Автор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б


НазваАвтор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б
Дата конвертації01.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


  • Автор:

  • Cт. Викл.

  • Ярошенко М.Б.




Актуальність теми

  • Значні досягнення в створенні радіаційних технологій та опанування ядерної енергії, даючи людству багато корисного, висунули ряд нових проблем. Однією з цих проблем є радіоактивне забруднення довкілля при аваріях та його негативний вплив на здоров'я населення. Хоча частота аварій при дотриманні безпеки невелика, однак вірогідність іх підвищується через те, що збільшується кількість радіаційно- і ядерно-небезпечних об'єктів.



За станом на 1 січня 1987 року в 26 країнах світу працювало на атомних електростанціях 384 ядерних енергетичних реактори загальною потужністю 280 ГВт, 166 реакторів загальною потужністю 150 ГВт будувалось і 119 реакторів загальною потужністю 110 ГВт проектувалось.

  • За станом на 1 січня 1987 року в 26 країнах світу працювало на атомних електростанціях 384 ядерних енергетичних реактори загальною потужністю 280 ГВт, 166 реакторів загальною потужністю 150 ГВт будувалось і 119 реакторів загальною потужністю 110 ГВт проектувалось.

  • За останні 10 років частка електроенергії, що виробляється на АЕС, збільшилась в світі майже в 3 рази (з 5,3 до 15%).

  • Сьогодні в Україні працює 4 АЕС з 17 ядерними енергетичними реаторами сумарною потужністю 16 МВт (ел.), котрі забезпечують біля 40% валового виробництва електроенергії в країні.

  • Діючими АЕС в Україні є: Запорізька, Південно-Українська, Рівненська, Хмельницька,. Будівництво ще трьох - Кримської, Чигиринської та Харківської - законсервовано.



Проте, у такій складній системі, як ядерний реактор, досягти повної безпеки неможливо. За період з 1951 по 1986 р. на підприємствах атомної енергетики різних країн було зареєстровано близько 20 різного роду аварій (на АЕС). Найбільш відомими з них є аварія 1957 р. в Уїндскейлі (Великобританія), 1979 р. в трі-Майл-Айленд (США) та 1986 р. на Чорнобильській АЕС (колишній СРСР, зараз - територія України).

  • Проте, у такій складній системі, як ядерний реактор, досягти повної безпеки неможливо. За період з 1951 по 1986 р. на підприємствах атомної енергетики різних країн було зареєстровано близько 20 різного роду аварій (на АЕС). Найбільш відомими з них є аварія 1957 р. в Уїндскейлі (Великобританія), 1979 р. в трі-Майл-Айленд (США) та 1986 р. на Чорнобильській АЕС (колишній СРСР, зараз - територія України).

  • Для позначення випадків, що пов'язані з переопроміненням людей, в галузі радіаційної безпеки застосовуються два терміни: радіаційна і ядерна аварія. В чому полягає суть цих термінів?



Радіаційна аварія

  • Радіаційна аварія в широкому розумінні - це подія, котра пов'язана з втратою контролю над будь-яким джерелом іонізуючих випромінювань, внаслідок чого відбувається вихід радіоактивних продуктів чи самих випромінювань за межі передбачених захисних бар'єрів, що спричиняє або може спричинити аварійне опромінювання людей.

  • Основними причинами радіаційних аварій є порушення технологічних регламентів і санітарних правил роботи з джерелами іонізуючих випромінювань.



Ядерна аварія

  • Ядерна аварія є більш вузьким поняттям - це подія, котра пов'язана з втратою контролю над ядерним матеріалом, що ділиться (ураном-233, ураном-235, плутонієм-239 та іншим), внаслідок чого виникає і розвивається некерована ланцюгова реакція ядерного поділу з виходом радіоактивних продуктів і самого випромінювання за межі передбачених захисних бар'єрів, що призводить або може призвести до аварійного опромінювання людей.



Продовження

  • Невід'ємними характеристиками аварій є: - несподіваність самого явища;

  • - утрата контролю над джерелом випромінювання;

  • - опромінення людей в дозах, що перевищують допустимі рівні;

  • - можливе створення вогнищ (осередків) радіоактивного забруднення.



ПЯП

  • Продукти ядерного поділу виникають в процесі розщеплення ядер урану або плутонію під дією нейтронів.

  • До них відносяться біля 200 радіоативних ізотопів 35 хімічних елементів середини таблиці Д.І.Мєндєлєєва - від цинку /порядковий номер 30/ до гадолінію /порядковий номер 64/. ПЯП є, як правило, бета- і гама-випромінювачами.

  • Періоди напіврозпаду їх знаходяться в межах від часток секунди до десятків років.



ПНА

  • Продукти наведеної активності з'являються при опромінюванні нейтронами конструкцій активної зони, теплоносія, що проходить через неї, захистної оболонки реактора внаслідок реакції типу (n, g і n, 2n) та інших. До ПНА відносяться біля 400 радіонуклідів, котрі як і ПЯП є, в основному, бета- і гама-випромінювачами з періодами напіврозпаду від секунд до десятків і тисяч років.



ІТЕ

  • Ізотопи трансуранових елементів виникають при опромінюванні урану-238 повільними нейтронами. До ІТЕ відносяться біля 60 радіонуклідів, котрі за переважною більшістю є альфа-випромінювачами з великими періодами напіврозпаду.

  • Таким чином, під час роботи ядерного реактора в ньому утворюється близько 700 різних радіонуклідів.



. Найбільшу ж роль в опроміненні населення відіграють лише 8 радіонуклідів, тому що внесок кожного із них в ефективну еквівалентну дозу перевищує 1%. До цих радіонуклідів відносяться вуглець-14 (період напіврозпаду 5730 років), цезій-137 (період напіврозпаду 30 років), цирконій-95 (період напіврозпаду 4 доби), рутеній-106 (період напіврозпаду 268 діб), стронцій-90 (період напіврозаду 27 років), церій-144 (період напіврозпаду 284 доби), водень-3 (період напіврпозпаду 12,3 роки), йод-131 (період напіврозпаду 8 діб).

  • . Найбільшу ж роль в опроміненні населення відіграють лише 8 радіонуклідів, тому що внесок кожного із них в ефективну еквівалентну дозу перевищує 1%. До цих радіонуклідів відносяться вуглець-14 (період напіврозпаду 5730 років), цезій-137 (період напіврозпаду 30 років), цирконій-95 (період напіврозпаду 4 доби), рутеній-106 (період напіврозпаду 268 діб), стронцій-90 (період напіврозаду 27 років), церій-144 (період напіврозпаду 284 доби), водень-3 (період напіврпозпаду 12,3 роки), йод-131 (період напіврозпаду 8 діб).





Рання або гостра фаза аварії

  • Це фаза комунальної аварії тривалістю від декількох годин до одного - двох місяців після початку аварії, яка включає наступні події:

  • а) газо-аерозольні викиди і рідинні скиди радіоактивного матеріалу із аварійного джерела;

  • б) процеси повітряного переносу та інтенсивної міграції і радіонуклідів;

  • в) радіоактивні опади і формування радіоактивного сліду.

  • В період ранньої фази аварії при наявності значних викидів радіоізотопів йоду виділяють йодний період аварії, на протязі якого існує серйозна загроза надходження в організм людини цих радіонуклідів інгаляційно та з продуктами харчування і, як наслідок, опромінення щитовидної залози, особливо у дітей.



Середня або стабілізаційна фаза аварії

  • Друга фаза аварії - середня або стабілізаційна фаза комунальної аварії, яка починається через один-два місяці і завершується через 1-2 роки після початку радіаційної аварії, на якій відсутні (із-за радіоактивного розпаду) короткоживучі осколочні радіоізотопи телуру, йоду, барію і лантану, але у формуванні гамма-поля зростає роль цирконію (95Zr), ніобію (95Nb), ізотопів рутенію (103Ru, 106Ru), цезію, (134Cs, 136Cs, 137Cs). Основними джерелами внутрішнього опромінення на середній фазі аварії є радіоізотопи цезію (134Cs, 136Cs, 137Cs), і стронцію (89Sr, 90Sr), які надходять з продуктами харчування, виробленими на радіоактивно забруднених територіях.

  • До особливостей середньої фази належать:

  • порівняно швидке зниження рівнів гама-випромінювання на місцевості (майже в 10 разів через 1 рік після початку цієї фази);

  • переважання кореневого над поверхневим типом забруднення сільськогосподарської продукції.



Третя фаза аварії

  • Третя фаза аварії - це фаза комунальної аварії, що починається через 1-2 роки після початку аварії, коли основним джерелом зовнішнього опромінення є 137Cs у випадах на грунт, а внутрішнього - 137Cs і 90Sr в продуктах харчування, які виробляються на забруднених цими радіонуклідами територіях





  • Радіаційної небезпеки -М

  • Помірного зараження-А

  • Сильного зараження-Б

  • Небезпечного зараження-В

  • Надзвичайно небезпечного зараження-Г



У межах зони "М" доцільно обмежити перебування особового складу, який не залучають безпосередньо до робіт з ліквідації наслідків радіаційної аварії.

  • У межах зони "М" доцільно обмежити перебування особового складу, який не залучають безпосередньо до робіт з ліквідації наслідків радіаційної аварії.

  • При ліквідації наслідків аварії у всіх зонах виконуються основні захисні заходи: радіаційний і дозиметричний контроль, захист органів дихання, профілактичне прийняття препаратів стабільного йоду та радіопротекторів, санітарна обробка, дезактивація обмундирування, техніки.

  • У межах зони "А" необхідно намагатися до скорочення перебування особового складу на відкритій місцевості, пересування доцільно здійснювати у броньованій техніці, особовий склад повинен застосовувати засоби захисту органів дихання та шкіри.



У зоні сильного радіоактивного зараження (зона "Б") особовий склад повинен діяти у броньованих об'єктах чи розміщатися в захисних спорудах.

  • У зоні сильного радіоактивного зараження (зона "Б") особовий склад повинен діяти у броньованих об'єктах чи розміщатися в захисних спорудах.

  • У зоні небезпечного радіоактивного зараження (зона "В") дії ведуться тільки в дуже захищених броньованих об'єктах, час перебування особового складу в зоні обмежений декілька годинами. Аварійні та рятувальні роботи необхідно проводити із залученням радіаційно-стійкої спеціальної техніки.

  • У зоні надзвичайно небезпечного радіоактивного зараження (зона "Г") не слід без потреби допускати навіть короткочасного перебування особового складу





Протирадіаційний захист населення в умовах радіаційної аварії базується на системі протирадіаційних заходів (контрзаходів).

  • Протирадіаційний захист населення в умовах радіаційної аварії базується на системі протирадіаційних заходів (контрзаходів).

  • Всі захисні контрзаходи, які застосовуються в умовах радиаційної аварії, поділяються на прямі та непрямі.

  • До прямих відносяться контрзаходи, реалізація яких призводить до запобігання чи зниження індивідуальних або колективних доз аварійного опромінення населення.

  • До непрямих відносяться всі види контрзаходів, які не призводять до запобігання індивідуальних і колективних доз опромінення населення, але зменшують (компенсують) величину збитку для здоров’я, пов’язаного з цим аварійним опроміненням.



В залежності від масштабів і фаз радіаційної аварії, а також від рівнів прогнозних аварійних доз опромінення прямі контрзаходи умовно поділяються на термінові, невідкладні та довгострокові.

  • В залежності від масштабів і фаз радіаційної аварії, а також від рівнів прогнозних аварійних доз опромінення прямі контрзаходи умовно поділяються на термінові, невідкладні та довгострокові.

  • Термінові - це такі контрзаходи, проведення яких має за мету відвернення таких рівнів доз гострого або хронічного опромінення осіб з населення, які створюють загрозу виникнення радіаційних ефектів, що виявляються клінічно.

  • Контрзаходи кваліфікуються як невідкладні, якщо їх реалізація спрямована на відвернення детерміністичних ефектів.

  • До довгострокових належать контрзаходи, спрямовані на відвернення доз короткочасного або хронічного опромінення, значення яких, як правило, нижче порогів індукування детерміністичних ефектів.



До прямих термінових і невідкладних протирадіаційних захисних заходів гострої фази аварії належать: укриття населення, обмеження у режимі поведінки (обмеження часу перебування на відкритому повітрі), евакуація, фармакологічна профілактика опромінення щитовидної залози радіоактивними ізотопами йоду, тимчасова заборона вживання окремих продуктів харчування місцевого виробництва використання води з місцевих джерел.

  • До прямих термінових і невідкладних протирадіаційних захисних заходів гострої фази аварії належать: укриття населення, обмеження у режимі поведінки (обмеження часу перебування на відкритому повітрі), евакуація, фармакологічна профілактика опромінення щитовидної залози радіоактивними ізотопами йоду, тимчасова заборона вживання окремих продуктів харчування місцевого виробництва використання води з місцевих джерел.

  • До довгострокових контрзаходів, які можуть здійснюватись на ранній і на пізній фазах аварії, належать: тимчасове відселення населення, переселення (на постійне місце проживання), обмеження вживання радіоактивно забрудненої води і продуктів харчування, дезактивація територій, різноманітні сільськогосподарські контрзаходи.





Надання медичної допомоги особам, які потерпіли при радіаційних аваріях включає: долікарську допомогу; лікарську медичну допомогу; кваліфіковане (спеціалізоване) медичне обстеження і лікування в повному обсязі у гострий період; подальше динамічне медичне спостереження в окремі терміни після аварії; проведення загальних і спеціальних лікувально-профілактичних і оздоровчих заходів; військово-лікарську експертизу.

  • Надання медичної допомоги особам, які потерпіли при радіаційних аваріях включає: долікарську допомогу; лікарську медичну допомогу; кваліфіковане (спеціалізоване) медичне обстеження і лікування в повному обсязі у гострий період; подальше динамічне медичне спостереження в окремі терміни після аварії; проведення загальних і спеціальних лікувально-профілактичних і оздоровчих заходів; військово-лікарську експертизу.

  • Медичному обстеженню підлягають потерпілі при опроміненні в дозах, які перевищують:

  • 0,25 Гр (25 рад) загального одноразового зовнішнього рівномірного чи нерівномірного опромінення;

  • 1,5-3,0 Гр (150-300 рад) локального одноразового опромінення;

  • при перевищенні річного гранично-допустимого надходження радіонуклідів у короткий час.



Медичне обстеження і медичне спостереження можуть проводитись як у стаціонарі, так і амбулаторно. При дозах, які не перевищують 0,5 Гр загального зовнішнього опромінення чи 3 Гр локального опромінення, медичне обстеження проводиться, як правило в амбулаторних умовах.

  • Медичне обстеження і медичне спостереження можуть проводитись як у стаціонарі, так і амбулаторно. При дозах, які не перевищують 0,5 Гр загального зовнішнього опромінення чи 3 Гр локального опромінення, медичне обстеження проводиться, як правило в амбулаторних умовах.

  • Долікарська і лікарська допомога надається потерпілим при гострому отруєнні радіонуклідами і одноразовому зовнішньому опроміненні в дозах, які перевищують 1 Гр загального і 10 Гр локального опромінення. Потерпілий з ознаками гострої променевої хвороби через 1-3 години госпіталізується для проведення медичного обстеження і лікування в повному обсязі. Таким потерпілим допомога надається на етапі кваліфікованої чи спеціалізованої медичної допомоги, в залежності від ступеня важкості ураження.





Схожі:

Автор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б iconЛекція 4б Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт Автор: Старший викладач кафедри Ярошенко М. Б
Сутність І види р І нр, організація проведення рятувальних робіт в осередках ураження
Автор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б iconВикористання спеціалізованого програмного забезпечення для створення енп лещенко С. Д. Науковий керівник: ст викл. Федорчук І.І

Автор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б iconЗакон України " Про охорону праці " Забезпечення здорових і безпечних умов праці. Автор: Старший викладач кафедри Ярошенко М. Б. Вступ
Закон України " Про охорону праці " Забезпечення здорових і безпечних умов праці
Автор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б iconСт викл. Гнідець В.І
Одержання, властивості, аналіз, застосування, умови зберігання лікарських засобів похідних п-амінобензойної кислоти
Автор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б iconГора Тетяна Володимирівна старший викл кафедри теорії та методики викладання гуманітарних дисциплін
Зацікавити дітей іноземною культурою, розвивати лінгвістичні задатки дитини, виховувати любов до навчання загалом
Автор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б iconЕлектронна бібліотека: Центри знань в університетах України Ярошенко Тетяна
Разом тим, як відомо, стан інформаційного забезпечення вітчизняної науки та освіти далекий від ідеального, чи хоча б бажаного
Автор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б iconАвтор проекту Автор проекту
Створення умов для формування творчих здібностей дошкільника засобами театрального мистецтва
Автор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б iconЛітосфера автор презентації
Автор презентації вчитель географії Макіївської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №46
Автор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б iconСтарий герб Новий герб
Я, Ярошенко Аліна Вікторівна народилася І проживаю у місті Немирів. Навчалася у сзош №1. Зараз навчаюсь у вмвпу №4 по професії "Оператор...
Автор: Cт. Викл. Ярошенко М. Б iconАвтор: Рибаков В. А. Автор: Рибаков В. А
Один із перспективних напрямків розвитку рибного господарства в Україні створення рибницьких підприємств індустріального типу на...

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка