Лекція на тему: гігієнічне значення клімату


НазваЛекція на тему: гігієнічне значення клімату
Дата конвертації28.02.2013
Розмір445 b.
ТипЛекція


  • Лекція на тему:

  • ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КЛІМАТУ.

  • АКЛІМАТИЗАЦІЯ. ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ АКЛІМАТИЗАЦІЇ ТА КЛІМАТОПРОФІЛАКТИКА. ГІГІЄНІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПОГОДИ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ ГЕЛІОМЕТЕОТРОПНИХ РЕАКЦІЙ


Чинники,які формують погоду:

  • Чинники,які формують погоду:

  • Природні-сонячне випромінювання,підстилаюча поверхня,циркуляція повітряних мас.

  • Антропогенні-забруднення атмосфери,знищення лісів,створення штучних водойм,меліорація.



Погодохарактеризуючі чинники:

  • Погодохарактеризуючі чинники:

  • Геліофізичні-інтенсивність сонячного випромінювання та сонячна активність.

  • Геофізичні-планетарне та геомагнітне поля.

  • Електричний стан атмосфери.

  • Метеорологічні.

  • Синоптичні.

  • Хімічний склад приземного шару атмосфери.



Циклон можна спрощено охарактеризувати як ділянку зниженого тиску, що дорівнює в діаметрі 2,5—3 тис км. Зниження тиску спостерігається від периферії до центру і вгору від поверхні Землі. Циркуляція повітряних потоків, тобто вітрів, у циклоні відбувається проти годинникової стрілки. Погода у циклоні досить нестала, з великими перепадами температури, тиску, підвищеною вологістю повітря, опадами, великою електропровідністю повітря та зменшенням градієнта потенціалу електричного поля Землі.

  • Циклон можна спрощено охарактеризувати як ділянку зниженого тиску, що дорівнює в діаметрі 2,5—3 тис км. Зниження тиску спостерігається від периферії до центру і вгору від поверхні Землі. Циркуляція повітряних потоків, тобто вітрів, у циклоні відбувається проти годинникової стрілки. Погода у циклоні досить нестала, з великими перепадами температури, тиску, підвищеною вологістю повітря, опадами, великою електропровідністю повітря та зменшенням градієнта потенціалу електричного поля Землі.



Антициклони—це зони високого тиску діаметром 5- 6 тис км, у яких горизонтальна циркуляція повітряних потоків спрямована найчастіше за годинниковою стрілкою у північній півкулі, в у південній — навпаки.

  • Антициклони—це зони високого тиску діаметром 5- 6 тис км, у яких горизонтальна циркуляція повітряних потоків спрямована найчастіше за годинниковою стрілкою у північній півкулі, в у південній — навпаки.



сезонні захворювання

  • гострі кишкові інфекції, дизентерія, тиф, паратифи, лептоспіроз, поліомієліт, літній менінгіт, трихомонадний кольпіт, що характеризується підвищенням рівня захворюваності влітку (липень, серпень);

  • вірусний гепатит, виразкова хвороба шлунка, гострий лейкоз, на які рівень захворюваності має схильність підвищуватися восени (жовтень, листопад);

  • рахіт, ангіна та ГРВІ, скарлатина, дифтерія, пневмонія, паротит, екзема, псоріаз, Базедова хвороба, що характеризується підвищенням рівня захворюваності взимку (грудень, січень, лютий).



До захворювань, при яких найбільш часто реєструється погодозумовлені геліометеотропні реакції, слід віднести:

  • До захворювань, при яких найбільш часто реєструється погодозумовлені геліометеотропні реакції, слід віднести:

  • ревматизм

  • ішемічна хвороба серця

  • пневмонія

  • бронхіальна астма

  • виразкова хвороба шлунка

  • гломерулонефрит

  • геморагічний васкуліт

  • вегетосудинна дистонія

  • гіпертонічна хвороба

  • бронхіт

  • гастродуоденіт

  • пієлонефрит

  • тромбоцитопенічна пурпура

  • аероотит



Оцінка наявності та ступеня вираженості суб’єктивних та об’єктивних зрушень (Р.К. Гогебедашвілі )

  • Оцінка наявності та ступеня вираженості суб’єктивних та об’єктивних зрушень (Р.К. Гогебедашвілі )



виділення основних клінічних симптомів геліометеотропних реакцій(А.Д. Дахін )

  • виділення основних клінічних симптомів геліометеотропних реакцій(А.Д. Дахін )



особливості перебігу геліометеотропних реакцій (С.Г. Горових , А.П. Соломатін )

  • особливості перебігу геліометеотропних реакцій (С.Г. Горових , А.П. Соломатін )



Складовими частинами системи профілактики геліо-метеотропних реакцій є :

  • Складовими частинами системи профілактики геліо-метеотропних реакцій є :

  • 1) визначення погоди, що несприятливо впливає на перебіг хвороб, тобто медична класифікація погоди,

  • 2) медична інтерпретація метеорологічних прогнозів погоди, тобто медикометеорологічне прогнозування,

  • 3) розроблення системи профілактичних заходів для хворих, спираючись на прогноз погоди.



Всю різноманітність безпосередніх заходів профілактики можна звести до трьох груп:

  • Всю різноманітність безпосередніх заходів профілактики можна звести до трьох груп:

  • 1. Підвищення неспецифічної резистентності організму шляхом загартування (перебування на відкритому повітрі, повітряні та соняч­ні ванни, купання, вологі обтирання, використання природного соняч­ного та штучного (фотарії) ультрафіолетового опромінювання, прове­дення сезонних курсів вживання вітамінів).

  • 2. Щадіння організму — постільний, напівпостільний чи щадний режим, обмеження чи відміна кліматичних або фізіотерапевтичних процедур, перенесення планових операцій чи стоматологічних ліку­вально-діагностичних процедур, обмеження рухомості, раціональна організація праці, побуту і відпочинку з правильним використанням трудових відпусток, направленням хворих у нічні санаторії, зміною клімату під час несприятливої пори року.

  • Крім заходів режимного порядку щадіння організму хворих добиваються шляхом створення палат із штучним баро- і мікрокліма­том — біотронів, палат із стабільним іонним режимом — іонотронів, апаратів, що регулюють мікроклімат у приміщеннях (кондиціо­нерів), сприятливого мікроклімату міст за допомогою зелених на­саджень, будівництвом фонтанів, цілеспрямованим будівництвом міст.

  • 3. Застосування специфічних і неспецифічних хіміотерапевтичних засобів — седативних, гіпотензивних, спазмолітичних, нейролептич­них тощо.

  • Медикаментозну профілактику проводять двома основними спосо­бами — регулярним прийманням невеликих доз препаратів у найбільш несприятливі в цьому кліматичному районі місяці (так звана сезонна профілактика) та профілактичні курси в періоди та дні з несприятли­вою погодою, встановлені на підставі довго- чи короткострокового медико-метеорологічного прогнозу.



Система профілактичних заходів :

      • отримання, реєстрація, аналіз і медична інтерпретація оперативної інформації про погодні умови;
      • інформування населення про медичні наслідки прогнозування погоди та необхідні рекомендації лікувально-профілактичного змісту;
      • проведення комплексу заходів щодо профілактики та лікування геліометеотропних реакцій;
      • аналіз і узагальнення результатів спостережень з метою вдосконалення профілактики геліометеотропних реакцій.


Чинники, що формують і характеризують клімат.

  • Найважливішими чинниками, що формують клімат у тій чи іншій місцевості, є

  • 1) географічна широта, що визначає надходження сонячного випромінювання,

  • 2) висота над рівнем моря, рельєф і тип земної поверхні (вода, суходол, рослинність, сніг),

  • 3) особливості циркуляції повітряних мас,

  • 4) близькість до морів та океанів.



Класифікації клімату

  • 1) тропічний (0—13° географічної широти, середньорічна температура 20—240 С),

  • 2) жар­кий (13—26° широти та 16—300 С),

  • 3) теплий (26—39° широти та 12— 160 С);

  • 4) помірний (39—520 широти та 8—120 С);

  • 5) холодний (52— 650 широти та 4—80 C);

  • 6) суворий (65—78° широти та 0—(—4 °С);

  • 7) полярний (69—90° широти та —4 і більше 0С).



Щадним вважають теплий клімат з малими амплітудами температури, з порівняно невеликими річними, місячними та до­бовими коливаннями інших метеорологічних чинників. Щадним, та­ким, що висуває мінімальні вимоги до адаптаційних фізіологічних механізмів, є лісовий клімат середньої смуги, клімат Південного бе­рега Криму.

  • Щадним вважають теплий клімат з малими амплітудами температури, з порівняно невеликими річними, місячними та до­бовими коливаннями інших метеорологічних чинників. Щадним, та­ким, що висуває мінімальні вимоги до адаптаційних фізіологічних механізмів, є лісовий клімат середньої смуги, клімат Південного бе­рега Криму.



Подразний клімат характеризується значною добовою та сезонною амплітудою метеорологічних чинників, він висуває до механізмів при­стосування підвищені вимоги. Таким є холодний клімат Півночі, висо­когірний та жаркий клімат степових областей Середньої Азії.

  • Подразний клімат характеризується значною добовою та сезонною амплітудою метеорологічних чинників, він висуває до механізмів при­стосування підвищені вимоги. Таким є холодний клімат Півночі, висо­когірний та жаркий клімат степових областей Середньої Азії.



Полісся — зона, розташована у північній частині України. Її пів­денний кордон проходить за лінією: Луцьк, Шепетівка, Житомир, Київ, Ніжин, Конотоп. У Поліссі літо помірно тепле, зима відносно м'яка. Середня температура січня у західному Поліссі — (—4,5) °С, а на лівобережжі – (-7,8) °С, у липні відповідно— 17—18 °С і 19—200 С, середньорічна температура від 7 0С до 5,5 0С, абсолютний мінімум — 32... —35 0С (дуже рідко, звичайно, —25 °С), абсолютний максимум—35... 36 °С. Взимку часто бувають відлиги. Річна сума опадів становить 500—600 мм, з них 70 % припадає на квітень— жовтень, а 30 % — на холодні місяці. Загальна кількість днів з опадами 170—190, з відносною вологістю 30 % і менше- 13—20 на рік.

  • Полісся — зона, розташована у північній частині України. Її пів­денний кордон проходить за лінією: Луцьк, Шепетівка, Житомир, Київ, Ніжин, Конотоп. У Поліссі літо помірно тепле, зима відносно м'яка. Середня температура січня у західному Поліссі — (—4,5) °С, а на лівобережжі – (-7,8) °С, у липні відповідно— 17—18 °С і 19—200 С, середньорічна температура від 7 0С до 5,5 0С, абсолютний мінімум — 32... —35 0С (дуже рідко, звичайно, —25 °С), абсолютний максимум—35... 36 °С. Взимку часто бувають відлиги. Річна сума опадів становить 500—600 мм, з них 70 % припадає на квітень— жовтень, а 30 % — на холодні місяці. Загальна кількість днів з опадами 170—190, з відносною вологістю 30 % і менше- 13—20 на рік.



Лісостеп. Його південна межа проходить за лінією Котовськ, Кіровоград, Кременчук, Полтава, Харків. Клімат помірно теплий. Середня температура у січні — (—7)... —8 0С, у липні — 16—21 0С, абсолютний мінімум—(—31) 0С. Безморозний період триває 160— 170 днів. Опадів випадає до 500—700 мм на рік (менше на сході) стійкий сніговий покрив спостерігається протягом 90— 100 днів (з 15—20 листопада).

  • Лісостеп. Його південна межа проходить за лінією Котовськ, Кіровоград, Кременчук, Полтава, Харків. Клімат помірно теплий. Середня температура у січні — (—7)... —8 0С, у липні — 16—21 0С, абсолютний мінімум—(—31) 0С. Безморозний період триває 160— 170 днів. Опадів випадає до 500—700 мм на рік (менше на сході) стійкий сніговий покрив спостерігається протягом 90— 100 днів (з 15—20 листопада).



Розрізняють північний, центральний та південний степ, Південний кордон степової зони проходить за лінією Раздольна, Одеса, Миколаїв, Північний Крим, Маріуполь. Середня температура січня— (—5)... —2 0С, липня—20—22 0С. Опадів випадає порівняно мало— 250—300 мм на рік, часто бувають суховії, швидкість вітру до 10- 12 м/с.

  • Розрізняють північний, центральний та південний степ, Південний кордон степової зони проходить за лінією Раздольна, Одеса, Миколаїв, Північний Крим, Маріуполь. Середня температура січня— (—5)... —2 0С, липня—20—22 0С. Опадів випадає порівняно мало— 250—300 мм на рік, часто бувають суховії, швидкість вітру до 10- 12 м/с.



Карпати Температурні умови приблизно такі, як і у лісостепу, але літо й осінь дощові, кількість опадів — 800—900 мм на рік.

  • Карпати Температурні умови приблизно такі, як і у лісостепу, але літо й осінь дощові, кількість опадів — 800—900 мм на рік.



Кримські гори (Південний берег Криму). Середня температура січня 4 °С, липня — 24 с. Тепло, сонячно, порівняно мало опадів — 400 мм на рік, сухо, відносна вологість в середньому 60—64 %.

  • Кримські гори (Південний берег Криму). Середня температура січня 4 °С, липня — 24 с. Тепло, сонячно, порівняно мало опадів — 400 мм на рік, сухо, відносна вологість в середньому 60—64 %.



Україна поділяється на такі регіони:

  • Україна поділяється на такі регіони:

  • 1) північна частина (Житомирська, Київська, Чернігівська та Сумська області);

  • 2) північно-західна частина (Волинська та Рівненська області);

  • 3) західна частина (Львівська, Закарпатська, Хмельницька, Тернопільська, Івано-Франківська та Чернівецька області);

  • 4) центральна частина (Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська, Дніпропетровська області);

  • 5) східна частина (Харківська, Луганська, Донецька області);

  • 6) південна частина (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області і Автономна Республіка Крим).



акліматизація— це фізіологічне пристосування, можливості якого багато в чому залежать від умов праці, побуту та харчування, що пом’якшують і компенсують вплив несприятливих умов.

  • акліматизація— це фізіологічне пристосування, можливості якого багато в чому залежать від умов праці, побуту та харчування, що пом’якшують і компенсують вплив несприятливих умов.



Розрізняють три фази акліматизації:

  • Розрізняють три фази акліматизації:

  • 1) початкову—спостерігаються фізіологічні реакції, як при холодному, жаркому та високогірному кліматі;

  • 2) перебудови динамічного стереотипу, яка може реалізуватися сприятливо чи несприятливо;

  • 3) стійкої акліматизації.



Основними елементами кліматотерапії є:

  • Основними елементами кліматотерапії є:

  • 1) ідентична спрямованість фізіологічних змін під впливом одного й того ж методу кліматотерапії різних захворювань;

  • 2) однакова спрямованість фізіологічних змін при застосуванні різних методів кліматотерапії з приводу одного й то­го ж захворювання;

  • 3) один і той же кліматолікувальний метод має профілактичний вплив при різних захворюваннях.



Місцевість, придатна для кліматотерапії, повинна мати такі властивості:

  • Місцевість, придатна для кліматотерапії, повинна мати такі властивості:

  • 1) чисте повітря, вільне від забруднень та алергенів (позитивним розцінюється наявність у повітрі морських аерозолів);

  • 2) добру інсоляцію (пряму та дифузну);

  • 3) помірно вологе повітря при малозмінному температурно-вологісному режимі;

  • 4) добрі умови для тепловіддачі, відсутність подразного впливу сильних вітрів.



Теплий і м'який середземноморський клімат Південного берега Криму та частини Чорноморського узбережжя Кавказу позитивно впливає на організм людини. Зростає кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну, покращується обмін речовин, а у дітей прискорюється ріст. Ясне сонце, чисте повітря, шум морських хвиль сприятливо діють на організм, на його нервову систему. Проте надлишок сонячного випромінювання, якщо не дотримуватися рекомендацій лікарів, призводить до гіперопромінення. У осіб, що страждають від алергічних захворювань, якщо не дотримуватися поступової акліматизації, вони можуть загостритися.

  • Теплий і м'який середземноморський клімат Південного берега Криму та частини Чорноморського узбережжя Кавказу позитивно впливає на організм людини. Зростає кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну, покращується обмін речовин, а у дітей прискорюється ріст. Ясне сонце, чисте повітря, шум морських хвиль сприятливо діють на організм, на його нервову систему. Проте надлишок сонячного випромінювання, якщо не дотримуватися рекомендацій лікарів, призводить до гіперопромінення. У осіб, що страждають від алергічних захворювань, якщо не дотримуватися поступової акліматизації, вони можуть загостритися.



Субтропічний клімат частини Чорноморського узбережжя від Туапсе до Батумі відзначається високою температурою і вологістю повітря, а за таких умов теплообмін організму погіршується. Тут доцільно відпочивати лише в певні сезони року.

  • Субтропічний клімат частини Чорноморського узбережжя від Туапсе до Батумі відзначається високою температурою і вологістю повітря, а за таких умов теплообмін організму погіршується. Тут доцільно відпочивати лише в певні сезони року.



Місцевостям з гірським кліматом (Крим, Кавказ, Урал, Казахстан, Закарпаття, Алтай) властиві низька температура і розрідженість повітря, відсутність пилу та мікроорганізмів, інтенсивне сонячне випромінювання, багате на утьтрафіолетове. В гірському кліматі підвищується життєвий тонус, частішає пульс, дихання, посилюється діяльність легенів та збільшується їх життєва ємність, зростає кількість еритроцитів і гемоглобіну (з висоти 100 м), покращується терморегуляція організму.

  • Місцевостям з гірським кліматом (Крим, Кавказ, Урал, Казахстан, Закарпаття, Алтай) властиві низька температура і розрідженість повітря, відсутність пилу та мікроорганізмів, інтенсивне сонячне випромінювання, багате на утьтрафіолетове. В гірському кліматі підвищується життєвий тонус, частішає пульс, дихання, посилюється діяльність легенів та збільшується їх життєва ємність, зростає кількість еритроцитів і гемоглобіну (з висоти 100 м), покращується терморегуляція організму.



Схожі:

Лекція на тему: гігієнічне значення клімату iconЛекція на тему: Лекція на тему: Гігієнічне значення погоди та клімату. Акліматизація. Клімат і погода
Погода-це сукупність фізичних властивостей приземного шару атмосфери за відносно короткий проміжок часу
Лекція на тему: гігієнічне значення клімату iconЛекція на тему: хімічний склад атмосферного повітря та його гігієнічне значення

Лекція на тему: гігієнічне значення клімату iconЛекція на тему: "Гігієнічне значення сонячної радіації. Використання її складових з лікувально-профілактичною метою"

Лекція на тему: гігієнічне значення клімату iconЛекція на тему: "Гігієнічне значення сонячної радіації. Використання її складовиї з лікувально-профілактичною метою"

Лекція на тему: гігієнічне значення клімату iconЛекція на тему: "Гігієнічне значення сонячної радіації. Використання її складовиї з лікувально-профілактичною метою"

Лекція на тему: гігієнічне значення клімату iconХімічний склад атмосферного повітря та його гігієнічне значення. Денатурація повітряного середовища приміщень, шляхи та засоби її профілактики

Лекція на тему: гігієнічне значення клімату iconЛекція на тему: лекція на тему: " ішемічний інсульт" професор с.І. Шкробот
Гостре порушення мозкового кровообігу, яке супроводжується структурними змінами в тканині мозку і стійкими органічними неврологічними...
Лекція на тему: гігієнічне значення клімату iconЛекція на тему: Лекція на тему
Урбанізація-це світовий історичний процес підвищення ролі міст у житті суспільства, поступове перетворення його в міське за характером...
Лекція на тему: гігієнічне значення клімату iconЛекція на тему: Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води План лекції
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води
Лекція на тему: гігієнічне значення клімату iconЛекція на тему: Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води План лекції
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка