київщина і Брацлавщина залишалися нейтральними.



І. Мазепа

  • 26 липня 1687 р. козацькою радою на р. Коломак генеральний писар обирається гетьманом. Тут же підписується нова угода з Москвою — Коломацькі статті: гетьман не мав права змінювати генеральну старшину без дозволу царя, у Батурині розміщувався полк московських стрільців, для захисту від татар на півдні будувалися міста-фортеці (запорожці сприйняли це як зазіхання на їхні привілеї). Разом із тим статті не дозволяли російським воєводам втручатися в українські справи.







Міжнародні відносини гетьмана

  • У зовнішній політиці Мазепа відмовився від орієнтації як на Польщу, так і на Туреччину та Крим. Розраховуючи зберегти автономію і розширити кордони на південь і захід, він проводив Промосковську політику. До того ж гетьман був близьким другом Петра І.





Північна війна і Україна

  • У кінці XVII ст. Мазепа зі своїм військом бере участь у походах Петра І проти Туреччини. Були захоплені фортеці Кізикермен, Ісламкермен. Але у 1700 р. Петро І укладає мир з Туреччиною, починаючи Північну війну зі Швецією за вихід до Балтійського моря. Підписується Константинопольська мирна угода, згідно з якою дніпровські фортеці мали бути ліквідовані. Азов переходив до Росії, але вона не отримувала виходу до Чорного моря.



Повстання проти гетьмана Івана Мазепи

  • у 1699 р. після рішення польського сейму про ліквідацію козацтва на Правобережній Україні там спалахує повстання під керівництвом

  • С. Самуся, С. Палія і А. Абазина. Вони неодноразово зверталися за допомогою до Рсії, але допомога повсталим явно суперечила її зовнішньополітичним планам, оскільки Польща була фактично єдиним союзником Росії у Північній війні.



Придушення повстання

  • В 1704 р. за наказом Петра І лівобережні полки Мазепи передислокувалися на Правобережжя. Повстанці сприйняли це як допомогу з боку Росії, але гетьман у своєму універсалі розкрив сенс цієї акції: допомога польському королеві у наведенні порядку в країні. Проте повстанці не припинили опору, і тільки арешт Палія та захоплення Мазепою основних міст Правобережжя покладають йому край. Мазепа затвердився на Правобережжі, збільшив кількість полків, роздав землі козацькій старшині.



Союз із Швецією

  • У 1708 р. перед Україною виникла загроза нападу Польщі та Швеції. На прохання Мазепи про допомогу Петро І відповів відмовою. Ставало ясно, що подальша централізація управління в Росії та існування Гетьманщини були несумісні. Окрім цього, участь козаків у Північній війні виявила, що їхня боєздатність менша, ніж регулярного російського війська. Коли поповзли чутки про намір Петра І реорганізувати козацтво, а гетьмана замінити російським ставлеником, то захвилювались і старшина, і Мазепа. Такі дії Петра І з юридичного огляду розв'язували руки Мазепі, бо за умовами угоди 1654 р. Росія була зобов'язана надавати Україні військову підтримку.



В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам. Пізніше між Україною і Швецією було укладено угоду, згідно з якою остання виступала гарантом козацьких вольностей і недоторканності українських кордонів. Заклики Мазепи підняти повстання проти російського царя не знайшли підтримки серед селян і козаків, які боялися знову потрапити під владу польської шляхти.

  • В кінці жовтня 1708 р. Мазепа виступає з Батурина назустріч шведам. Пізніше між Україною і Швецією було укладено угоду, згідно з якою остання виступала гарантом козацьких вольностей і недоторканності українських кордонів. Заклики Мазепи підняти повстання проти російського царя не знайшли підтримки серед селян і козаків, які боялися знову потрапити під владу польської шляхти.





Бік Мазепи взяли запорожці під орудою кошового отамана К. Гордієнка. За це Петро І у 1709 р. ліквідує Запорізьку Січ.

  • Бік Мазепи взяли запорожці під орудою кошового отамана К. Гордієнка. За це Петро І у 1709 р. ліквідує Запорізьку Січ.





Полтавська битва

  • Вирішальний бій між супротивниками стався 27 червня 1709 р. під Полтавою. Війська Карла XII і Мазепи були розбиті, і вони відступили у Молдавію під владу Туреччини. Тут 22 вересня 1709 р. І. Мазепа помер.







Література:

  • А. Основні:

  • 1. Грушевський Михайло. Ілюстрована історія України. – К. 1990.

  • 2.Крип'якевич І. П. Історія України. – Львів, 1990.

  • Полонська-Василенко Н. Історія України. Т. 1-2. – К. 1992.

  • Субтельний Орест. Україна. Історія. - К 1993.

  • Історія України / Керівник авторського колективу Ю.Зайцев. – Львів,1996. – 488с.

  • 5. Історія України / Під редакцією В.А.Смолія. – К 1997. –423 с.

  • В. Додаткові:

  • 1. Котляр М.Ф., Смолій В. А. Історія в життєписах. – К. 1994.

  • 2.Крип'якевич І. Історія України. – Львів, 1990.

  • 3.Довідник з Історії України. Т. 1. - К. 1993.



Дякую за увагу!

  • Дякую за увагу!



Схожі:

Лекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни iconЛекція Україна в XIX початок XX ст. План лекції. Промисловий переворот в Російській імперії у другій половині XIX ст на початку XX ст. Рух народників та політичне
Промисловий переворот в Російській імперії у другій половині XIX ст на початку XX ст
Лекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни iconТема Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток українських земель в другій половині XVII-XVIII ст
Соціально-економічний та суспільно-політичний розвиток українських земель в другій половині XVII-XVIII ст
Лекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни iconПознайомитися з соціально – економічним І політичним розвитком Франції в другій половині XVII століття
Познайомитися з соціально економічним І політичним розвитком Франції в другій половині XVII століття
Лекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни iconУроку: Наукові відкриття у другій половині ХХ поч. Ххіст. План Основні напрямки науково-технічної революціїї в другій половині ХХ на початку ХХІ ст
Основні напрямки науково-технічної революціїї в другій половині ХХ на початку ХХІ ст
Лекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни iconХотинська битва 390років
Не раз Хотин ставав ареною кривавих боїв. Невипадково тут, на березі Дністра, в другій половині ХІІІ століття розпочато будівництво...
Лекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни iconКультура України наприкінці XVIII та початку XIX століть
В україні зароджується стиль, що постав із сполуки особливостей українських церков із західноєвропейським стилем І пізніше дістав...
Лекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни icon1. Течія модернізму, до якої належить поезія О. Олеся
Назва символістського вірша О. Олеся, де піднято тему викриття зрадників та зображено образ України «безславної руїни»
Лекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни iconЕкономічні, соціальні та політичні перетворення у повоєнному світі Основні тенденції суспільного розвитку у другій половині ХХ ст на початку ХХІ ст
Основні тенденції суспільного розвитку у другій половині ХХ ст на початку ХХІ ст
Лекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни iconРозвиток освіти й науки в українських землях у другій половині ХІХ ст. 9 клас, Історія України
Науково-культурна громадськаорганізація, заснована 1873 р коштом прогресивної української громадськості Львова та інших міст Західної...
Лекція Доба Руїни та ліквідація української автономії в другій половині XVII ст. Руїна. Правління І. Мазепи та Полтавська битва. Початок руїни iconЛітературний процес другої половини ХХ початок ХХІ століття. Шістдесятництво. Поети-шістдесятники
Срср в другій половині 1950-х — у період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги»...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка