Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В


НазваЛекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В
Дата конвертації27.02.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання

  • Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В.


Основні проблеми хворих із захворюваннями органів дихання

  • Кашель

  • Задишка

  • Біль у грудній клітці

  • Кровохаркання

  • Пітливість

  • Гарячка

  • Загальна слабкість



  • Кашель – складний рефлекторно-захисний акт, що виникає при

  • Подразненнях кашльових зон фізичними, хімічними чи іншими чинниками (харкотиння, слиз, кров, пил, токсичні гази, шматки їжі, тощо).

  • Кашльовий рефлекс перебуває під контролем імпульсів кори головного мозку, тому він може бути викликаний або нівельований вольовими зусиллями.

  • Кашель буває гострим і хронічним. Перший із них буває при гострих захворюваннях бронхолегеневої системи (гострі бронхіти, пневмонії), а другий – при хронічних (бронхіальна астма, хронічні бронхіти, пневмоконіози і т.п.).

  • Якщо хворий скаржиться на кашель з виділенням харкотиння (sputum), то говорять, що він вологий. Харкотиння може бути слизовим і легко виділятися (низька густина) при простих бронхітах, слизово-гнійним – при нагнійних процесах, пінистим рожевим при набряці легень, скловидним густим у хворих бронхіальною астмою, “іржавим” – при крупозній пневмонії, інфаркт-пневмонії.

  • При поганому відувшлюванні харкотиння визначають положення, в якому воно найкраще відходить і радять пацієнту періодично займати це положення (постуральний дренаж). Наприклад, при наявності абсцесу чи бронхоектазів в передніх відділах легень харкотиння найкраще відходить в положенні на спині, в задніх відділах – на животі.

  • Нічний кашель часто порушує сон хворих.

  • Якщо кашель не супроводиться виділенням харкотиння, то він називається сухим і буває при ларингіті, трахеїті, сухому плевриті тощо.



  • Кашель може призвести до синкопальних нападів (епізодична втрата свідомості на висоті кашлю), розриву емфізематозних булл з розвитком пневмотораксу. Тому при інтенсивному кашлі дають гарячий чай, роблять теплі обгортання грудної клітки. Можна ставити гірчичники чи банки на грудну клітку, робити теплі ніжні ванни.

  • За призначенням лікаря інтенсивний непродуктивнии кашель може бути зменшений протикашльовими засобами (кодеїн, дібексин, тусупрекс).

  • При воологому кашлі необхідно стимулювати ввдходження харкотиння методом постурального дренажу.



Забір харкотиння на аналіз

  • Для добового вимірювання харкотиння його збирають у кишенькову плювальницю, потім медсестра виливає його у градуйований посуд зі світлого прозорого скла з накривкою і зберігає у прохолодному місці.

  • Для дослщження в лабораторію направляють ранкове харкотиння, отримане після сну, або всю добову лількість. Харкотиння краще збирати зранку до прийому їжі. Хворий повинен добре почистити зуби 1 прополоскати рот. Матеріал збирають в чисту скляну баночку або в спеціально стерильну плювальницю, шдльно закриту. Кількість харкотиння для звичайного аналізу складае не більше 3-5 мл.

  • При необхщності харкотиння посилають на спещальне дослщження.

  • Для виявлення атипових (пухлинних) клітин харкотиння збирають в плювальницю і направляють відразу ж в лабораторію, бо атипові клітини швидко руйнуються.

  • При підозрі на туберкульоз легень використовують метод флотації (осадження). Харкотиння збирають протягом 1-3 діб, щоб його була достатня юлькість. Осадження і виділення мікобактерій здійснюється в лабораторії.

  • Забір харкотиння для визначення чутливосп мікроорганізмів до антибіотиків: найдоцільніше проводити до антибіотикотерапії. Зранку хворий сполісє рот і спльовує харкотиння в стерильну чашку Петрі, яку закривають і відносять в бактеріологічну лабораторію.



  • Кровохаркання - виділення крові з харкотинням під час кашлю є важливим діагностичним симптомом (рак, туберкульоз, абсцес і гангрена легень, деякі пневмонії) чи серцево-судинної системи (мітральний стеноз, тромбоемболія легеневої артерії, алергічні васкуліти та ін.).

  • Поява крові в харкотинні у вигляді прожилків або у великій кількості вказує на легеневу кровотечу. Цей симптом є дуже важливим і вимагає негайних заходів для надання хворому допомоги:

  • його треба заспокоїти, забезпечити ти напівсидяче положения в ліжку, обкласти подушками.

  • Їжа і напої повинні бути напівхолодними та повноцінними.

  • На грудну клітку з боку кровотечі кладуть міхур з льодом.

  • Кашель необхідно зупинити, даючи хворому протикашльові засоби (лібекин, тусупрекс, кодеїн).

  • Внутршньовенно, за призначенням лікаря, вводять Е-амінокапронову кислоту, плазму, кровозамінники, препарати кальцію, етамзилат натрію.

  • Необхідно пам'ятати, що при кровохарканні, легеневій кровотечі банки, гірчичники, грілки на грудну клітку класти категорично протипоказано!

  • Медична сестра повинна постійно знаходитися біля ліжка хворого до повного припинення кровохаркания, стежити за показниками гемодинаміки і виконувати лікарські призначення.



  • Задишка суб’єктивно сприймається як брак повітря, відчуття стиснення чи розпирання в грудях і об’єктивно виражається в збільшенні (рідше навпаки) частоти дихання з поверхневими або поглибленими дихальними рухами, рідко в поєднанні з порушенням дихання.

  • Розрізнюють задишку фізіологічну (виникає при фізичних і психоемоційних навантаженнях) і патологічну, що виникає при захворюваннях органів дихання, серцево-судинної системи, анеміях, кістково-хрящового і м’язового апарату грудної клітки, центральної і периферичної нервової системи, обміну речовин.

  • Задишка може бути суб’єктивною коли домінують психоемоційні ознаки її прояву без чітко окреслених об’єктивних ознак (при істерії, грудному радикуліті і спондильоартрозі), або об’єктивною (емфізема, бронхіальна астма, пневмонія,тощо), коли візуально виявлені ознаки домінують над суб’єктивним їх сприйняттям. В більшості пульмонологічних хворих мають місце обидва компоненти, тобто задишка буває змішаною (суб’єктивно-об’єктивною).

  • При запаленні плеври дихання стає поверхневим і болючим. При емболії і тромбозі легеневої артерії, а також, при спонтанному пневмотораксі раптово наступає виражена болюча задишка змішаного характеру.

  • Крайнім проявом задишки є задуха (asthma). Астма може бути легеневою (бронхіальною) і серцевою. Перша зумовлена звуженням просвіту дрібних бронхів, друга - застоєм крові в легенях з наступним розвитком набряку легень на основі патології серцево-судинної системи.



При появі задишки і (чи) задухи у хворого медсестра

  • повідомляє про це лікаря і вживає заходів для зменшення страждання паціента.

  • надає йому підвищене або напівсидяче положения,

  • звільняе від стискання одягом,

  • забезпечуе надходження кисню чи свіжого повітря,

  • проводить оксигенотерапію,

  • виконуе призначення лікаря.



Оксигенотерапія

  • Кисень треба подавати зволоженим і в певних співвдношеннях з атмосферним повітрям (50%). Киснетерапія повинна бути тривалою і безперервною.

  • Кисень подають наступними способами:

  • по кисневій централізованій системі

  • безпосередньо від балона

  • із кисневої подушки.

  • Рідше використовують кисневі намети.

  • Перед застосуванням кисню необхідно переконатися в прохідності дихальних шляхів.

  • Подача кисню може здійснюватись через носові катетери. Для цього застосовують катетери №10 або пластмасов1 трубки певної довжини з V подібним трійником. Попередньо трубку кип'ятять і змазують вазеліном, потім вводять по нижньому носовому ході до задньої стінки глотки, але так, щоб не викликати блювотного рефлексу. Кисень через зволожувач (апарат Боброва) подають зі швидк1стю 3 л/хв.

  • Подача кисню через маску здійснюеться з певними особливостями. Маски бувають металеві і пластмасові. Їх капсула вигнута так, щоб при накладанні покривати одночасно ніс і рот. Маски мають вдихальний і видихальний клапани.



  • Обов'язковою умовою при подачі кисню є його зволоження і зігрівання. Це запобігає висушуванню слизових оболонок дихальних шляхів і забезпечуе нормальну функцію ештелію бронхів. Зволоження проводиться шляхом пропускания кисню через посуд з водою. Вологість газу при цьому сягае 50%. Ефективнішим е використання аерозольних зволожувачів (ультразвукових), що насичують кисень до 100% вологості



  • Біль –в грудній клітці частіше виникають при ураженнях плеври (сухий плеврит, початок випітного плевриту, плевральні спайки), а також при захворюваннях легень (крупозна пневмонія, туберкульоз і рак легень, інфаркт-пневмонія і ін.), при яких в патологічний процес втягується плевра.

  • Плевральні болі посилюються під час вдиху, особливо глибокого, а також при кашлі, сміху, нахилі тулуба в здоровий бік. Запалені плевральні листки з відкладеннями фібрину при терті викликають роздратування больових рецепторів, провокуючи колючі і деручі болі. Щоб зменшити ці болі, хворі стараються дихати поверхнево, затримують кашель, лягають на хворий бік.

  • При випітному плевриті з’являються відчуття важкості і розпирання.

  • Особливо виражені і нестерпні болі бувають при пухлинах плеври.

  • Дуже інтенсивні і раптові болі в грудній клітці з одночасною задухою, ціанозом і падінням артеріального тиску характерні для пневмотораксу.



  • При появі болю в грудній клітці медсестра намагаетєся полегшити стан хворого. Для цього йому створюють необхідне положения, ставлять гірчичники, банки, дають аналгетики.



  • Підвищення температури тіла – один із частих симптомів ураження органів дихання. Підвищення її до 39-400С буває при крупозній пневмонії. Плеврити, бронхопневмонії, бронхіти перебігають з нижчою температурною реакцією. Нагнійні процеси бронхолегеневої системи (абсцес, гангрена, гнійний плеврит) супроводяться потовиділенням і температурою ремітуючого і гектичного типу з великими коливаннями вранці і ввечері.

  • Пітливість– також частий симптом ураження органів дихання, особливо часто має місце при туберкульозі, нагнійних і злоякісних процесах.

  • У хворих туберкульозом легень описаний симптом “мокрої подушки” в зв’язку з пітливістю під час сну верхньої частини тулуба і голови. Піт у таких хворих має запах прілого сіна.

  • Сон при захворюваннях легень поверхневий, що зумовлено кашлем, інтоксикацією і гіпоксією.





Схожі:

Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В iconЛекція №7. Методи найпростішої фізіотерапії Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В. Фізіотерапія це застосування з лікувальною метою фізичних впливів
Лекція №7. Методи найпростішої фізіотерапії Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В
Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В iconЛекція №24. Медсестринський процес: перший та другий етапи Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В. Перший етап сестринського процесу: сестринське обстеження пацієнта
Лекція №24. Медсестринський процес: перший та другий етапи Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В
Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В iconЛекція №17. Спостереження та догляд за пацієнтами з порушеням функції сечовиділення. Скарги
Лекція №17. Спостереження та догляд за пацієнтами з порушеням функції сечовиділення
Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В iconЛекція №10. Здоров’я. Фактори ризику. Задоволення потреби пацієнта в отриманні знань про здоровий спосіб життя і профілактику захворювань Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В

Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В iconЛекція №16. Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції травлення Основні скарги захворювань травного каналу: біль у животі, диспепсичні прояви
Заходи: Хворого потрібно покласти в ліжко і спостерігати за його станом. Не можна призначати клізми, а також грілку при підозрі на...
Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В iconЛеція №9 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням кровообігу, тяжкохворими й агонуючими

Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В iconЛекція №3 тема лекції: інфекційна безпека, інфекційний контроль в лпз. Дезінфекція проф кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В

Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В iconЗавідувач кафедри внутрішньої медицини професор Швед Микола Іванович Завідувач кафедри внутрішньої медицини професор Швед Микола Іванович
Хс синоніми коронарна хвороба, коронарна недостатність це гостре або хронічне захворювання, яке розвивається внаслідок порушення...
Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В iconЛекція №5 Тема лекції: Харчування й годування хворих Проф кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В
Вміст білків жирів та інших інградієнтів в харчовому раціоні залежить від характеру захворювання
Лекція №8 Спостереження та догляд за пацієнтами з порушенням функції дихання Професор кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В iconЛекція №2 Тема лекції: Типи лікувально-профілактичних закладів, їх структура й функції. Роль медсестри у задоволеннні потреб пацієнта. Проф кафедри внутрішньої медицини Пасєчко Н. В
...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка