Морфологія. Орфографія 6 клас


НазваМорфологія. Орфографія 6 клас
Дата конвертації27.02.2013
Розмір446 b.
ТипПрезентации


          • Морфологія.
          • Орфографія
          • 6 клас
          • (12-річна школа)

З М І С Т

  • Морфологія

  • навчальне тестування

  • Іменник

  • навчальне тестування

  • Прикметник

  • розряди прикметників

  • відмінкові закінчення прикметників

  • навчальне тестування







Мова є однією з важливих ознак загальної культури. Недарма народна творчість говорить, що людину пізнають за ЇЇ мовою. Тому кожна культурна людина, висловлюючи думку, завжди прагне всі слова ставити на своє місце, не порушувати закономірностей граматичної будови, правильно вимовляти слова .

  • Мова є однією з важливих ознак загальної культури. Недарма народна творчість говорить, що людину пізнають за ЇЇ мовою. Тому кожна культурна людина, висловлюючи думку, завжди прагне всі слова ставити на своє місце, не порушувати закономірностей граматичної будови, правильно вимовляти слова .

  • (М. Жовтобрюх).



  • Навчальне тестування



1) Виділіть рядок, у якому всі слова — іменники.

  • 1) Виділіть рядок, у якому всі слова — іменники.

  • А ворожіння, варта, трійка, залізо;

  • Б казати, прогрес, думка, болото;

  • В розкриття, тема, основна, колода;

  • Г поглиблення, думка, добре, мистецтво.



А пригода, жовтий, краса, щоби;

  • А пригода, жовтий, краса, щоби;

  • Б виразно, тихо, біля, загадка;

  • В переходити, місяць, журба, веселість;

  • Г алгоритм, сонце, для, перемагати.



А віддано, сонячно, полотно, усе

  • А віддано, сонячно, полотно, усе

  • Б хороше, якісно, по-братськи, заввишки;

  • В болісно, голодно, тимчасово, весло;

  • Г чимдуж, босоніж, горілиць, птиць.



А Проходять віки, умирають люди, але живе народ, допоки лунає рідна пісня.

  • А Проходять віки, умирають люди, але живе народ, допоки лунає рідна пісня.

  • Б Могутні прадерева, кількасотлітні велетні, чули мову наших пращурів.

  • В Мову творять і дають їй крила слова .

  • Г У гулі століть, у нездоланності народної пісні зростало й розпросторювалося у світ найкоштовніше творіння українського народу - рідна мова (/. Вихованець).



А прибігти, веселитися, робити, картатий;

  • А прибігти, веселитися, робити, картатий;

  • Б дивитися, радіти, жалітися, ощасливити;

  • Д В багатіти, важко, дорожіти, забувати;

  • Г вередувати, вермішель, розуміти, кричати;

  • Д гомоніти, верховодити, верховина, чергувати.



А поміж, з-за, ув, серед;

  • А поміж, з-за, ув, серед;

  • Б посеред, упереміш, за, задля;

  • В до, над, під, де;

  • Г біля, з, у, попри;

  • Д побіля, із-за, про, при;

  • Е посеред, по, між, з-над;

  • Є з-поміж, з-посеред, коло, коли



- повнозначна частина мови, що об'єднує слова, які мають значення предметності, вираженої у формах роду, числа й відмінка. Наприклад: людина, земля, ясність, сокіл, дуб.

  • - повнозначна частина мови, що об'єднує слова, які мають значення предметності, вираженої у формах роду, числа й відмінка. Наприклад: людина, земля, ясність, сокіл, дуб.







а) простим підметом: Останній грім давно скотився з даху (Г. Чубач).

  • а) простим підметом: Останній грім давно скотився з даху (Г. Чубач).

  • б) частиною складеного підмета: На панському току горів ожеред соломи (І. Нечуй-Левицький).

  • в) додатком: Сонце втікає в ліси та бори, а Гуцулію саму лишає (М. Черемшина).

  • г) неузгодженим означенням: / падають сніги рожевих птиць на море запахуще і солоне (М. Рильський).

  • д) обставиною: Садами цвітуть небокраї, пливуть на морях кораблі (В. Сосюра).

  • е) іменною частиною присудка: Наш народ - океан. (П. Тичина).



І (перша)

  • І (перша)

  • Чоловічого, жіночого,

  • спільного роду із закінченням -А, -Я

  • Оксана, суддя, ябеда

  • ІІ (друга)

  • Чоловічого роду із закінченням на приголосний та -О

  • Батько, струмок, Івась

  • Середній рід на

  • -О, -Е, -Я

  • Озеро, місце, зілля



Назви тварин чоловічого роду

  • Назви тварин чоловічого роду

  • поні, фламінго









назви осіб та істот: абітурієнта, учня;

  • назви осіб та істот: абітурієнта, учня;

  • назви конкретних предметів, які піддаються лічбі: ножа, зошита;

  • власні назви населених пунктів: Києва, Львова;

  • назви водних об'єктів з наголошеним закінченням: Дніпра, Трубежа;

  • назви довжини, площі, ваги, об'єму, часових проміжків: метра, гектара, місяця (але року,віку), листопада (місяця) і пора листопаду;

  • іменники-терміни: конуса, атома;

  • назви будівель та їх частин: парника, гаража (але паркана й паркану).



матеріали та речовини: цукру (але хліба, вівса);

  • матеріали та речовини: цукру (але хліба, вівса);

  • явища природи: вітру, граду;

  • сукупність: хору, гурту (але табуна);

  • середовище або простір: лугу, стадіону;

  • назви держав і територій: Китаю, Донбасу;

  • назви установ, закладів, організацій: департаменту, театру;

  • почуття, психічний стан: жалю, сміху;

  • дії, процеси: відльоту, виступу;

  • абстрактні поняття: розуму, вантажу.





-ів(-їв): виборів, окулярів, Броварів, штанів;

  • -ів(-їв): виборів, окулярів, Броварів, штанів;

  • нульове закінчення: грабель, Сум, Прилук, канікул;

  • -ей: дверей, саней.

  • паралельні форми - нульове та закінчення -ів: Чернівець - Чернівців, обценьок - обценьків, грабель - граблів.



У давальному відмінку множини іменники мають закінчення -ам(-ям):

  • У давальному відмінку множини іменники мають закінчення -ам(-ям):

  • сходам, воротам, ножицям





1) Вчення про частини мови — це:

  • 1) Вчення про частини мови — це:

  • А орфографія;

  • Б словотвір;

  • В морфологія;

  • Г морфеміка.



А лимоном, радісно, хліб, молоти;

  • А лимоном, радісно, хліб, молоти;

  • В трійка, радість, молотьба, сон;

  • В краса, березень, літувати, молоко;

  • Г колесо, мряка, красен, молодість



А доня, завдання, коріння, положення;

  • А доня, завдання, коріння, положення;

  • Б осіння, дослідження, кохання, питання;

  • В горіння, ознайомлення, запитання, рівняння;

  • Г господиня, нарізання, скликання, гукання.



А радість, простір, любов, поле;

  • А радість, простір, любов, поле;

  • Б ключ, поводир, матір, пліт;

  • В біль, тюль, щавель, хміль;

  • Г кукіль, міль, сіль, дягель



А (К, к)утаїсі, (В, в)олинь, (П, п)олин,

  • А (К, к)утаїсі, (В, в)олинь, (П, п)олин,

  • (М, м)ре;

  • Б (Д, д)ніпро, (Д, д)есна, (Д, д)онбас,

  • (Д, д)он;

  • В (Ш, ш)евченко, (П, п)оет, (К, к)обзар,

  • (К, к)нига;

  • Г (К, к)ран, (К, к)риворівня, (К, к)осів,

  • (К, к)илим.



6) Позначте рядок, у якому всі іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку будуть мати закінчення –а:

  • 6) Позначте рядок, у якому всі іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку будуть мати закінчення –а:

  • А луг, гай, штаб, оркестр;

  • Б розум, відліт, вокзал, стадіон;

  • В грам, олівець, ключ, звір;

  • Г переїзд, департамент, бінокль, вітер;

  • Д гектар, простір, конус, хлів.



А голубка, кішка, кров, гість;

  • А голубка, кішка, кров, гість;

  • Б мати, любов, собака, людина;

  • В конвалія, білка, лисиця, ведмідь;

  • Г лоша, лебідь, курча, сокіл;

  • Д плакса, викладач, тягач, перекладач.



8) Позначте рядки, у яких всі слова — іменники IV відміни:

  • 8) Позначте рядки, у яких всі слова — іменники IV відміни:

  • А коріння, насіння, розуміння, терпіння;

  • В телятко, ведмежатко, лошатко, орлятко;

  • В теля, ведмежа, лоша, орля;

  • Г тім'я, сім'я, ім'я, полум'я;

  • Д дівча, хлоп'я, дівчатко, хлоп'ятко;

  • Е узгір'я, вим'я, плем'я, ягня;

  • Є кошеня, лисеня, цуценя, собача.



А ансамблі, молі, крові, грубощі;

  • А ансамблі, молі, крові, грубощі;

  • В подорожі, педалі, плющі, хвилі;

  • В миші, тиші, свині, ході;

  • Г вишні, статті, сотні, річці;

  • Д лижі, сотні, рожі, свині;

  • Е хащі, площі, дощі, радощі;

  • Є веселощі, легені, лисиці, праці.



1.пуща, воля, вереда

  • 1.пуща, воля, вереда

  • 2. радість, сіль, мідь

  • 3. теля, лоша, плем'я

  • 4. сич, жук, поле







У реченні прикметники здебільшого виступають узгодженим означенням:

  • У реченні прикметники здебільшого виступають узгодженим означенням:

  • Хотіла б я вийти у чистеє поле (Леся Українка),

  • рідше - частиною складеного іменного присудка:

  • Знов я юний-юний і веселий знов

  • (В. Сосюра).



Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і поплив з гір у доли швидкими потоками. Зазеленів молодим зелом на лугах юний квітень, розсипав навколо райдужні, різнобарвні квіти. А найперші з них - то яскраво-жовті, ніби даровані сонцем, золоті ключики, квіти первоцвіту весняного.

  • Уже відспівав свою мелодію на вербовій сопілці березень і поплив з гір у доли швидкими потоками. Зазеленів молодим зелом на лугах юний квітень, розсипав навколо райдужні, різнобарвні квіти. А найперші з них - то яскраво-жовті, ніби даровані сонцем, золоті ключики, квіти первоцвіту весняного.















1) Кавказькі гори (високі) від Кримських.

  • 1) Кавказькі гори (високі) від Кримських.

  • 2) Після змагання ми стали ще (дужі) .

  • 3) Залізо (важке) від алюмінію.

  • 4) Уже полетіли ластівки в край(теплий).

  • 5) Лютий (короткий) від усіх місяців.

  • 6) Дуб був (товстий) від клена, а береза (тонка) від ясена.

















1. Позначте рядок, у якому всі слова — відносні прикметники:

  • 1. Позначте рядок, у якому всі слова — відносні прикметники:

  • А кислий, вовняний, мамина, вечірня;

  • Б міський, полтавський, шкільний, лісовий;

  • В дерев'яний, ясний, батьківський, солов'їний;

  • Г літній, вечірній, молочний, білий.



А Ой високо в яснім небі сонце стало (Леся Українка).

  • А Ой високо в яснім небі сонце стало (Леся Українка).

  • В Знов я юний-юний і веселий знов (В. Сосюра).

  • В Реве та стогне Дніпр широкий (Т. Шевченко.).

  • Г Садок вишневий коло хати, хрущі над вишнями гудуть(Т. Шев.).



А правильні, зимні, суботні, древні;

  • А правильні, зимні, суботні, древні;

  • Б торішні, західні, присутні, могутні;

  • В художні, ближні, середні, нижні;

  • Г братні, вологі, терпкі, достатні.



А прозоро/жовті, сіро/зелений, дво/поверховий;

  • А прозоро/жовті, сіро/зелений, дво/поверховий;

  • Б широко/плечий, сліпучо/білий, рожево/блакитний;

  • В науково/дослідний, круто/рогий, двохсот/тонний;

  • Г кисло/солодкий, зелено/білий, північно/західний



А Хотіла б я вийти у чистеє поле (Леся Українка).

  • А Хотіла б я вийти у чистеє поле (Леся Українка).

  • Б Є приказка весела: їж, коли роток свіж (Л. Глібов).

  • В 3 тітчиного садка роздавався тихий Івасів голосок (Панас Мирний).

  • Г Молодая дівчинонька в садочок виходить (Леся Українка).

  • Д Не китайкою Покрились козацькії очі, не вимили біле тіло слізоньки дівочі (Т. Шев.).



А дорожні, довколишні, братні, ранні;

  • А дорожні, довколишні, братні, ранні;

  • Б художні, освітні, порожні, зовнішні;

  • В городні, внутрішні, середні, завтрашні;

  • Г досвідчені, природні, дотепні, каламутні;

  • Д важкі, живі, суботні, криві.



А -інн(я), -енн(я), -инн(я), -анн(я);

  • А -інн(я), -енн(я), -инн(я), -анн(я);

  • Б - ив(о), - ев(о), - ств(о);

  • В - еньк(ий), - ськ(ий), - цьк(ий), - зьк(ий);

  • Г - ізм, -ець, -ар, - ищ(е), - їсть;

  • Д - ок, -очок, - ечок, - иськ(о).



А - есеньк-, - ісіньк-, - юсіньк-;

  • А - есеньк-, - ісіньк-, - юсіньк-;

  • Б - ськ-, -цьк-, -зьк-;

  • В - уват-, -юват-, -овит-;

  • Г - ин-, -їн-, -ів-, їв;

  • Д - уч-, -н-, -ш-.



А Біля старовин..их руїн відбувалося народне свято (М. Трублаїні). .

  • А Біля старовин..их руїн відбувалося народне свято (М. Трублаїні). .

  • Б Вода ставала багрян..ою (О. Копиленко).

  • В Холоди..ий солон..ий вітер дмухнув зі сходу

  • (Ю. Яновський).

  • Г Із-за гори місяць яс..ий на луг поглядає (Л. Глібов).

  • Д Так недавно дихало в мої думки студен..им пахом зів'ялого листя (Є. Гуцало).

  • Е Інше свято, де присутня волошка, має назву «іменин..ого снопа» (М. Золотницький).

  • Є Щовесни проростають з кореня буйн..им зелом полини (І. Цюпа).



А Бойчук, Пономаренко, Микитин;

  • А Бойчук, Пономаренко, Микитин;

  • Б Тихозоров, Іванишин, Коротковський;

  • В Карамазов, Січинський, Михайленко;

  • Г Симиренко, Грінченко, Пархоменко;

  • Д Котляревський, Микільський, Іванів;

  • Е Федишин, Кременецький, Романів.



1. могутні, дальні, сині

  • 1. могутні, дальні, сині

  • 2. крихкі, вологі, боязкі

  • 3. вищі, нижчі, кращі

  • 4. найвищі, найнижчі, найкращі





- повнозначна частина мови, яка означає абстрактну математичну кількість (три, вісімнадцять, дев'яносто), кількість предметів (три дівчини, вісімнадцять зошитів, дев'яносто кілограмів) або їхній порядок під час лічби (третя дівчина, вісімнадцятий зошит, дев'яностий кілограм).

  • - повнозначна частина мови, яка означає абстрактну математичну кількість (три, вісімнадцять, дев'яносто), кількість предметів (три дівчини, вісімнадцять зошитів, дев'яносто кілограмів) або їхній порядок під час лічби (третя дівчина, вісімнадцятий зошит, дев'яностий кілограм).







підметом:

  • підметом:

  • Один у полі не воїн (Народна творчість).

  • присудком:

  • Два на сім - чотирнадцять.

  • означенням:

  • Ще треті півні не співали (Т. Шевченко).



Минуло сто дев'ятнадцять років від дня народження видатного українського літератора — творця класичних мистецьких шедеврів української поезії - Олександра Олеся. У видавництві «Дніпро» вийшло найповніше - двотомне - видання творів Олександра Олеся. До цього видання включено шість книг його поезій, а також велику поетичну добірку, яка налічує близько шестисот неопублікованих досі віршів.

  • Минуло сто дев'ятнадцять років від дня народження видатного українського літератора — творця класичних мистецьких шедеврів української поезії - Олександра Олеся. У видавництві «Дніпро» вийшло найповніше - двотомне - видання творів Олександра Олеся. До цього видання включено шість книг його поезій, а також велику поетичну добірку, яка налічує близько шестисот неопублікованих досі віршів.

















тисяча - як іменник І відміни мішаної групи,

  • тисяча - як іменник І відміни мішаної групи,

  • мільйон, мільярд - як іменники II відміни твердої групи,

  • нуль - як іменники II відміни м'якої групи.



Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька відмінюють, як числівник два; багато, небагато - як числівники три, чотири; кільканадцять - як п'ять.

  • Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька відмінюють, як числівник два; багато, небагато - як числівники три, чотири; кільканадцять - як п'ять.

  • У дробових числівниках чисельник відмінюють, як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий (дві третіх, двох третіх, двом третім і т.д.).







А якісні, відносні й присвійні;

  • А якісні, відносні й присвійні;

  • Б назви істот і неістот;

  • В прості й складні;

  • Г кількісні й порядкові.



А прості, складні й складені;

  • А прості, складні й складені;

  • Б якісні, відносні й присвійні;

  • В тверді, м'які й мішані;

  • Г кількісні, збірні, дробові.



А шестеро, двадцятеро, семеро, три десятих;

  • А шестеро, двадцятеро, семеро, три десятих;

  • Б двоє, дванадцятеро, тридцять троє, восьмеро;

  • В тринадцятеро, восьмеро, вісімнадцятеро, трьох;

  • Г двоє, шостий, чотирнадцятеро, десятеро



А Шістнадцятого квітня Юрій Новиков очолив танкову роту прориву (І. Цюпа).

  • А Шістнадцятого квітня Юрій Новиков очолив танкову роту прориву (І. Цюпа).

  • Б За фольклорними джерелами, Маруся Богуславка жила в шістнадцятому столітті.

  • В У тисяча дев'ятсот п'ятдесятому році населення земної кулі досягало двох цілих п'ять десятих мільярда людей (3 енц.).

  • Г Народився Микола Лазорський двадцять сьомого жовтня тисяча вісімсот дев'яностого року в Полтаві (О. Мишанич).



А Тисяча вісімсот першого року Україна вже лежала під московським чоботом.

  • А Тисяча вісімсот першого року Україна вже лежала під московським чоботом.

  • Б У шістдесятих роках минулого століття утворився потужний культурний рух.

  • В У тисяча дев'ятсот двадцять дев'ятому році розпочалися репресії проти українських культурних діячів.

  • Г На початку тридцятих українці зазнали тотального винищення.

  • Д У дев'ятдесятих роках Україна повернула собі незалежність



А шість десятих, чотири двадцятих, вісім тридцятих, дві десятих;

  • А шість десятих, чотири двадцятих, вісім тридцятих, дві десятих;

  • Б три шістнадцятих, п'ять восьмих, двадцяти трьох, чотирьох шостих;

  • В дванадцятьох тридцятих, вісім десятих, вісімнадцятьом, восьми тринадцятим;

  • Г три п'ятих, двадцяти п'яти, три цілих три сотих, два з половиною;

  • Д шість цілих тринадцять сотих, одна восьма, ста двадцяти, три десятих.



  • А Плету хлівець на четверо овець, а п'яту кізку.

  • Б Що то за птах, що на вісьмох ногах?

  • В Сімсот соколят на одній подушці сплять.

  • Г Хто вранці на чотирьох ногах, удень — на двох, а ввечері - на трьох?

  • Д Один баранець пасе тисячі овець (Народна творчість).



А трьох/сотень, тридцять/три, двадцять/

  • А трьох/сотень, тридцять/три, двадцять/

  • один, шіст/десят;

  • Б дві/п'ятих, дев'яносто/два, сто/три, двісті/дванадцять;

  • В чотириста/тридцять, шіст/надцятеро, тисяча/двісті, сорок/два;

  • Г двадцяти/п'яти/тисячний, двадцять/п'ятий, сто/третій,триста/восьмий;

  • Д триста/тисяч, сорок/вісім, мільйон/вісім/тисяч, дев'ят/сот.



А Шістдесят синів підперезано, а мати — ні.

  • А Шістдесят синів підперезано, а мати — ні.

  • Б Двадцять п'ять на одній лавці сидять.

  • В Мати однією рукою б'є, а другою гладить.

  • Г Чотири брати - усі Кіндрати, один до одного не ходять гуляти.

  • Д Усяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім.

  • Е Шість ніг, дві голови, один хвіст, чотири ока, два носи.

  • Є У двох матерів по п'ятеро синів (Народна творчість).



А 1901 року криголам «Єрмак» не зміг дійти навіть до північного краю Нової Землі.

  • А 1901 року криголам «Єрмак» не зміг дійти навіть до північного краю Нової Землі.

  • Б 1935 року криголам «Садко» пройшов по чистій воді 600 км.

  • В У період з 1916 до 1930 року середня річна температура в Архангельську зросла на 0,8°С.

  • Г У 1925 році малі некриголамні судна вперше обійшли острів Шпіцберген.

  • Д Підвищення середньої річної температури лише на 1°С рівнозначне переміщенню цієї місцевості на південь на 600 - 700 км.

  • Е У 1895 - 1915 рр. середня річна температура в Архангельську становила 0,2°С



1. один, сто, мільйон;

  • 1. один, сто, мільйон;

  • 2. восьмеро, двоє,

  • шестеро ;

  • 3. перший, другий, третій;

  • 4. одна друга, три десятих



Карпати майже повністю вкриті природною рослинністю. Ліси займають близько сорока відсотків території. Луки, що займають тридцять п'ять відсотків площі, розташовані в горах, вище від лісового поясу. Відомі води чотирьох мінеральних джерел Карпат: «Нафтуся», «Лужанська», «Свалява», «Поляна Квасова» (3 підр.)

  • Карпати майже повністю вкриті природною рослинністю. Ліси займають близько сорока відсотків території. Луки, що займають тридцять п'ять відсотків площі, розташовані в горах, вище від лісового поясу. Відомі води чотирьох мінеральних джерел Карпат: «Нафтуся», «Лужанська», «Свалява», «Поляна Квасова» (3 підр.)



— це частина мови, яка вказує на предмет, ознаки і кількість, але не називає їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?

  • — це частина мови, яка вказує на предмет, ознаки і кількість, але не називає їх. Займенники, подібно до іменників, прикметників і числівників, відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки?

















НІХТО, НІЩО, НІЯКИЙ…

  • НІХТО, НІЩО, НІЯКИЙ…

  • АБИХТО, АБИЩО, АБИЯКИЙ…

  • ДЕХТО, ДЕЩО, ДЕЯКИЙ…

  • ХТОСЬ, ЯКИЙСЬ, ЩОСЬ…









1) Укажіть рядок, у якому всі слова – займенники:

  • 1) Укажіть рядок, у якому всі слова – займенники:

  • А вона, все, вже, він, ніхто;

  • Б декого, скільки, хтось, що;

  • В свого, себе, куди, отой;

  • Г ніякий, будь-де, який-небудь, абихто.



2. Укажіть рядок, у якому всі слова - питально-відносні займенники:

  • 2. Укажіть рядок, у якому всі слова - питально-відносні займенники:

  • А інший, який, котрий, хто;

  • Б кого, деякий, чому, чим;

  • В у чім, ким, якого, скількох;

  • Г якому, наскільки, кому, чиїм.



3) Позначте рядок, у якому всі слова - вказівні займенники:

  • 3) Позначте рядок, у якому всі слова - вказівні займенники:

  • А такий, стільки, сей, той;

  • Б цей, інший, кожен, цієї;

  • В такого, жодним, цього, се;

  • Г тим, сам, цим, таким



4) Укажіть речення, у якому вжито питальний займенник:

  • 4) Укажіть речення, у якому вжито питальний займенник:

  • А Так, це співають, але де й хто? (М. Коцюбинський).

  • Б Чи то так сонечко сіяло, чи так мені чого було? (Т. Шевченко).

  • В А яка в мене таємниця, я нікому не скажу (М. Пригара).

  • Г Давно ніхто стільки вовків не бачив (М. Трублаїні).

  • Д Чи сказати хоч слівце, щоб ніхто не знав про це? (М. Пригара).



5) Позначте речення, у якому вжито неозначений займенник:

  • 5) Позначте речення, у якому вжито неозначений займенник:

  • А Ніхто з ним не сперечався (О. Іванен.).

  • Б Десь далеко дуже швидко, наче наввипередки, стукали зенітки (Л. Перв.).

  • В Спішу назустріч, двері відчиняю і - наче жду, і наче жду когось (Г. Чубач).

  • Г Ота польова стежка, яку щороку приорюють плугом (В. Близн.).

  • Д Ой співав би на весь голос - нікому співати (П. Куліш).



6) Позначте речення, у яких ужито означальний займенник:

  • 6) Позначте речення, у яких ужито означальний займенник:

  • А У такому, власне, стані блукав я одної весняної днини понад річкою Прутом.

  • Б По тім боці Дунаю сиділо двоє людей.

  • В Усе ховалося, відлітало, прищулювалося.

  • Г Вона огортатиме кожне стебло.

  • Д Все спить ще: і небо, і зорі безсилі...

  • Е Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була.

  • Є Малювання це було неначе розмова з самим собою.



7) Виділіть рядок, у якому всі неозначені займенники пишемо через дефіс:

  • 7) Виділіть рядок, у якому всі неозначені займенники пишемо через дефіс:

  • А хтозна/кого, казна/з/ким, якого/небудь, будь/котрий;

  • Б хто/небудь, аби/який, бозна/якому, казна/що;

  • В де/чим, казна/чийого, бозна/скількох, будь/скільки;

  • Г бозна/які, будь/котрими, хтозна/яких, що/небудь;

  • Д де/котрі, будь/що, скільки/небудь, бозна/хто

  • Е будь/скільки, скільки/небудь, хтозна/що, казна/чого;

  • Є аби/кого, будь/який, скільки/завгодно, казна/кому.



1. мого, своєї, їхній, наш;

  • 1. мого, своєї, їхній, наш;

  • 2. йому, нас, на вас;

  • 3. кого, якому, чий, що;

  • 4. ніякий, нікому, ніскільки, ні з чим



Відповіді до навчальних тестів

  • Морфологія. 1 - А; 2 - В; 3 - Б; 4 - В; 5 - Б; 8 - А, Д, Е.

  • Іменник. 1 - В; 2 - Б; 3 - В; 4 - В; 5 - Б; 7 - Г; 8 - В, Г, Є; 9 - Б, Д, Е; 10 - 1/А, 2/В, 3/Г, 4/Б;

  • Прикметник. 1 - Б; 2 - Б; 3 - В; 4 - Г; 5 - Б; 6 - Г; 7 - В; 8 - Г; 9 -А, Е; 10 - Б, Д, Е; 11 - 1/Г, 2/Д, З/А, 4/Б; найвужчий

  • Числівник. 1 - Г; 2 - А; 3 - Б; 4 - В; 5 - Б; 6 - А; 7 - А; 8 - Б; 9 - В, Д; 10 - А, Г, Д, Є; 11 - 1/Д, 2/Г, З/В, 4/Б; 12 - науковий.

  • Займенник. 1 - Б; 2 - В; 3 - А; 4 - А; 5 - В; 6 - В, Г, Д, Є; 7 - Г, Е; 8 - 1/Г, 2/Д, З/А, 4/Б.



Схожі:

Морфологія. Орфографія 6 клас iconМорфологія. Орфографія. Загальна характеристика частин мови
Від слів справжній, пізнати, радість, біда, поміч утворити різні частини мови, визначити їх
Морфологія. Орфографія 6 клас iconКруглий стіл 23. 03. 2012 Психолого-педагогічна корекція шкільної неуспішності учнів
Федько Ганна -7а клас, Пересунько Ірина 7б клас, Корольова Аліна 8а клас, Кисельов Геннадій (навчання на дому, інвалід дитинства)...
Морфологія. Орфографія 6 клас iconСтворила вчитель методист Лукашівського нвк
Українська графіка та орфографія як учення про систему загальноприйнятих правил написання слів ( 8 годин)
Морфологія. Орфографія 6 клас iconРозділ мовознавства, що вивчає відомості про частини мови, (Морфологія) Розділ мовознавства, що вивчає відомості про частини мови, (Морфологія)
За цими показни- ками Україна належить не лише до великих європейських, а й до великих
Морфологія. Орфографія 6 клас iconВступ в патоморфологію. Морфологія оборотного та необоротного пошкодження клітин і тканин. Професор Я. Боднар
Вступ в патоморфологію. Морфологія оборотного та необоротного пошкодження клітин і тканин
Морфологія. Орфографія 6 клас icon«Дієслово в країні Морфологія» «Дієслово в країні Морфологія»

Морфологія. Орфографія 6 клас iconЗагальна морфологія запалення. Ексудативне запалення. Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Грануломатоз. Професор Я. Боднар
Загальна морфологія запалення. Ексудативне запалення. Проліферативне запалення. Специфічне запалення. Грануломатоз
Морфологія. Орфографія 6 клас iconАналіз Аналіз Перший (шкільний) етап – 12055
Взяло участь 104 учня (8 клас 20 учнів, 9 клас 24 учня, 10 клас 36 учнів, 11 клас 24 учня)
Морфологія. Орфографія 6 клас iconМорфологія лейкоцитів
Лейкоцити поділяються на гранулоцити і агранулоцити. Попередницею клітин гранулоцитарного ряду є мієлобласт
Морфологія. Орфографія 6 клас iconМорфологія і фізіологія
Правцева паличка вперше описана М. Д. Монастирським (1883) та А. Ніколаєром (1884), чисту культуру виділив С. Кітазато в 1889 р

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка