Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води


НазваВода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води
Дата конвертації02.03.2013
Розмір445 b.
ТипПрезентации


  • Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води

  • Лектор – проф. В.А. Кондратюк




План лекції

  • 1. Вступ.

  • 2. Фізіологічне значення води.

  • 3. Гігієнічне значення води.

  • 4. Господарсько-технічне значення води.

  • 5. Епідеміологічне значення води.

  • 6. Вимоги до якості питної води.

  • 6.1.Епідеміологічна безпека

  • 6.2. Нешкідливість хімічного складу питної води.

  • 6.3. Радіаційна безпека питної води.

  • 6.4. Органолептичні властивості питної води.

  • 7. Показники хімічного забруднення питної води

  • 8. Висновок.





  • Організм дорослої людини складається в середньому на 65 % з води.

  • З віком її кількість зменшується.

  • Так, зародок людини містить 97 % води, організм новонароджених - 77 %, у 50 річному віці кількість води в організмі складає лише 60 %.

  • Основна маса води (70 %) зосереджена в середині клітин, а 30 % - це позаклітинна вода.



ЗНАЧЕННЯ ВОДИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ

  • Фізіологічне значення

  • Гігієнічне значення

  • Епідеміологічне значення

  • Господарсько-технічне значення



  • ФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ВОДИ

  • Всі біохімічні реакції, що пов’язані з процесами травлення і засвоєння поживних речовин, протікають у водному середовищі.

  • Разом з солями вода приймає участь в підтримці найважливішої фізіологічної константи організму - величини осмотичного тиску.

  • За рахунок малої в’язкості, а також здатності розчиняти різні хімічні речовини і вступати з ними в неміцні зв’язки вода, що є основною частиною крові, грає роль транспортного засобу.

  • Вода є основою кислотно-лужної рівноваги в організмі, оскільки проявляє властивості як кислот, так і основ.

  • Всі процеси засвоєння і виділення в організмі також протікають у водному середовищі.



ЕКЗОГЕННА ВОДА

  • ЕКЗОГЕННА ВОДА

  • Добова потреба людини у воді складає 2,5-3,0 л.

  • Вода в організм людини надходить з питвом і харчовими продуктами.

  • З питною водою поступає багато солей, в тому числі макро- і мікроелементи, такі як кальцій, магній, натрій, калій, йод, фтор та ін.



  • Симптоми зневоднення організму людини

  • (Є.Адольф, 1952)

  • При зменшенні води в організмі (в % від маси тіла) спостерігається:

  • 1- 5 % -- спрага, нездужання, економія рухів, втрата апетиту, почервоніння шкіри, подразливість, сонливість, підвищення температури тіла.

  • 6-10 % -- запаморочення, задишка, відчуття повзання “мурашок” в кінцівках, зменшення об’єму крові, зупинка слиновиділення, ціаноз, нечітка мова, важкість ходьби.

  • 11-15 % -- марення, розпухання язика, утруднення ковтання, глухота, послаблення зору, в’ялість і оніміння шкіри, болюче сечовиділення, анурія.

  • 15-20 % від маси тіла за температури повітря понад 30 0С є смертельною.

  • 25 % - є смертельною при любій температурі.



Гігієнічне значення води



Епідеміологічне значення води

  • Забруднена вода може бути причиною виникнення ряду гострих шлунково-кишкових інфекцій, як то холера, черевний тиф, паратифи, бактерійна й амебна дизентерія, гострі ентерити інфекційного характеру тощо.

  • Це в значному ступені залежить від умов водопостачання, санітарної очистки населених місць, рівня санітарної культури і освіти населення.



Доброякісна питна вода повинна бути:

  • 1. Безпечною в епідемічному відношенні. Вода не повинна містити патогенних мікробів, вірусів та інших біологічних включень, небезпечних для здоров’я споживачів.

  • 2. Придатною за хімічним складом (найсприятливіший з фізіологічної точки зору). Шкідливі речовини не повинні наносити шкоду споживачеві, обмежувати використання води в побуті.

  • 3. Безпечною в радіаційному відношенні.

  • 4. Мати добрі органолептичні властивості (бути прозорою, без кольору, не мати будь-якого присмаку або запаху).







Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води





  • При вживанні води з підвищеною концентрацією нітратів можливе виникнення метгемоглобінемії,

  • Яка супроводжується токсичним ціанозом

  • Частіше всього токсичним ціанозом хворіють діти, яким молочні суміші готують на воді, в якій вміст нітратів перевищує 45 мг/дм3.

  • Нітрати в травному каналі дітей з допомогою мікрофлори відновлюються до нітритів. Останні, всмоктуючись в кров і сполучаючись з гемоглобіном крові, утворюють метгемоглобін, не здатний переносити кисень.



  • Нормальний вміст фтору у воді -- від 0,7 до 1,5 мг/дм3 сприяє нормальному розвитку і мінералізації кісток і зубів.



Радіаційна безпека питної води

  • визначається в Бк/дм3 за гранично допустимими рівнями сумарної активності альфа- та бета- випромінювачів.

  • Загальна об’ємна активність альфа-випромінювачів не повинна перевищувати 0,1 Бк/дм3,

  • бета-випромінювачів - 1,0 Бк/дм3.





  • Гідросфера містить близько 1,5 млрд. км3 води.

  • З них понад 96 % гірко-солоні води морів і океанів, які покривають майже на 71 % поверхню планети.

  • 90 млн. км3 (менше 3 %) прісної води – це поверхневі і підземні води, понад 24 млн. км3 льодовики, сніговики. Для використання доступні лише 0,3 % поверхневих і підземних від загальної кількості вод.



джерела води для населення



джерела води для населення



Поверхневі води Для відкритих водойм характерна несталість якості води - вона змінюється залежно від сезону і навіть погоди, наприклад, після дощу. Вони можуть забруднюватися атмосферними і талими водами, що стікають з прилеглих територій, особливо коли ділянки водойми розташовані біля населених пунктів і в місцях спуску побутових і промислових стічних вод. В епідемічному відношенні води відкритих водойм вважаються небезпечними.



Відкрита водойма



Підземні води

  • утворюються в результаті просочування метеорних і поверхневих вод, а також конденсату водяної пари через грунт, частково очищаються, збагачуються мінеральними елементами і скупчуються в підгрунті.



Підземні води



  • Підгрунтові води

  • Це переважно прозорі води, які мають незначну колірність, містять мало мінеральних солей і мікроорганізмів і є придатними для водопостачання.

  • По спаду водотривкого пласту вони рухаються з підвищених місць до знижених і можуть витікати у вигляді джерел. При забрудненні грунту покидьками і нечистотами існує небезпека їх інфікування.



  • АРТЕЗІАНСЬКІ ВОДИ

  • Коли прорізати покрівлю, наприклад, пробурити свердловину, така вода, як у сполучених посудинах, підніметься, а в деяких випадках буде навіть бити фонтаном на поверхню землі.

  • Вода, яка піднімається в колодязі вище місця її залягання, називається напірною, або артезіанською.

  • Глибина залягання міжпластових вод коливається від 15 до 1000 і більше метрів. Експлуатуються звичайно води, які залягають на глибині до 300 метрів.



АРТЕЗІАНСЬКІ ВОДИ



  • МІЖПЛАСТОВІ ВОДИ

  • Підгрунтові води під час свого руху вздовж спаду водонепроникного пласту можуть опинитися між двома шарами водотривкої породи, переважно глини. Такі води, називаються міжпластовими.

  • Вони відрізняються від підгрунтових сталістю температури (5-12 С), рівня, дебіту і складу води.

  • Вони прозорі, безбарвні, без присмаку і запаху. Мінералізація глибоких підземних вод може досягати високих величин, але здебільшого не перевищує 1000 мг/дм3.



Незважаючи на майже постійне забруднення води водоймищ стійкого погіршення її якості у відкритих водоймах не спостерігається. Причиною цьому є численні фізико-хімічні і біологічні процеси, які сприяють самоочищенню водоймищ. Це насамперед відбувається за рахунок розбавлення різних стоків, що потрапили у водойму, осідання завислих часток на дно, процесів окиснення органічних решток, фагоцитозу макро- і мікроорганізмами, видового антагонізм тощо.

  • Самоочищення водойм





  • ПРЯДОК ВИБОРУ ДЖЕРЕЛА ВОДИ

  • Найкращими джерелами води для питного водопостачання є артезіанські води.

  • При неможливості їх використання слід орієнтуватися на інші джерела води в слідуючому порядку:

  • міжпластові ненапорні води;

  • грунтові води;

  • води з водойм з незарегульованим стоком (річки);

  • в останню чергу водойми з зарегульованим стоком (озера, водосховища, ставки, заплави та ін.).



  • Норми водопостачання

  • Визраховуючи необхідну кількість води, враховують рівень санітарно-технічного благоустрою жител і ступінь доступності води.

  • При децентралізованому водопостачанні на 1 мешканця необхідно 30-50 дм3/добу, в той час коли при централізованому водопостачанні - 80-420 дм3/добу. Відповідно “Санітарних правил проектування, будівництва і експлуатації господарсько-питних водопроводів” норми води для районів жилої забудови населених місць залежать від доступності води, характеру водонагріваючих приладів і наявності каналізації.



Елементами водогону з підземних джерел водопостачання є: 1) джерело води (свердловина, буровий колодязь, каптаж); 2) насосна станція першого підйому, що подає воду з свердловини чи іншого джерела на поверхню землі в резервуар; 3) пристосування для кондиціювання води (дегазація, опріснення, дезактивація); 4) установка для знезаражування води; 5) насосна станція другого підйому, що подає воду з резервуару чистої води в резервуар водонапірної башти; 6) мережа трубопроводів по яких вода подається в населений пункт, у кожний будинок, або до водорозбірних колонок.



  • Схема водогону з підземних джерел:

  • І — свердловина; 2 — насос підйому води; 3 — хлоратор; 4 - резервуар чистої води; 5 - насос подачі води у водорозбірну мережу; б - водонапірна башта.





  • Елементами водогону з наземних джерел

  • Місце для забору води з водойми повинно:

  • а) бути безпечним в санітарному відношенні; б) при любих змінах режиму водойми повинна бути достатня кількість води;

  • в) забірні споруди у воді і на березі повинні надійно захищатись від пошкоджень.

  • Місце забору води на річці організовують вище за течією по відношенню до населеного пункту,

  • місць водокористування і спуску стічних вод,

  • водопою тварин, зон відпочинку.

  • Глибина водойми в місці водозабору повинна бути не менше 2,5 м, щоб при заборі води не засмоктувалось болото і вода з поверхні водойми.

  • Горловину водозабірної труби обов’язково закривають сіткою, щоб не потрапляли різні плаваючі речі.



  • Подальше покращення якості води проводиться на головних спорудах водогону.

  • Насосами першого підйому воду подають на очисні споруди.

  • Для поліпшення якості води найчастіше застосовують

  • освітлення - усунення каламутності води,

  • знебарвлювання - усунення кольоровості води, знезаражування - звільнення води від різних мікроорганізмів, в тому числі і збудників інфекційних захворювань.





Освітлення води

  • шляхом коагуляції, відстоювання і швидкої фільтрації.





Фільтр для води



Процес коагуляції води



 ФІЛЬТРАЦІЯ ВОДИ

  • Після коагуляції значно швидше очищається вода на швидких фільтрах. Вони пропускають шар води 5-8 м за годину (в 50 раз більше ніж повільні), але забиваються швидше. Тому їх необхідно 1-2 рази на добу очищати від осадку. Промивають фільтр під тиском, пускаючи воду в зворотному напрямку, тим самим змиваючи осад з поверхні фільтра.



  СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ВОДИ

  •   СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИ ОБРОБКИ ВОДИ

  • Якщо у воді є гази, що придають їй виражений неприємний запах, наприклад, сірководень, воду дегазують, тобто звільняють від розчиненого газу.

  • У випадках, коли вода містить підвищену кількість мінеральних солей, які надають воді неприємного присмаку і роблять її не придатною до вживання воду необхідно демінералізувати. Це проводиться шляхом опріснення води на різного топу опріснювальних устаткуваннях.

  • Якщо вода містить підвищену кількість радіоактивних речовин - її дезактивують, пропускаючи через іоннообмінні фільтри.

  • При необхідності воду дефторують, або фторують, зменшуючи, або збільшуючи кількість фтору у воді.



Методи знезаражування води

  • Методи знезаражування води

  • Методи знезараження води є:

  • реагентні, безреагентні і термічні.

  • До реагентних методів відноситься хлорування, озонування і обробка води іонами срібла.

  • До безреагентних відносяться:

  • обробка води ультрафіолетовим, гама-промінням і ультразвуком.

  • До термічних - кип’ятіння і стерилізація води.



ХЛОРУВАННЯ ВОДИ

  • хлорування води є признаним методом знезаражування води на водогонах усього світу. З цією метою використовують різні хлорвмісні реагенти – хлорне вапно, газоподібний хлор.

  • Газоподібний хлор зберігають у зрідженому стані в стальних балонах по 25-30 кг. Хлор знаходиться під тиском 6-7 кПа (атм). Хлорування газоподібним хлором проводиться переважно на потужних водопроводних станціях.



Загальна схема очищення води



ХЛОРНЕ ВАПНО

  • Свіже заводське хлорне вапно містить близько 36 % активного хлору. Щоб при зберіганні хлорне вапно втрачало хлор якомога повільніше, хлорне вапно необхідно зберігати в герметично закритому посуді чи в целофанових мішках в прохолодному, сухому і темному приміщенні. Для хлорування води використовується вапно з вмістом хлору не менше 20 %.





  • Для успішного знезаражування води хлором необхідне:

  • а) максимальне звільнення води від завислих часток, що захищають мікроорганізми від поверхневої дії хлору;

  • б) введення достатньої кількості хлору;

  • в) повне і швидке перемішування хлору із всією масою води;

  • г) для прояву бактерицидної дії препарату повинен бути контакт води з хлором.



Хлорування води таблеткамиа



  • Озонування води має ряд переваг перед хлоруванням. Знезараження води з допомогою озону проходить швидше (за декілька хвилин). Озон не придає воді ні запаху, ні присмаку, одночасно знебарвлює воду і позбавляє її запаху, на нього не впливає температура, рН, каламутність і інші властивості води.





Схема озонаторів для води



  • Знезаражування води іонами срібла (олігодінамія). Знезараження проходить тим краще, чим вище концентрація срібла і вище температура води, яка знезаражується.



  • Знезараження води ультрафіолетовим промінням.

  • Знезараження води ультрафіолетовим промінням здійснюється протягом декількох секунд, але при умові, що вода бездоганно прозора, вільна від колоїдних частин. Тому знезараження води можливе лише на водогонах з підземних джерел.



  • Термічні методи знезараження води.

  • Кип’ятіння є найнадійнішим і простим методом знезаражування води. Навіть при значному забрудненні її після 3-5 хвилинного кип’ятіння вода стає зовсім безпечною для споживання. Недоліком його є неможливість використання цього методу для знезараження великої кількості води, необхідність наступного охолодження її і в разі забруднення швидкий розвиток мікроорганізмів.



  • Децентралізоване водопостачання організовується за рахунок підземних вод. Вода забирається з різних водоносних горизонтів і з різної глибини, але частіше за все використовуються підгрунтові води з другого і третього водоносних захищених від забруднення горизонтів. Чим глибше розташований шар води, тим вода чистіша.



Шахтний колодязь



  • ВИМОГИ ДО УТРИМАННЯ КОЛОДЯЗЯ

  • Щоб запобігти забрудненню підземних вод, місце для колодязя вибирають на підвищенні, не ближче 20-30 м від можливого джерела забруднення (наприклад, убиралень, вигрібних ям, хлівів, гноєсховища, місць захоронення людей і твариномогильників, складів мінеральних добрив і отрутохімікатів і т.п.), якщо джерело забруднення знаходиться вище по рельєфу, тоді відстань повинна бути не менше 80-100 м. Територія довкола не повинна затоплюватися паводковими водами.



Забір води із водойми для аналізу



Дякую за увагу

  • Дякую за увагу



Схожі:

Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води iconЛекція на тему: Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води План лекції
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води iconЛекція на тему: Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води План лекції
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води iconЛекція на тему: Вода та здоров’я. Гігієнічні вимоги до якості питної води. Водопостачання населених місць. План лекції
Вода та здоров’я. Гігієнічні вимоги до якості питної води. Водопостачання населених місць
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води iconСанітарно-гігієнічна характеристика води. Методи покращання якості питної води. Лектор – проф. В. А. Кондратюк
...
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води iconГігієнічні вимоги до організації І контролю за водопостачанням населених місць лектор – проф. В. А. Кондратюк
...
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води iconГігієнічні вимоги до організації І контролю за водопостачанням населених місць лектор – старший викладач
...
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води icon1. Вступ. Фізіологічне значення води
...
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води icon1. Вступ. Фізіологічне значення води
...
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води iconДефіцит питної води; Дефіцит питної води
Біоніка("біологія" І "техніка") прикладна наука про застосування в технічних пристроях І системах принципів, властивостей, функцій...
Вода та здоров’я. Значення води в житті людини. Гігієнічні вимоги до якості питної води iconВоди, призначені для людського споживання вода та здоров‘Я : фундаментальні принципи
Світове споживання прісної води у 2011 році : приблизно 000 km3, тобто близько 10 від щорічно відновлюваних запасів

Додайте кнопку на своєму сайті:
dok.znaimo.com.ua


База даних захищена авторським правом ©dok.znaimo.com.ua 2013
звернутися до адміністрації
dok.znaimo.com.ua
Головна сторінка