Адаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї


НазваАдаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї
Дата конвертації26.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Адаптація дитини в сім’ї


Адаптація дитини в сім’ї

      • Уявіть, що вас раптово перемістили в нове абсолютно незнайоме місце, причому це відбулося поза вашим бажанням і без попередньої підготовки. Що ви відчуваєте при цьому? Варіанти вашої поведінки можуть бути різними: від намагання втекти і повернутися на попереднє місце до повного заціпеніння та розпачу.
  • Тривалість стану непевності і розгубленості залежить від особливостей вашої нервової системи. Коли шоковий стан пройде, ви почнете робити намагання освоїтися на новому місці. Вас зацікавлять люди, предмети і речі, що вас оточують.

  • Пристосування до життя на новому місці залежатиме від вашого досвіду, умінь, знань, бажання жити в цьому місці, від того, як будуть задовольнятися ваші потреби, ставлення до вас оточуючих.



Адаптація – процес двосторонній

  • Потрапивши у нові умови, усиновлена дитина (навіть маленька) та її нові батьки відчуватимуть такі ж стани. Це адаптація процес звикання, притирання, людей одне до одного, до умов, що змінилися, нових обставин.

  • Пригадайте, коли вам доводилось відчувати такі стани?

  • Адаптація в новій сім’ї процес двосторонній: звикати одне до одного доводиться і дитині, яка опинилась у новій обстановці, і дорослим – до умов, що змінилися.

  • Подумайте, кому легше адаптуватися: тому, хто залишився у звичній обстановці, чи тому, хто потрапив у нові умови?



Особливості адаптації дітей у нових умовах

  • Адаптація відбувається по-різному. Це залежить від:

      • віку дитини
      • рис її характеру
      • досвіду попереднього життя
  • Перші реакції та самопочуття будуть різними:

      • активність, цікавість, намагання дослідити і розпитати про нове оточення
      • переляк, закритість від нових вражень
      • удавана байдужість
  • Як зробити так, щоб дитина, переступивши поріг вашої домівки, захотіла в ній залишитися?



Особливості адаптації дітей у нових умовах

  • Дитину нічого не повинно налякати, викликати негативні емоції, острах: незвичний запах у квартирі, домашня тваринка, до якої ви звикли, а дитина ніде не бачила. Дитина може налякатися ліфта і відмовитися підніматися на ньому тощо.

  • Реакція на членів родини у дитини теж може буде різною. Хтось стане однаково ставитися як до тата, так і до мами. Але частіше дитина спочатку віддаватиме перевагу комусь одному. Чому це відбувається, дорослим важко зрозуміти, а діти не можуть пояснити свої почуття.

  • Не дивлячись на таку різницю, в поведінці дітей можна відзначити деякі спільні закономірності: поведінка і самопочуття дитини не залишатиметься постійним, воно змінюватиметься в міру того, як дитина буде призвичаюватись.

  • Адаптація дитини в нових умовах матиме декілька стадій.



Стадії адаптації

  • Перша стадія «Знайомство» або «Медовий місяць».

    • Відмічається випереджувальна прив’язаність одне до одного. Батькам хочеться обігріти дитину, віддати їй накопичену потребу в любові. Дитина із задоволенням виконує все, що пропонують дорослі. Багато дітей відразу ж починають називати дорослих татом і мамою. Але вони ще не полюбили - вони лише хочуть полюбити нових батьків.
    • Особливості стану і поведінки:
    • радість і тривога одночасно, збудження, неможливість довго зосередитись на чомусь, можуть забувати, де тато-мама, плутати імена, родинні стосунки, питати "як тебе звати", "а що це" багато разів, зовсім несподівано згадувати біологічних батьків, епізоди з колишнього життя, спонтанно ділитися враженнями.
    • Дорослі дуже хочуть, щоб процес звикання відбувався якомога більш гладко. Насправді ж, у кожній новій родині є періоди сумнівів, підйомів і спадів, тривог і хвилювань. Доводиться так чи інакше змінювати первинні плани. Ніхто заздалегідь не може вгадати, які несподіванки можуть виникнути.


Стадії адаптації

  • Друга стадія «Повернення в минуле» або «Регресія».

    • Перші враження пішли, ейфорія закінчилася, починається кропіткий і тривалий процес притирання – взаємної адаптації.
    • Дитина не зразу може призвичаїтися до нових стосунків. Вона намагається поводити себе як раніше, придивляючись, що подобається оточенню, а що ні. Відбувається дуже болісний злам усталеного стереотипу поведінки.
    • В цій стадії у дітей можуть бути такі симптоми:
    • фіксація на чистоті, охайності або, навпаки, бруді та неохайності; почуття безпорадності або почуття залежності;
    • надмірне занепокоєння своїм здоров’ям, перебільшені скарги, підвищена чутливість, відмова від нового, напади злості, плачу, які не можна пояснити, втоми або тривоги, ознаки депресії та подібне.
    • Проблеми дорослих в цей період : відсутність знань про особливості віку, невміння встановлювати контакт, довірливі стосунки й обирати потрібний стиль спілкування.
    • Намагання спертися на свій життєвий досвід, на те, як виховували їх, часто зазнають поразки.


Стадії адаптації

  • Друга стадія «Повернення в минуле» або «Регресія» (продовження)

  • Ситуація в сім’ї

  • Зникає радість спілкування, природність стосунків. Може виникнути прагнення підкорити дитину собі, виявити свою владу. Замість природного прийняття дитини, применшуються її достоїнства. Замість чутливого реагування на найменші досягнення дитини – порівняння з однолітками (часто не на користь усиновленої дитини).

  • Дитина може:

    • регресувати у своїй поведінці до рівня, що не відповідає її віку, стати занадто вимогливою та вередливою, віддавати перевагу іграм з дітьми молодшого віку та домінуванню над ними;
    • виявляти ворожість до свого нового оточення. У деяких дітей можуть спостерігатися напади злості, плачу, втоми чи тривоги, які не мають пояснень.
    • Відзначається повернення енурезу, шкідливих звичок.


Стадії адаптації

  • Друга стадія «Повернення в минуле» або «Регресія» (продовження)

  • Дитина може змінювати поведінку дивним чином:

    • була веселою, активною та раптом почала капризувати, плакати, битися з батьками або іншими дітьми;
    • замкнута, насуплена – виявляти інтерес до оточення, особливо, коли за нею ніхто не стежить.
  • Так вона шукає шлях до батьків.

  • Непідготовлені батьки можуть відчувати шок, переляк, відчай. Можуть виникнути і «крамольні» думки: «А навіщо …»

  • Деякі батьки починають шукати в дитині недоліки, що викликані «поганою» спадковістю: погана пам’ять, важко мислить, занадто рухливий та подібні дефекти.

  • Багато недоліків у розвитку викликані не спадковими факторами, а соціальною занедбаністю дитини. При хорошому сімейному догляді, піклуванні, ці недоліки зникають безслідно.



Стадії адаптації

  • Друга стадія «Повернення в минуле» або «Регресія» (продовження)

  • Дуже важливо поспостерігати за поведінкою дитини і зрозуміти її причини, корисно звернутися до спеціалістів, психологів або таких же усиновителів.

  • Про успішне подолання труднощів цього періоду свідчать зміни зовнішності дитини:

    • змінюється вираз і колір обличчя, воно стає більш усвідомленим, частіше з’являється посмішка, звучить сміх;
    • дитина стає жвавою, більш відкритою, «розквітає»;
    • неодноразово відзначалося, що після вдалого усиновлення у дітей починає рости «нове» волосся (із тьмяних воно стає блискучим), зникає багато алергічних проявів, припиняється енурез, очевидною є зростання ваги.


Стадії адаптації

  • Третя стадія - «Звикання» або «Повільне відновлення»

  • Можна помітити, що дитина несподівано подорослішала, обирає компанії близькі їй за віком.

  • Зникає напруга, діти починають жартувати і обговорювати свої проблеми та труднощі з дорослими.

  • Дитина починає поводити себе так само природно, як і рідна дитина в біологічній родині. Бере активну участь у всіх сімейних справах. Поведінка відповідає особливостям характеру і повністю адекватна до ситуацій.

  • Діти стають більш емоційними; розгальмовані – більш стриманими, а скуті – більш відкритими.

      • Це ї є форма вияву вдячності батькам, які взяли дитину
      • у свою сім’ю.


Стадії адаптації

  • Пристосувавшись до нових умов, діти все менше згадують минуле. Якщо дитині гарно в сім’ї, вона майже не говорить про колишній спосіб життя, не хоче до нього повертатися.

  • Діти дошкільного віку можуть запитувати дорослих, де вони так довго були, чому так довго їх шукали?

  • Якщо дитина відчуває до себе хороше ставлення, виникає прив’язаність до батьків і зворотні почуття. Вона виявляє увагу та інтерес до всіх сімейних справ, бере посильну участь у них.

  • Діти та батьки живуть життям звичайної сім’ї, якщо тільки батьки не відчувають страху перед обтяженою спадковістю і готові адекватно сприймати вікові зміни в дитині.

  • Усиновлені діти своєю поведінкою вже не відрізняються від дітей, які виховуються у біологічних батьків. Якщо і з’являються проблеми, то, зазвичай, вони віддзеркалюють кризові етапи вікового розвитку, через які проходить кожна дитина.



Адаптація усиновителів

  • Отже, у сім’ю увійшла нова дитина. До її появи дорослі були впевненими у собі, у тому, що готові до розв’язання усіх проблем, готові любити дитину такою, якою вона буде.

  • Але поява чужої дитини - серйозне випробування для усієї сім’ї. Коли з’являється новий член родини, порушується сімейна рівновага, яка часто буває досить крихкою. Це відбувається навіть при народженні власної дитини.

  • Приблизно через місяць картина сім’ї дещо змінюється. Можуть наростати негативні емоції, пов’язані зі збільшенням обсягу домашньої роботи, затратою додаткових сил, енергії, часу, виникненням непередбачуваних ситуацій, які впливають на налагоджений побут сім’ї.



Адаптація усиновителів

  • Через 3 місяці багато батьків починають відчувати себе більш впевнено і комфортно, позитивно оцінюють свій досвід і визначають ситуацію в родині як достатньо хорошу, їм вдалося знайти свої власні способи довірливого спілкування з усиновленою дитиною. Відзначають також значні позитивні зрушення у дитини.

  • Але є сім’ї, в яких стосунки з дитиною не змінилися в кращий бік. У них спостерігається розчарування в дитині та своїх силах.

  • Поява усиновленої дитини може негативно вплинути на взаємостосунки між членами сім’ї. Дитина може проявляти вибірковість, віддавати перевагу одному з членів сім’ї, наприклад, батькові, відкидаючи матір.

  • У цілому через 3 місяці існування такої сім’ї вимальовується досить суперечлива картина. Матері ще сповнені ентузіазму і відчувають певне задоволення своєю новою роллю. Батьки ж менш оптимістичні, що пояснюється різними ролями родителів у житті сім’ї.



Адаптація усиновителів

  • Вирішальним у житі сімей є 6-місячний період. Задоволення від нової ролі великою мірою залежить від того, наскільки дорослі змогли зрозуміти і прийняти дитину. По завершенню 6 місяців багато батьків відчувають набагато менше оптимізму і зазначають, що їм стало важче, ніж у перші дні.

  • Таке явище одержало назву «ефект медового місяця». Спочатку здається, що дитина прекрасно звикає до нової обстановки, з усіма погоджується, робить те, чого від неї чекають. І раптом вона перестає бути абсолютно слухняною, все частіше висловлює власні погляди й починає заявляти власні вимоги. Це свідчить про те, що вона починає себе відчувати в сім’ї комфортно, стає сама собою.

  • Оптимізм зменшується тому, що більшість батьків починають розуміти всю серйозність і глибину дитячих проблем, а також складність і не завжди ефективність результату своїх намагань змінити поведінку дитини на краще. Їм стає більш зрозуміло, який вплив на дитину справив попередній життєвий досвід. Саме в цей час важливою є допомога фахівця.



Адаптація усиновителів

  • Важливим етапом у житті сім’ї є перший рік від прибуття дитини в сім’ю.

  • Більшість сімей всиновлюють дитину з впевненістю, що вони зможуть зробити дитину щасливою. Вірять, що під їх впливом дитина зміниться на краще, але коли зміни настають не так швидко, губляться і потребують підтримки та пояснення причин.

  • Слід зрозуміти, що такий повільний і не дуже видимий прогрес – абсолютно закономірне явище, що немає нічого страшного в тому, що вони не завжди самостійно зможуть подолати конфлікти й складнощі.

      • Через півтора роки можна сказати, що сім’ї, які протрималися цей час, надалі зможуть долати проблеми, які виникатимуть.


Адаптація усиновителів

  • Для побудови будь-яких взаємостосунків необхідний час, і це абсолютно нормально.

          • Спільні заняття, ігри, бесіди; надання дитині можливості висловити те, що у неї на серці; розуміння її проблем і проникнення в її інтереси; допомога і підтримка, якщо дитина засмучена, догляд і піклування, якщо вона хвора … Все це з часом неодмінно створить емоційну близькість між батьками та дитиною.


Кроки любові

          • Тут починається любов
  • Прив’язаність

  • Звикання

  • Перевірка

  • Замкнутість

  • Медовий місяць

  • Приїзд у сім’ю

  • Перша зустріч

  • Вибір сім’ї

  • Прийняття рішення



Схожі:

Адаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї iconАдаптація адаптація
Самооцінка дитини дедалі менше починає залежати від навчальних успіхів, а дедалі більше від того, як її цінують та сприймають
Адаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї iconВикрадення дітей та торгівля ними Важко переоцінити значення сім'ї в житті кожної дитини
Міцна сім'я в умовах економічної і соціальної нестабільності в Україні повинна стати надійним притулком для дитини
Адаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї iconМілтон Селігман
Родини це своєрідні цикли, ланцюжки взаємодій, і всі члени сім'ї впливають один на одного. Фахівці, що допомагають дітям, мають усвідомлювати...
Адаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї iconАдаптація школяра – пристосування дитини як особистості до перебування у школі згідно з її вимогами та власними потребами, мотивами та інтересами

Адаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї iconВплив сімейного виховання на розвиток особистості дитини. Жорстокість і насилля в сім’ї Найкраще, що ми можемо дати дітям – це навчити їх любити себе
Вплив сімейного виховання на розвиток особистості дитини. Жорстокість і насилля в сім’ї
Адаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї icon“Я і мої батьки” (емоційні стосунки в сім’ї) Моніторинг Як часто ви проводите дозвілля разом з батьками?
Створіть для дитини у сім’ї атмосферу відкритості, доброзичливості І довіри, І вона навчиться знаходити любов у всьому світі
Адаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї iconЯк держава захищає права дитини в сім′ї Паунко Г. В
Ознайомити учнів з органами захисту прав дитини, які існують в Україні;з підставами і процедурою позбавлення батьківських прав;з...
Адаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї iconОдин з найважливіших критичних періодів людини, під час якого відбувається адаптація організму дитини до умов позаутробного життя
В залежності від гестації новонароджені поділяються на доношених, переношених і недоношених
Адаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї iconРішення про усиновлення ними дитини. Якщо дитина має лише матір, вона не може бути усиновлена чоловіком, з яким мати дитини не перебуває у шлюбі
Не можуть усиновити одну і ту ж дитину особи, які не перебувають у шлюбі між собою. Якщо такі особи проживають однією сім’єю, суд...
Адаптація дитини в сім’ї Адаптація дитини в сім’ї iconПроблема адаптація першокласників до умов навчання Климчук Альбіна Анатоліївна, психолог відділу освіти м. Жовті Води
Створення сприятливого середовища для адаптації дитини до навчання забезпечуватиме їй благополучний розвиток, успішне навчання та...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка