Клінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології


НазваКлінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології
Дата конвертації27.02.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


Клінічна фармація в кардіології

  • Основи медичних знань в кардіології


Основні клінічні синдроми в кардіології

  • Синдроми порушення ритму серця

  • Синдром коронарної недостатності

  • Синдром серцевої недостатності

  • Синдром судинної недостатності

  • Синдром недостатності кровообігу

  • Синдром артеріальної гіпертензії

  • Симптом артеріальної гіпотензії



Синдроми порушення ритму серця

  • Порушення ритму серця (аритмії – arrhythmia, або відсутність ритму, неритмічність) – різкі зміни основних електрофізіологічних характеристик міокарда (автоматизму, збудження і провідності), які ведуть до зміни частоти, послідовності чи узгодженості скорочень серця

  • І. Порушення утворення імпульсу

      • Синусова тахікардія (ЧСС>90 уд.хв.)
      • Синусова брадикардія (ЧСС<уд.хв.)
      • Синусова аритмія
      • Екстрасистолія
      • Пароксизмальна тахікардія
      • Миготіння (миготлива аритмія) і тріпотіння передсердь
      • Тріпотіння та миготіння (фібриляція) шлуночків
  • ІІ. Порушення проведення імпульсу

      • Синоаурикулярна блокада
      • Внутрішньо-передсердна блокада
      • Порушення внутрішньошлуночкової провідності
  • ІІІІ. Комбіновані порушення утворення і проведення імпульсу

      • Парасистолія


Синдроми порушення ритму серця

  • Синусова тахікардія – пришвидшення серцевої діяльності в спокої від 90 до 160 скорочень за хвилину при збереженні синусового ритму

  • Синусова аритмія – неправильний синусовий ритм, що хараетризується періодами поступового пришвидшення і сповільнення ритму внаслідок утворення імпульсів в синусному вузлі з частотою, що періодично змінюється.

  • Екстрасистолія – порушення серцевого ритму , що полягає у передчасному скороченні всього серця або окремих його частин внаслідок підвищення активності вогнищ ектопічного автоматизму

  • Пароксизмальна тахікардія – порушення серцевого ритму у вигляді приступів серцебиття з частотою скорочень серця 140-220 в 1 хв під впливом імпульсів із гетерогенних центрів, що повністю витісняють серцевий ритм

  • Миготлива аритмія – порушення серцевого ритму, при якому на протязі всього серцевого циклу спостерігається часте (до 600-800 в 1 хв) хаотичне збудження і скорочення окремих груп м'язових волокон передсердь, а шлуночки скорочуються у неправильному ритмі

  • Тріпотіння передсердь – прискорення скорочень передсердь до 250-300 за 1 хв. при збереженні правильного регулярного передсердного ритму.



Причини виникнення серцевих аритмій

  • кардіальні

    • міокардити,
    • кардіоміопатії,
    • міокардіодистрофії,
    • ІХС
  • екстракардіальні

    • нейрорефлекторні впливи на серцево-судинну систему,
    • нейроциркуляторна дистонія,
    • захворювання центральної і вегетативної нервової системи,
    • порушення електролітного балансу,
    • гіпоксія і гіпоксемія,
    • вплив токсичних речовин (оксиду вуглецю, алкоголю, нікотину тощо),
    • інтоксикації ліками (серцевими глікозидами, -адреноміметиками та ін.).




Миготіння і тріпотіння



Патофізіологічні механізми аритмій

  • Порушення автоматизму, тобто утворення імпульсу

    • а) підвищення чи зниження активності синусного вузла
    • б) підвищення активності ектопічного центру (парасистолія, екстрасистолія)
  • Порушення проведення імпульсу

  • Комбінація цих двох факторів

  • Повторний вхід (re-entry)



Синдром коронарної недостатності

  • Коронарна недостатність - це невідповідність між енергетичними потребами міокарда і рівнем припливу крові через вінцеві артерії, яка проявляється його ішемією.

  • Вона може бути гострою і хронічною.

  • За патогенезом розрізняють коронарогенну (атеросклероз, васкуліт, інфільтрація пухлинними клітинами, аномалії судин) і некоронарогенну (гіпоксія, анемія, шок, колаптоїдний стан, набуті та вроджені вади серця і магістральних судин, артеріальна гіпотензія, значна брадикардія) недостатність вінцевого кровообігу



Гостра коронарна недостатність

  • Відносять:

    • нестабільну стенокардію,
    • гострий інфаркт міокарда
    • гострі ішемічні ускладнення пов’язані з ушкодженням коронарних судин.
    • Спільною причиною ішемії при цьому є повна чи часткова оклюзія коронарної артерії ( не менш, як на 50-70% просвіту діаметра ) тромбом, що сформувався при розриві або поверхневому пошкодженні капсули атеросклеротичної бляшки та, рідше, при ерозіях ендотелію коронарних судин.
    • До рідкісних причин відносять коронарний спазм, системний емболізм, розшарування коронарних судин чи аорти.


Хронічна коронарна недостатність

  • Характеризується постійною невідповідністю між кровопостачанням і метаболічними потребами міокарда.

  • Розвивається на фоні змінених вінцевих артерій серця (звуження коронарного русла) або зниження здатності їх до розширення. Може бути також пов'язана із запальними змінами вінцевих артерій, з рубцевою деформацією, інфільтрацією їх (ревматизм, системні захворювання сполучної тканини, артеріїт, травматичне пошкодження тощо).

  • Клінічно коронарна недостатність проявляється

    • нападами стенокардії,
    • інфарктом міокарда,
    • серцевою недостатністю в разі розвитку ішемічної міокардіодистрофії і кардіосклерозу


Синдром серцевої недостатності

  • Серцева недостатність (СН) - це неспроможність серця забезпечити кров’ю тканини відповідно до їх метаболічних потреб у стані спокою та (або) при помірних фізичних навантаженнях.



Патогенетичні варіанти недостатності серця

  • 1. Серцева недостатність через ушкодження міокарда. Причинами її можуть бути 

    • а) гіпоксія (недостатність вінцевого кровообігу, анемія, зниження парціального тиску кисню в повітрі)
    • б) інфекційно-токсичні впливи (дифтерія, ревматизм, алкоголь)
    • в) порушення обміну речовин (цукровий діабет, авітамінози)
    • г) нервово-трофічні та ендокринні розлади (стрес, тиреотоксикоз)
  • 2. Серцева недостатність від перевантаження (збільшення кількості крові, що припливає, або посилення опору крові, що відтікає).

  • 3. Змішана форма виникає при поєднанні ушкодження міокарда та його перевантаження (при ревматизмі, коли спостерігається комбінація запального ушкодження міокарда і порушення клапанного апарату серця).



Класифікація функціонального стану хворих на СН за клінічними критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця



Систолічна і діастолічна серцева недостатність

  • Систолічна недостатність - порушення гемодинаміки пов’язане із зниженням фракції викиду ( <40-45%) дилатованого лівого шлуночка внаслідок його первинного міокардіального ураження (перенесений інфаркт міокарда, дилатаційна кардіоміопатія, дифузний міокардит тощо ) або перевантаження об'ємом (декомпенсовані клапанні регургітації).

  • Діастолічна недостатність зумовлена:

    • а) погіршенням розслаблення лівого шлуночка у фазу діастоли за рахунок гіпертрофії його стінок, ішемії, кардіофіброзу
    • б) утрудненим наповненням лівого шлуночка внаслідок механічних перешкод (мітральний стеноз, міксома лівого передсердя, констриктивний перикардит
    • Для діастолічної недостатності лівого шлуночка характерне поєднання ознак недостатності лівих відділів серця (дилатація лівого передсердя, ознаки легеневого застою) з нормальною або незначно зниженою фракцією викиду лівого шлуночка ( 40-50 %)


Синдром гострої серцевої недостатності

  • Гостра серцева недостатність буває двох типів – лівого типу (лівошлуночкова або лівопередсердна) і правого типу (правошлуночкова)

  • Лівошлуночковий тип. Клінічним проявом гострої лівошлуночкової і (або) лівопередсердної недостатності є серцева астма і набряк легень.

  • Правошлуночковий тип. Найбільш частою причиною розвитку гострої правошлуночкової недостатності є масивна тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) та її гілок. (Вона може розвиватись також після жирової і повітряної емболії легеневої артерії, довготривалого нападу бронхіальної астми, спонтанного пневмотораксу, швидкого і значного накопичення рідини в плевральній порожнині, поширеної гострої пневмонії, ателектазу легень, інфаркту міокарда з локалізацією в ділянці правого шлуночка, міжшлуночкової перетинки або двох шлуночків, прориву аневризми аорти в легеневу артерію).



Синдром хронічної серцевої недостатності

  • Хронічна серцева недостатність (ХСН) - синдром, що закономірно ускладнює перебіг більшості серцево-судинних захворювань, в першу чергу найпоширеніших з них - артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця.

  • Синонімами ХСН є недостатність кровообігу (НК), або серцево-судинна недостатність (ССН).

  • ХСН характеризується порушенням насосної функції серця (насамперед лівого шлуночка), зниженням толерантності до фізичного навантаження та затримкою в організмі рідини



Синдром судинної недостатності

  • Судинна недостатність - це патологічний стан, який виникає внаслідок зниження тонусу гладкої мускулатури судинних стінок або зменшення маси циркулюючої крові. Внаслідок цього виникає невідповідність між ємністю судинного русла і об'ємом циркулюючої крові.

  • Основними причинами падіння тонусу судин є порушення їх іннервації, порушення функції судиннорухових центрів, парез судин внаслідок токсичного ураження при багатьох інфекціях та інтоксикаціях.

  • Розрізняють гостру і хронічну судинну недостатність. Гостра судинна недостатність може проявлятись у вигляді непритомності, шоку і колапсу.



Гостра судинна недостатність

  • Непритомність (syncope) - раптова, частіше короткочасна, втрата свідомості, викликана ішемією головного мозку.

    • Причини - внаслідок розладу вегетативної регуляції судин (різка зміна положення тіла, особливо в людей, які отримують гіпотензивні препарати, при швидкому переході у вертикальне положення негативні емоції, больові відчуття тощо). органічного захворювання, наприклад, кровотечі, стенозу гирла аорти, пароксизмальних порушень серцевого ритму, гострої коронарної недостатності, перевтома, недосипання, інфекційні захворювання, неповноцінне харчування
  • Шок (chock) - це тяжкий загрозливий стан для життя хворого, який виникає внаслідок впливу на організм надзвичайно сильних ендогенних чи екзогенних подразників і супроводжується прогресуючими порушеннями життєво-важливих функцій організму і критичним розладом гемодинаміки .

    • Форми шоку  1) гіповолемічний (при кровотечах, втраті рідини тощо) 2) травматичний 3) кардіогенний 4) судинні форми шоку а) інфекційно-токсичний б) анафілактичний
  • Колапс (collapsus) – форма судинної недостатності, яка характеризується різким зниженням судинного тонусу і (або) гострим зменшенням об’єму циркулюючої крові.

    • Причини – розвивається при інтоксикаціях, гострих інфекційних захворюваннях, при гострій масивній крововтраті, перитоніті, гострому панкреатиті тощо.


Синдром недостатності кровообігу

  • Це патологічний стан, при якому серцево-судинна система не здатна доставляти органам і тканинам необхідну кількість крові для їх нормального функціонування у спокої або при пред'явленні до системи кровообігу підвищених вимог.

  • І. Гостра недостатність кровообігу.

    • Синдроми  1) гостра серцева недостатність 2) гостра серцево-судинна недостатність 3) гостра лівошлуночкова недостатність 4) гостра правошлуночкова недостатність 5) гостра недостатність лівого передсердя 6) гостра судинна недостатність.
  • ІІ. Хронічна недостатність кровообігу.

    • Синдроми  1) хронічна серцева недостатність 2) хронічна лівошлуночкова недостатність 3) хронічна правошлуночкова недостатність 4) хронічна судинна недостатність.


Синдром артеріальної гіпертензії

  • За нормативами ВООЗ (1996 р), нормальний рівень систолічного АТ у дорослих людей не перевищує 140 мм рт. ст., а діастолІчного - 90 мм рт. ст.

  • Систолічний АТ, який досягає 140 мм рт. ст. і вище або діастолІчний 90 мм рт.ст. і вище вважається артеріальною гіпертензією





Синдром артеріальної гіпотензії

  • Артеріальна гіпотензія – це стан, при якому артеріальний тиск тривалий час знаходиться нижче мінімальних величин (зниження систолічного тиску нижче, ніж 100 мм рт. ст. і діастолічного нижче 60 мм рт. ст.).

  • Виділяють артеріальну гіпотонію фізіологічну (не супроводжується хворобливими симптомами) і патологічну (з характерним симптомокомплексом). Остання буває гострою і хронічною (первинною і вторинною).



Основні нозологічні форми



Вегето-судинна дистонія

  • ВСД функціональне захворювання серцево-судинної системи, що проявляється чисельними серцево-судинними, респіраторними і вегетативними розладами, астенізацією, поганою переносимістю стресових ситуацій і фізичних навантажень, що відрізняється доброякісним перебігом, хорошим прогнозом, що не приводить до кардіомегалії і серцевої недостатності.



Hабуті вади серця

  • Вада серця (vitium cordis) - це стійка патологічна зміна в будові серця, яка порушує внутрішньосерцеву і системну гемодинаміку та веде до розвитку гострої або хронічної недостатності кровообігу.

  • Набуті вади серця зустрічаються досить часто, що складає близько 20% серед всіх органічних уражень серця.

    • Недостатність мітрального (двостулкового) клапана
    • Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
    • Недостатність клапана аорти
    • Звуження гирла аорти


Гіпертонічна хвороба

  • Гіпертонічна хвороба ( morbus hypertonicus ) - це стійке (в більшості випадках генетично зумовлене) хронічне підвищення систолічного і(або) діастолічного тиску на фоні тривалого підвищення активності пресорних систем і виснаження депресорних механізмів, що супроводжується ураженням органів-мішеней (серце, головний мозок, нирки, сітківка).



Класифікація гіпертонічної хвороби



Гіпертонічна криза

  • У будь-якій стадії гіпертонічної хвороби може розвинутись гіпертонічна криза, появі якої можуть сприяти різноманітні чинники: нервове перенапруження, негативні емоції, зміна метеорологічних умов тощо.

  • Гіпертонічна криза характеризується раптовим підвищенням артеріального тиску, яке супроводжується сильним головним болем, запамороченням, відчуттям жару або, частіше, ознобом, пітливістю, серцебиттям, нерідко виникає біль у ділянці серця, нудота, блювота, розлади зору тощо. Під час кризи хворі збуджені, перелякані або в’ялі, сонливі, загальмовані; можуть непритомніти, інколи розвиваються парестезії, розлади чутливості і рухові порушення.



Ішемічна хвороба серця

  • Ішемічна хвороба серця (ІХС) - це гостра чи хронічна дисфункція серцевого мяза, яка зумовлена порушенням рівноваги між енергетично-кисневою потребою міокарда і коронарним кровообігом

  • Згідно рекомендації ВООЗ поняття ішемічна хвороба серця включає

    • раптову коронарну смерть,
    • стенокардію,
    • інфаркт міокарда,
    • післяінфарктний кардіосклероз,
    • порушення серцевого ритму,
    • серцеву недостатність .


Стенокардія

  • Стенокардія ( stenocardia – стиснення серця; синонім: angina pectoris ) – поширене захворювання, основним клінічним симптомом якого є напади загрудинного болю внаслідок ішемії

  • Класифікація.

  • І. Стенокардія напруження.

    • Стенокардія, яка вперше виникла.
    • Стабільна стенокардія напруження (з вказанням функціонального класу хвороби від І до IV).
    • Прогресуюча стенокардія напруження.
  • ІІ. Стенокардія спокою, в тому числі особлива стенокардія Принцметалла.

  • Стабільна стенокардія напруження поділяється на функціональні класи:

    • І – хворий добре переносить звичайні фізичні навантаження. Напади стенокардії виникають лише при незвичайному надмірному навантаженні;
    • ІІ – незначне обмеження звичайної фізичної активності. Ангінозні напади виникають при ходьбі по рівній місцевості в нормальному темпі на відстань понад 500 м або при підйомі сходами більше ніж на 1 поверх. Імовірність виникнення нападів збільшується при ходьбі в холодну погоду, проти вітру, при емоційному збудженні, в ранкові години;
    • ІІІ – значне обмеження звичайної фізичної активності. Напади виникають при ходьбі по рівній місцевості в нормальному темпі на відстань 100-500 м, при підйомі на 1 поверх. Нерідко напади виникають під впливом одного тільки психоемоційного збудження, від холодного вітру, морозу;
    • ІV – стенокардія виникає при невеликих фізичних навантаженнях, при ходьбі по рівній місцевості на відстань до 100 м, при перенесенні 2-3 кг вантажу. Хворі не можуть ходити сходами.
  • Рідкі напади стенокардії в стані спокою не є обов’язковими критеріями віднесення хворого до IV функціонального класу.



Інфаркт міокарда

  • Інфаркт міокарда (infarctus myocardii) - це вогнищевий некроз серцевого м’яза внаслідок гострого порушення його кровопостачання

  • Перші години або рідко - дні ( до 2-3 діб ) інфаркту міокарда позначають як найгострішу стадію.

  • Після того наступає гостра стадія хвороби, яка триває в середньому до 10-14 днів

  • В середньому до 2-х місяців триває підгостра стадія ( починається після повного відмежування вогнища некрозу від неушкодженного міокарда).

  • Післяінфарктний період - час повного рубцювання вогнища некрозу ( рубцева стадія).

  • Деколи інфаркт міокарда може починатися атипово. До атипових варіантів відносять: гастралгічний (абдомінальний), астматичний, аритмічний, церебральний і безбольовий.



Ускладнення інфаркту міокарда

  • Раптова коронарна смерть

  • Порушення ритму і провідності

  • Гостра серцево-судинна недостатність

  • Кардіогенний шок

  • Розрив серця

  • Тромбоемболічні ускладнення

  • Гостра аневризма серця

  • Хронічна аневризма серця

  • Післяінфарктний синдром Дресслера



Захворювання серцево-судинної системи, що потребують обов'язкового нагляду лікаря

  • Всі органічні захворювання серцево-судинної системи потребують обов'язкового нагляду лікаря, а медикаментозні засоби, які використовуються для лікування цих захворювань відносяться до рецептурних.



Синдроми та захворювання серцево-судинної системи, що можуть лікуватися хворими самостійно за допомогою безрецептурних препаратів при консультативній допомозі провізора

  • За допомогою ОТС-препаратів при консультативній допомозі провізора можуть лікуватись хворі з вегето-судинною дистонією (кардіалгічні симптоми та зміни АТ). Однак необхідно провести ретельну диференціальну діагностику з органічними ураженнями серця.

  • Особливості кардіалгій при ВСД:

    • Локалізуютьмя в прекардіальній ділянці або безпосередньо в ділянці верхівкового поштовху
    • Мають ниючий характер, незначну інтенсивність
    • Відсутній безпосередній звязок між виникненням болю з фізичним навантаженням, положенням тіла, прийманням їжі
    • Виникнення або посилення болю повязано з емоційними факторами, перевтомленням, метеофакторами, передментруальним періодом
    • Біль зникає після застосування заспокійливих засобів, транквілізаторів.
  • Характерні також:

    • Розлади дихання у вигляді відчуття “недостатності повітря”
    • Значна лабільність пульсу та АТ
    • Вегето-судинні симптоми (кризи, головокружіння, головний біль, субфебрилітет, температурні асиметрії, відчуття внутрішнього тремору)
    • Психо-емоційні розлади
    • Астенічний синдром
    • Доброякісність перебігу без ознак формування грубої патології серцево-судинної системи, неврологічних і психічних розладів


Схожі:

Клінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології iconКлінічна фармація в кардіології
Клінічна фармакологія засобів, що використовуються для лікування захворювань серцево-судинної системи
Клінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології iconКлінічна фармація в кардіології (ІІ) Артеріальна гіпертензія
Систолічний ат, який досягає 140 мм рт ст. І вище або діастолІчний 90 мм рт ст. І вище вважається артеріальною гіпертензією
Клінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології iconЛекція основи медичних знань в кардіології Скарги у хворих із захворюваннями серцево-судинної системи Задишка Серцебиття Перебої в роботі серця
Поєднання суб’єктивного відчуття хворими важкості дихання з об’єктивними ознаками цієї важкості
Клінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології iconКлінічна фармація в кардіології Зав кафедрою клінічної фармації
Причина ішемії міокарда при гкн: повна чи часткова оклюзія коронарної артерії ( не менш, як на 50-70% просвіту діаметра ) тромбом,...
Клінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології iconГолубівська зош “Кровообіг та будова серця”
Засідання наукової ради з кардіології: " Взаємозалежність будови органів кровообігу і функцій які вони виконують"
Клінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології iconВступ до клінічної фармації Клінічна фармація
Підготовка спеціалістів-провізорів, що володіють достатнім обсягом теоретичних знань та практичних навичок для проведення сумісно...
Клінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології iconЛікування шлуночкових аритмій і профілактика раптової серцевої смерті О. Й. Жарінов
...
Клінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології iconОснови медичних знань в пульмонології легені
Парний орган, розміщений в грудній порожнині, який здійснює газообмін між вдихуваним повітрям та кров’ю
Клінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології iconКлінічна фармація в гематології зав кафедри клінічної фармації

Клінічна фармація в кардіології Основи медичних знань в кардіології iconРішення про початок реперфузійної терапії не потрібно чекати на результати. Нестабільна стенокардія Клінічний синдром, який характеризується
Невідкладна допомога в кардіології завдувач кафедри невідкладних станів у внутрішній медицині, професор Швед М.І

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка