Лекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних


НазваЛекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних
Дата конвертації27.02.2013
Розмір453 b.
ТипЛекція


Лекція 6.

  • Речення як основна синтаксична

  • одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних відношень, за метою висловлювання, за емоційним забарвленням, за структурою.


РЕЧЕННЯ

  • 1) мінімальна комунікативна одиниця, яка оформлена за законами певної мови і є відносно завершеною одиницею спілкування і вираженої думки (Шульжук, К.Ф. Синтаксис укр. мови. – с. 44 );

  • 2) це мінімальна комунікативна одиниця, яка складається із слова чи кількох слів, об’єднаних граматичними законами, і характеризується відносною смисловою та інтонаційною завершеністю (Сучасна укр. літ. мова за ред. М.Я. Плюща. – с. 324).



РІВНІ РЕЧЕННЯ

  • І. синтаксичний підмет присудок

  • ІІ. комунікативний тема рема

  • ІІІ. семантичний сем. суб’єкт сем. предикат



ОСНОВНІ ОЗНАКИ РЕЧЕННЯ

  • 1) самостійність функціонування;

  • 2) предикативність (модальність і часова віднесеність);

  • 3) інтонаційна оформленість;

  • 4) граматична єдність;

  • 5) завершеність висловлення.



ОСНОВНІ ОЗНАКИ РЕЧЕННЯ

  • Предикативність − комплексна синтаксична категорія, що виражає співвіднесеність повідомлення з дійсністю і формує речення як комунікативну одиницю. До її складу входять категорія часу й категорія модальності.



ОСНОВНІ ОЗНАКИ РЕЧЕННЯ

    • Модальність − це оцінка змісту мовцем з погляду реальності, можливості, вірогідності та ін. (М.Я. Плющ)
    • Основні значення модальності:
    • 1) реальність;
    • 2) ірреальність


ОСНОВНІ ЗНАЧЕННЯ МОДАЛЬНОСТІ. РЕЛАЬНІСТЬ

  • Реальна модальність виражається дієсловами

  • дійсного способу, що означають реальні

  • дії чи процеси:

  • Кожна пташка радіє весною, кожна пташка

  • вітає весну (В. Сосюра).

  • Я теж умру. І кари не уникну (О. Забужко).

  • Світали ночі, вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами (Л. Костенко).



ОСНОВНІ ЗНАЧЕННЯ МОДАЛЬНОСТІ. ІРРЕЛАЬНІСТЬ

  • Ірреальна модальність виражається

  • дієсловами наказового та умовного способу,

  • що означають бажані, ірреальні, ймовірні

  • процеси та дії

  • Наказовий спосіб:

  • Не тужи, не жалій мене, мати (Б. Олійник).

  • Не тратьмо надії в літа молодії (Л. Українка).

  • Нехай соловей його Духа прокинеться з піснею знов (А. Кримський).



ОСНОВНІ ЗНАЧЕННЯ МОДАЛЬНОСТІ. ІРРЕЛАЬНІСТЬ

  • Умовний спосіб:

  • За чорні натруджені руки ми двічі умерти могли б (М. Бажан)

  • Коли б же я був соловейком, до тебе тоді б прилітав (Л. Українка).



ОСНОВНІ ЗНАЧЕННЯ МОДАЛЬНОСТІ. ІРРЕЛАЬНІСТЬ

  • Модальне значення вірогідності-можливості виражається за допомогою модальних слів можливо, мабуть, звичайно, безумовно та ін.:

  • Ти, мабуть, у світі нічого не боїшся (Марко Вовчок).

  • Значення можливості, бажаності виражаються спеціальними лексичними засобами, що входять до складу предиката:

  • Студент міг учитися.

  • Студент хотів учитися.

  • Студент повинен був учитися.



Співвідношення між предикативністю та формальними засобами її вираження

  • зміст форма

  • модальність — інтонація

  • предикативність

  • час дієсл. форми



ОБ’ЄКТИВНА МОДАЛЬНІСТЬ

  • О б ’є к т и в н о ю м о д а л ь н і с т ю є

  • значення часу та реальності/ірреальності:

  • Брат працює.

  • Брат працював.

  • Брат працюватиме.

  • Хай би брат працював.

  • Хай брат працює.



СУБ’ЄКТИВНА МОДАЛЬНІСТЬ

  • С у б ’ є к т и в н а м о д а л ь н і с т ь − це

  • коли речення має значення ставлення мовця до

  • повідомлюваного (використання модальних слів,

  • модальних часток тощо):

  • Сестра, мабуть, приїде.

  • Сестра, очевидно, приїде.

  • Сестра, здається, приїде.



КЛАСИФІКАЦІЯ РЕЧЕНЬ

  • 1. За характером предикативних відношень.

  • 2. За метою висловлювання.

  • 3. За емоційним забарвленням.

  • 4. За структурою.



РЕЧЕННЯ ЗА ХАРАКТЕРОМ ПРЕДИКАТИВНИХ ВІДНОШЕНЬ

  • 1) стверджувальні

  • 2) заперечні

  • 3) комбіновані



СТВЕРДЖУВАЛЬНІ РЕЧЕННЯ

  • Двори стоять у хуртовині айстр (Л. Костенко).

  • ... Я залишуся в серці твоєму на сьогодні, на завтра, навік (Л. Костенко).

  • Був чудовий серпневий ранок (М. Коцюбинський).



ЗАПЕРЕЧНІ РЕЧЕННЯ

  • 1. Загальнозаперечні:

    • Дороги не мають воріт (П. Загребельний).
    • І не поверне вже ніхто назад час правди й справедливості нової (Д. Павличко).
    • Ніхто не чув Твоїх плачів (Є. Маланюк).
    • 2. Частковозаперечні:
    • Не сінце вони смакують, не траву і не овес (П. Тичина).
    • Собі я бажаю не сну, а життя. (Л. Українка).


КОМБІНОВАНІ РЕЧЕННЯ

  • Не зневажай душі своєї цвіту, бо з нього виросло кохання наше (Л. Українка).

  • Не знаю я, що буде після нас, в які природа убереться шати (Л. Костенко).

  • Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).



РЕЧЕННЯ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЮВАННЯ

  • 1) питальні

  • 2) непитальні:

  • розповідні

  • спонукальні

  • бажальні

  • гіпотетичні



ПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ

  • Власне-питальні (вимагають обов’язкової відповіді):

  • Що привидилось тобі? (А. Малишко).

  • Кого там заміж видають? (О. Копиленко).

  • Питально-спонукальні (речення містять у собі

  • спонукання до дії, яке виражається через питання):

  • Говори вже, що там таке? (О. Гончар).

  • Що це робиться, поясни? (Л. Костенко).

  • Питально-риторичні (виражають ствердження або

  • заперечення, не потребують відповіді, бо вона міститься у

  • самому питанні):

  • Чи є кращі між квітками Та над веснянії? Чи є кращі в житті літа та над молодії? (Л. Українка).



НЕПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ

  • 1. Розповідні

  • І марили айстри в розкішнім півсні Про

  • трави шовкові, про сонячні дні (О. Олесь).

  • Осінь переїхала по полі возом золотим

  • (Богдан-Ігор Антонич).

  • Гордо й певно землею ступай, Вона щедро за

  • працю віддячить (Л. Забашта).



НЕПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ

  • 2. Спонукальні



НЕПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ

  • 3. Бажальні (оптативні)

    • Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну (Л. Українка).
    • От злізти б тут, побігати по широкому полю або полежати у траві (М. Коцюбинський).


НЕПИТАЛЬНІ РЕЧЕННЯ

  • 4. Гіпотетичні



РЕЧЕННЯ ЗА ЕМОЦІЙНИМ ЗАБАРВЛЕННЯМ

  • 1) окличні

  • 2) неокличні



ОКЛИЧНІ РЕЧЕННЯ

  • Емоційне забарвлення можуть мати різні типи речень: розповідні, питальні, спонукальні.

  • Будь здоров! Будь здоров, ти мій любий юначе!.. (П. Тичина).

  • Думи мої, Думи мої, Лихо мені з вами! (Т. Шевченко).

  • Ну, що ти знов мені розкажеш, о красномовний друже мій?! (І. Жиленко).



НЕОКЛИЧНІ РЕЧЕННЯ

    • Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П. Тичина).
    • Я не буду ховатись від Бога, Як Адам поміж листя в раю.
    • Красива осінь вишиває клени Червоним, жовтим, срібним, золотим (Л. Костенко).


РЕЧЕННЯ ЗА СТРУКТУРОЮ

  • 1) прості (монопредикативні)

  • 2) прості ускладнені

  • 3) складні (поліпредикативні)



Схожі:

Лекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних iconСкладнопідрядне речення, особливості будови та засоби зв’язку між його частинами
Речення є комунікативною одиницею. Нова синтаксична одиниця, яка об’єднує в собі кілька комунікативних, що доповнюють одна одну,...
Лекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних iconЛекція Просте речення. Формально-синтаксична типологія простого речення. Прості речення прості речення − це такі речення, всі

Лекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних iconСлово, словосполучення, речення слово – основна значуща одиниця мови
Речення це слово або декілька слів, зв’язаних за змістом І граматично. Речення має завершену інтонацію, виражає закінчену думку
Лекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних iconОдноскладні речення. Особові Підготували
Речення як основна одиниця синтаксису надзвичайно багатогранне. Крім двоскладних, виділяють також речення односкладні, в яких достатньо...
Лекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних iconСинтаксис складне речення
Це синтаксична одиниця, у якій підрядна частина виражає ознаку предмета, що названий у головній частині й відповідає на питання
Лекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних iconПоглибити знання про односкладні речення як частини складних речень; поглибити знання про односкладні речення як частини складних речень
Речення, граматична основа якого складається з одного головного члена речення, називається односкладним
Лекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних icon«Найважливіші відомості із синтаксису й пунктуації: словосполучення та речення, синтаксичні зв’язки в них. Класифікація речень за будовою»

Лекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних iconУкраїнська мова 2 клас поняття про речення. Основні ознаки речення, зв'язок слів у реченні. Поділ тексту на речення

Лекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних iconЛекція №13 Закриті та відкриті механічні ушкодження. Статистичні данні Класифікація ушкоджень За характером ушкодження розрізняють

Лекція Речення як основна синтаксична одиниця та його ознаки. Класифікація речень за характером предикативних iconТема уроку: особливості вживання в мовленні односкладних і двоскладних, поширених і непоширених, повних і неповних, ускладнених і неускладнених простих речень. Синтаксичний аналіз. Пунктуаційні норми. Пунктограми у кінці речення, у простому реченні
Чим зумовлена відсутність деяких слів у виділених реченнях? Чи можна відновити ці слова з інших речень діалогу? Поясніть, чому виділені...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка