План Біогенні s-елементи


НазваПлан Біогенні s-елементи
Дата конвертації01.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации



План

  • Біогенні s-елементи.

  • Біогенні p-елементи.

  • Біогенні d-елементи.



Біогенні елементи

  • В тілі людини і вищих тварин виявлено біля 80 хімічних елементів, що надходять в організм разом з водою і їжею, з них 47 елементи є постійно, тому вони називаються біогенними.

  • Найважливішими є хімічні елементи, що становлять 97,5 % від загальної маси організму.

  • Це шість елементів О, С, Н, N, P, S, які є органогенними елементами.



Біогенні елементи

  • Залежно від кількісного вмісту всі біоелементи А.Виноградов розділив на макро-, мікро- і ультрамікроелементи.

  • До макроелементів, крім елементів-органогенів, відносять елементи, вміст яких в організмі становить 0,01 % і більше маси тіла:

  • натрій Na, калій K, кальцій Ca,

  • магній Mg, хлор Cl.

  • Макроелементи виконують роль пластичного матеріалу, підтримують осмотичний тиск, рН середовища біорідин, йонну та кислотно-основну рівновагу, стан колоїдних систем.



мікроелементи

  • Мікроелементи – 10-3–10-5 %.

  • ферум Fe, йод J, флуор F, цинк Zn,

  • купрум Cu, манган Mn, кобальт Co,

  • хром Cr, нікол Ni, молібден Mo, алюміній Al

  • Мікроелементи входять до складу ферментів, вітамінів, гормонів

  • Ультрамікроелементи – Au, Hg, Tl



Вміст біометалів в організмі



s-елементи Na, K, Ca, Mg Натрій Na

  • Na – e = Na+

  • Солі натрію в організмі знаходяться переважно в розчинному стані в плазмі крові, в лімфі, в лікворі, в травних соках. В клітинах натрію значно менше, зосереджується в позаклітинних зонах. Натрій відіграє важливу роль у затриманні води в організмі. 1 г натрію може затримати до 25 г води.

  • йому належить важлива роль у перерозподілі води між клітинами i рідинами організму, а також в регуляції обміну води в цілому. Натрій хлорид є основним матеріалом, з якого утворюється соляна кислота. В цьому процесі беруть також участь хлориди калію, кальцію та магнію. Ці солі відіграють найбільшу роль в осмотичних процесах. Іони натрію також необхідні для нормальної збудливості м'язів.



Калій K

  • Солі калію, як і натрію, добре розчинні у воді, вони є у всіх тканинах організму. На відміну від натрію, калій в більших кількостях міститься в клітинах, тому натрій звичайно звуть екстрацелюлярним, а калій iнтpaцелюлярним елементом. Так, наприклад, з 8 - 9 г калію, що є в крові, 95 - 96% знаходиться в еритроцитах i лише 3 - 5% у плазмі. Багато калію в травних соках. Іони калію посилюють функції парасимпатичної нервової системи i зменшують збуджуючий вплив натрію на м'язи.



s-елементи Кальцій Ca, Магній Mg

  • Основна маса кальцію міститься в кістках у вигляді солей фосфорної кислоти - оксіапатитів [Са10(РО4)6(ОН)2]. Мінеральна частина кісток складається з мікрокристалів оксіапатиту, на аморфній основі яких сорбуються карбонат (6%), цитрат (1%), натрій (0,7%), магній (0,7%), а також у невеликих кількостях фтор. У великій кількості е кальцій в тканинах зубів, особливо в емалі. Невеликі кількості кальцію (10-11 мкмоль є в крові у вигляді розчинних солей (СаСl2). Кальцій необхідний для коагуляції крові та функції м'язів. Кальцій заспокоює нервову систему i зменшує проникність і спазм судин. Кальцієві солі входять до складу фосфоропротеїду — казеїногену молока.



Визначення іонів кальцію Ca 2+

  • СaCl2 + (NH4)2CO3  CaCO3 + 2NH4Cl

  • білий аморфний осад;

  • Сa 2+ + SO4 2–  CaSO4;

  • Ca 2+ + C2O4 2–  CaC2O4, кальцій оксалат

  • Леткі солі кальцію забарвлюють полумя в цегляно-червоний колір.



Кальцій



Магній Mg

  • Сполуки Мg містяться у внутрішньоклітинних рідинах у вигляді гідратованих йонів, Mg [(H2O)6]2+, а в кістках скелету та емалі зубів – у вигляді нерозчинних фосфатів



Магній Хлорофіл



p-елементи Хлор Cl, Йод I, Флуор F

  • Хлор міститься у вигляді аніону Cl- солей натрію, калію, кальцію, магнію та марганцю у всіх рідинах організму людини та тварин. Аніони хлору разом з іонами натрію та калію відіграють основну роль у підтриманні сталості осмотичного тиску плазми крові, лімфи та ін. рідин. Більша частина (65-70%) всього осмотичного тиску плазми крові забезпечується хлоридами, Вони відіграють важливу роль у підтриманні іонної рівноваги, i регуляції концентрації водневих іонів. Іонам хлору та хлоридам взагалі належить також важлива роль в утворенні соляної (хлоридної) кислоти шлункового соку.



Йод I

  • Йод входить до складу гормону щитовидної залози — тироксину. Крім того, в невеликій кількості він завжди е в крові, що необхідно для нормальної функції щитовидної залози. Добова потреба в йоді дорівнює приблизно 100 мікрограмам, або найменше 1 мікрограму на і кг ваги тіла.

  • При недостатності йоду у воді i їжі послаблюється функція щитовидної залози i замість залозистої тканини розростається сполучна тканина, утворюючи досить значні нарости на передній поверхні шиї. В зв'язку з цим i захворювання має назву зобної хвороби.



Флуор F

  • Участь в процесах утворення кісток, емалі зубів і дентину. Він входить до складу цих тканин у стані фторапатиту. В мікрокількостях флуор використовують для профілактики карієсу зубів, збагачуючи питну воду розчинними сполуками флуору або додаючи фториди до зубних паст

  • Надлишок йонів флуору в організмі викликає флюороз хронічне захворювання, що призводить до гіпоплазії емалі зубів.



d-елементи Fe, Cu, Zn, Mn, Co, Ni, Cr, Mo ферум Fe

  • Біологічна роль Феруму (заліза) обумовлена головним чином тим, що воно входить до складу гемоглобіну, міоглобіну та великої групи ферментів тканинного дихання (Fe 2+).

  • В організмі людини міститься 3- 5 г заліза, з яких близько 73 % знаходиться в гемоглобіні, 3 - 5 %- — у міоглобіні, 15-16% зв'язано у вигляді залізо-6ілкових комплексів – феритину, що є запасною формою заліза; 0,1% міститься в плазмі у вигляді залізовмісного білка сидерофіліну та близько 0,1% входить до складу ферментів.





Якісні реакції на іони Fe2+ та Fe3+

  • FeSO4+(NH4)2S→FeS↓+(NH4)2SO4 – чорний осад

  • FeSO4+2NaOH→Fe(OH)2 ↓ +Na2SO4 – білий осад

  • 3FeSO4+2K3[Fe(CN)6]→Fe3[Fe(CN)6]2 ↓ +3K2SO4 – темно-синій осад “турнбулева синька”

  • Fe2(SO4)3+6(NH4)2S →Fe2S3 ↓ +3(NH4)2SO4 – чорний осад

  • 4FeCl3+3K4[Fe(CN)6] →Fe4[Fe(CN)6]3 ↓ +12KCl

  • – темно-синій осад “берлінська блакить”

  • FeCl3+3KSCN →Fe(SCN)3 ↓ +3KCl

  • червоний осад



Гемоглобін



Гемоглобін



Купрум Cu

  • Мідь (купрум Cu+, Cu2+) входить у 30 білків і ферментів, що виконують функцію перенесення кисню та електронів в окисно-відновних реакціях. Cu необхідна для процесу утворення крові, при нестачі в організмі людини або тварини міді послаблюється утворення гемоглобіну i розвивається анемія. У сироватці крові є білок церулоплазмін, мідь підсилює дію інсуліну i гормонів гіпофіза, які стимулюють розвиток i функцію статевих залоз.



Цинк

  • Найкраще вивченим ферментом є карбоксипептидаза

  • Цинк входить до фермента алкогольдегідрогенази

  • Цинк входить до складу інсуліну i подібно марганцю підсилює дію його. Цинк також входить до складу гіпофіза i статевих залоз. Він е складовою частиною ферменту карбоангідрази, що каталізує розщеплення вуглекислоти на Н2О та СО2.



Кобальт Со Вітамін В12 (ціанокобаламін), проти анемії



БуфернІ розчини

  • Склад буферних розчинів.

  • Механізм буферної дії буферних розчинів.

  • БУФЕРНі СИСТЕМи ОРГАНіЗМу

  • Електродні потенціали.

  • Рівняння Нернста.

  • Типи електродів.

  • Окисно-відновні системи.

  • Потенціометричне вимірювання рН



Сильні електроліти



Дисоціація Н Cl



Сильні електроліти

  • Середні водорозчинні солі

  • Мінеральні кислоти

  • Н2SО4 , HCl, HNO3, HClO4, HBr

  • Гідроксиди лужних і лужноземельних металів

  • NaOH, KOH, Ca(OH)2, Ba(OH)2



Слабкі електроліти

  • Кислоти

  • H2CO3 карбонатна кислота, СН3СООН – ацетатна кислота,

  • Гідроксид амонію

  • NН4OH



Протонна (протолітична) теорія кислот і основ Бренстеда -Лоурі.

  • -кислота - це сполука, яка віддає протон, є донором протонів Н+

  • НAn ↔ H+ + An-

  • - основа - це сполука, яка приєднує протон, є акцептором протонів

  • В + Н+ ↔ ВН



Водневий показник рН - від*ємний десятковий логарифм активності (концентрації) іонів гідрогену рН = - lg[H+]

  • Вода дист. pH = 7.0

  • Кислі розчини рН < 7.0

  • Лужні розчини рН > 7.0.

  • Нашатирний спирт - рН =12

  • Кров  - 7.4

  • Слина - 6.6

  • Шлунковий сік рН=1- 2

  • 0,1 М НСl рН=1



Буферні системи

  • Буферні системи – це розчини які здатні підтримувати сталим рН, як при додаванні сильних кислот або основ, так і при розведенні.

  • Буферні розчини - це суміші слабкої кислоти з її добре дисоційованою сіллю або слабкої основи з її добре дисоційованою сіллю



Склад буферних систем

  • Слабка кислота і сіль цієї кислоти, утворена сильною основою

  • СН3СООН + СН3СООNa

  • Слабка основа і сіль цієї основи, утворена сильной кислотою

  • NH4OH +NH4Cl



  • (а) слабка кислота та спряжена до неї основа

  • Н2СО3 / НСО3-

  • СН3СООН / СН3СОО-

  • H2PO4-/ HPO42-

  • (б) слабка основа і спряжена до неї кислота

  • NН3 / NH4+



Ацетатний буферний розчин (діапазон рН 3,7-5,6)

  • СН3СООNa→СН3СОО- + Na+

  • СН3СООH ↔ СН3СОО- + H+

  • Константа дисоціації

  • [СН3СОО- ] [H+]

  • Ка = -------------------------

  • [СН3СООH ]

  • Ка [СН3СООН ]

  • [H+] = ------------------------- [H+]= Ка [кислота ]/ [основа]

  • [СН3СОО- ]



Механізм буферної дії ацетатного буферу

  • СН3СООNa→СН3СОО- + Na+(повна дисоціація)

  • СН3СООH ↔ СН3СОО- + H+ (часткова дисоц-я)

  • В розчині є іони СН3СОО-, H+, Na+

  • при додаванні сильної кислоти:

  • СН3СОО- + H+ ↔ СН3СООH

  • (сильна кислота замінюється на слабку)

  • при додаванні сильної основи:

  • СН3СООH +ОН-→ СН3СОО- + Н2О



БУФЕРНі СИСТЕМИ ОРГАНіЗМУ

  • 1. Гідрокарбонатна буферна система:    

  • H2CO3  /  NaHCO3

  •     

  • 2. Гемоглобінова і оксигемоглбінова буферна система крові: 

  •  НHb / K-Hb   і   НHbO2  /  K-Hb02  

  • 3. Буферна система білків плазми крові:     

  • Pt COOH/ PtCOONa

  •    Білки (слабкі кислоти)/ Протеїнат Na

  • 4. Фосфатна буферна система: 

  • Фосфатна NаН2РО4 + Na2НРО4



Електродні процеси



  • Нормальним електродним потенцІалом називають потенціал, що виникає на металевій пластинці, зануренній в розчин солі цього ж металу з концентрацією 1 моль еквіваленту в літрі розчину, при порівнянні з потенціалом водневого електрода, потенціал якого прийнято вважати рівним 0.



Нормальні потенціали металів при 25 оС

  • Электродна реакція E, В

  • Li+ + e–  Li –3,045

  • Mg2+ + 2e–  Mg –2,356

  • Al3+ + 3e–  Al –1,67

  • Zn2+ + 2e–  Zn –0,7626

  • Cr3+ + e–  Cr2+ –0,424

  • 2H+ + 2e–  H2 0,000

  • Cu2+ + 2e–  Cu 0,340

  • Fe3+ + e–  Fe2+ 0,771

  • O2 + 4H+ + 4e–  2H2O 1,229

  • Cl2 + 2e–  2Cl– 1,3583

  • F2 + 2e–  2F– 2,87



Рівняння Нернста

  • RT

  • e = e0 + ————— lg α Men+

  • n F

  • де е – электродний потенциал, В

  • e0- нормальний (стандартний электродний потенціал), В

  • R – универсальна газова постійна 8,31 Дж/моль·К

  • Т – абсолютна температура, К

  • n – число електронів,які віддає атом металлу, перетворюючись в іон

  • F – число Фарадея (9,65·104 Кл/моль)

  • α Men+- активність або концентрація іонів металлу в розчині



Схожі:

План Біогенні s-елементи iconБіогенні s-, р-, d-елементи. Біологічна роль та значення їх у медицині. План лекції
В тілі людини і вищих тварин виявлено біля 70 хімічних елементів, що надходять в організм разом з водою і їжею, з них 47 елементи...
План Біогенні s-елементи iconБіогенні елементи
В залежності від будови зовнішніх електронних оболонок атомів хімічні елементи поділяються на такі родини: s -, d і p родини
План Біогенні s-елементи iconБіогенні s-елементи. Біологічна роль та значення у медицині. Періодична система Д.І. Менделєєва

План Біогенні s-елементи iconБіогенні s-, р-, та d-елементи, біологічна роль та застосування у медицині. Періодична система Д.І. Менделєєва

План Біогенні s-елементи iconЗагальні відомості про біогенні елементи. Буферні розчини Періодична система Д.І. Менделєєва

План Біогенні s-елементи iconБіогенні р-елементи. Біологічна роль та значення у медицині. Періодична система Д.І. Менделєєва
Бура (борат натрію) кристали, температура плавлення бури tпл = 60,8°С. В природі мінерал, класу боратів, хімічний осад бороносних...
План Біогенні s-елементи iconЛекція Максимально-очищенні препарати. Методи очищення витяжок. Біогенні стимулятори. Характеристика. Класифікація. Органопрепарати. План
Максимально-очищенні препарати. Методи очищення витяжок. Біогенні стимулятори. Характеристика. Класифікація. Органопрепарати
План Біогенні s-елементи iconЛекція 11. Максимально-очищенні препарати. Методи очищення витяжок. Біогенні стимулятори. Характеристика. Класифікація. Органопрепарати. План
Максимально-очищенні препарати. Методи очищення витяжок. Біогенні стимулятори. Характеристика. Класифікація. Органопрепарати
План Біогенні s-елементи iconЛекція 7 Максимально-очищенні препарати. Біогенні стимулятори План Характеристика максимально-очищених препаратів. Особливості виготовлення. Номенклатура
При виборі методу екстрагування прагнуть із найменшою витратою часу і екстрагента одержати концентровану витяжку
План Біогенні s-елементи iconЛекція 7 Максимально-очищенні препарати. Біогенні стимулятори План Характеристика максимально-очищених препаратів. Особливості виготовлення. Номенклатура
При виборі методу екстрагування прагнуть із найменшою витратою часу і екстрагента одержати концентровану витяжку

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка